19.02.13р. Справа № 30/5005/10597/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом Альтера", м. Донецьк
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Чкаловка Криворізького району Дніпропетровської області
про стягнення 5 070,55 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання - помічнику судді Козачок К.О.
Представники:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
ТОВ "Торговий дом Альтера" звернулося у грудні 2012 року із позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 5070,55 грн. заборгованості за поставку товару. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань з оплати за поставлений товар.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інших витребуваних документів не надав, у зв'язку із чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 19.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -
встановив:
Як стверджує Позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом Альтера" (постачальник) та Відповідачем -Фізичною особою-підприємець ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки горілчаної продукції, на виконання умов якого у вересні 2009 року Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 6201,24 грн. (з урахуванням ПДВ - 20%).
Даний факт підтверджується видатковими накладними: №1ТДСФ03109 від 03.09.2009р. на суму 630,69 грн., №1ТДСФ03112 від 03.09.2009р. на суму 1317,16 грн., №1ТДСФ03110 від 03.09.2009р. на суму 3067,05 грн., №1ТДСФ03111 від 03.09.2009р. на суму 1186,34 грн., які складені та підписані обома сторонами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
За даними Позивача з його поточного рахунку, Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в момент його отримання у сумі 1130,69 грн., а решту грошових коштів вартості товару не перерахував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 5070,55 грн. основного боргу.
Як вбачається із встановлених обставин, Позивачем не надано доказів укладення письмового договору поставки, внаслідок чого суд доходить висновку, що поставка товару за вказаними видатковими накладними є бездоговірною.
Водночас вказана видаткова накладна є первинним документом бухгалтерської звітності, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р., та підтверджують передачу від Позивача до Відповідача певного товару із визначеною вартістю, а отже свідчить про вчинення між сторонами певного правочину.
Відповідно положень ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема господарських зобов'язань, можуть бути дії осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, або з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони своїми діями, а саме: Позивач шляхом відпуску зазначеного товару за вказаними видатковими накладними, а Відповідач шляхом одержанням товару, вказаного у цих накладних, породили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим в ст. ст. 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України.
Зокрема, у Позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у Відповідача виник обов'язок по оплаті вартості отриманого товару.
Згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
10.11.2011р. Позивач звернувся до Відповідача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України із вимогою сплатити заборгованість у сумі 5070,55 грн. протягом 7-денного строку, (відправлена поштовим зв'язком цінним листом, докази вручення є у справі).
Оскільки сторони не обумовили строк оплати поставленої продукції, обов'язок Відповідача з її оплати наступив після направлення Позивачем вимоги у відповідності із приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тобто з 18.11.2011р.
З пояснень Позивача також вбачається, що Відповідач свої зобов'язання з оплати товару відповідно до отриманої вимоги від 10.11.2011р. у строк до 18.11.2011р. не здійснив.
Таким чином, станом на 18.11.2011р. загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за складала суму 5070,55 грн. основного боргу.
На час розгляду справи Відповідач докази погашення зазначеної заборгованості суду також не надав.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед Позивачем з оплати поставленого товару, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 5070,55 грн. основного боргу - є законними і обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємець ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом Альтера" суму 5070 грн. 55 коп. основного боргу, 1653 грн. витрат на судовий збір.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено - 25.02.2013р.