12.3
Іменем України
22 лютого 2013 року Справа № 812/282/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,
за участю :
позивача - ОСОБА_2
представників відповідача
Луганської митниці Кононенко М.В.
Каруніної Д.В.
представника третьої особи
головного управління Державної
казначейської служби України
у Луганській області Філімошиної Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луганської митниці про визнання дій противоправними, зобов'язання виконати певні дії, -
10 січня 2013 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Луганської митниці про визнання дій противоправними, зобов'язання виконати певні дії. В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 11.05.1999 р. по 26.04.2012 р. він працював в Луганській митниці, з 16.07.2010р. на посаді заступника начальника Луганської митниці.
26.04.2012 р. згідно наказу Держмитслужби України від 22.02.2012 р. № 357 - к «Про припинення перебування на державній службі» та наказу Луганської митниці від 26.04.2012 р. № 535-к «По особовому складу» його перебування на державній службі припинено 26.04.2012 р., відповідно до п.6 ч.І ст. 30 Закону України «Про державну службу».
На день його звільнення строк державної служби становить більше 36 років, починаючи з 05.08.1980 р.
Він є учасником бойових дій, нагороджений державною нагородою бойовим орденом «Червона зірка».
Він довгий термін знаходився на лікарняному в тому числі в період видання Держмитслужбою України наказу № 357-к про припинення його перебування на державній службі, 25.04.2012 р., тобто до видання відповідачем наказу № 535 «По особовому складу» від 26.04.2012 р. комісією МСЕК йому була встановлена друга група інвалідності з причини загального захворювання.
Після встановлення групи інвалідності, він звернувся до відповідача з заявою про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП в зв'язку з отриманням групи інвалідності.
Підставу його звільнення з державної служби порушення присяги державного службовця, яка фактично відбулася після отримання ним другої групи інвалідності, він має намір оскаржувати в судовому порядку, згідно діючого законодавства.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, яки досягли встановленого законодавством віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також з підстав передбачених ч.5 ст. 37 Закону України «Про державну службу»
Згідно висновку МСЕК про встановлення йому другої групи інвалідності загального захворювання, була призначена пенсія за інвалідністю як державному службовцю згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу». Даний факт підтверджується довідкою Управління пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська.
З питання виплати йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів згідно діючого законодавства він звернувся до відповідача з заявою 24.12.2012 року.
Листом від 27.12.2012 №2-17/1239 відповідач відмовив йому у виплаті грошової допомоги посилаючись на ту обставину, що його було звільнено з посади згідно наказу Держмитслужби України № 357-к від 22.02.2012р. на підставі п.6 ч.І ст. 30 Закону України «Про державну службу». Також, відповідач посилається на роз'яснення Головдержслужби України згідно яких, на його думку, обов'язковою умовою виплати допомоги є звільнення з посади державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію.
Однак, фактичні обставини не відповідають твердженням викладеним у листі відповідачем.
Групу інвалідності йому було призначено 25.04.2012 року, тобто до видання наказу Луганської митниці від 26.04.2012 № 535-к «По особовому складу».
Луганським окружним адміністративним судом по справі № 2а/1270/1870/2012 (абз. 6 ар. 4 Постанови від 10.04.2012) був встановлений факт про те, що у зв'язку зі знаходженням його на лікарняному на час видачі наказу Держмитслужбою України наказу № 357-к, намір звільнити мене не реалізовано, оскільки питання про моє звільнення відкладено на період одужання. Таким чином, йому було призначено пенсію державного службовця по інвалідності на підстав рішення МСЕК до видачі наказу Луганської митниці від 26.04.2012 № 535-к.
Вважає, що відмова відповідача в виплаті йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є незаконною та необґрунтованою.
Просив суд визнати протиправними дії відповідача у відмові виплатити йому грошову допомогу у розмірі 10 місячних моїх посадових окладів державного службовця, перед виходом на пенсію.
Зобов'язати відповідача виплатити йому грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і вказав, що 24.12.2012 року Луганською митницею отримано заяву громадянина України ОСОБА_2 з проханням виплатити йому грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію у зв'язку з призначенням позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». До заяви додавалася довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26.09.2012 №13919/02-2 в тому, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська та отримує пенсію за інвалідністю як державний службовець згідно статті 37 закону України «Про державну службу».
Відповідь була надана 27.12.2012 за № 2-17/12309. У даному листі Луганська митниця повідомляла про неможливість виплати позивачу грошової допомоги у зв'язку з відсутністю на те правових підстав.
22.02.2012 Державною митною службою України видано наказ № 357-к «Про припинення перебування на державній службі», в якому зазначено, що за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності припинити перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 - заступника начальника Луганської митниці.
Згідно наказу Луганської митниці від 26.04.2012 № 535-к «По особовому складу» з позивачем припинено трудовий договір 26.04.2012. Тобто, трудові відносини з позивачем було розірвано на підставі пункту 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
У той же час, вихід на пенсію визначається як підстава щодо припинення трудового договору з ініціативи працівника відповідно до ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, у тому числі по інвалідності, або п. 3 ст. 30 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію, якщо останнє буде зазначено у заяві державного службовця про припинення державної служби.
Згідно статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (...в т.ч. вихід на пенсію...), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Проте до Луганської митниці не подавалася заява Позивача про звільнення йото у зв'язку з виходом пенсію.
Обов'язковою умовою для виплати вказаної допомоги є звільнення працівника з посади державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.
Отже, ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцем, трудові відносини з яким припинені відповідно пункту 6 частини першої ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Зазначена позиція викладена і в Роз'ясненні Головдержслужби України від 22.12.2009 № 363/12/22-09 щодо права державного службовця на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів при звільненні на пенсію.
Згідно доданих до позовної заяви документів, зокрема копії трудової
книжки позивача, датою припинення перебування на державній службі в
митних органах України є 26.04.2012, а датою призначення пенсії по
інвалідності - 28.04.2012. Тобто, позивач вийшов на пенсію вже не будучи
державним службовцем, а тому права на одержання грошової допомоги не
має.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про державну службу» та підстави припинення з позивачем трудових відносин на даний час у Луганській митниці відсутні правові підстави для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, так як зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Просили суд у задоволенні позову ОСОБА_2 до Луганської митниці відмовити.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що з 11.05.1999 р. по 26.04.2012 р. позивач працював в Луганській митниці, з 16.07.2010р. на посаді заступника начальника Луганської митниці (а.с.6-9).
26.04.2012 р. згідно наказу Держмитслужби України від 22.02.2012 р. № 357 - к «Про припинення перебування на державній службі» та наказу Луганської митниці від 26.04.2012 р. № 535-к «По особовому складу» перебування позивача на державній службі припинено 26.04.2012 р., за порушення присяги державного службовця, відповідно до п.6 ч. І ст. 30 Закону України «Про державну службу», яка виразилася в порушенні своїх обов'язків та за відсутності відповідних повноважень (а.с.30-32).
24 грудня 2012 року позивач звернувся з заявою до начальника Луганської митниці, в якій зазначив, що у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» позивач з відповідною заявою щодо виплати йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, 27.09.2012 року звернувся до Луганської митниці. Луганською митницею рішення про виплату грошової допомоги не прийнято. Просив виплатити йому грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з призначенням пенсії державного службовця (а.с.10).
27 грудня 2012 року на вищевказану заяву позивача Луганська митниця надала відповідь, у якій зазначила, що у Луганської митниці відсутні правові підстави для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, так як зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону України «Про державну службу» (а.с.11,12).
ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська та отримує пенсію за інвалідністю, як державний службовець, згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 28.04.2012 року (а.с.13,14).
Відповідно до листка непрацездатності серії АВР № 883534 ОСОБА_2 з 26.04.2012 року по 01.05.2012 року перебував на лікарняному (а.с.26).
26.04.2012 року позивачем подано заяву до Луганської митниці про його звільнення за власним бажанням - ст. 38 КЗпП України у зв'язку з отриманням 25.04.2012 року другої групи інвалідності та виходом на пенсію (а.с.39-40)
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» N 3723-XII, 16.12.1993 року, діючої на момент звільнення позивача, зокрема, державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.
Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_2 був звільнений з державної служби не у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння. Позивачу була призначена пенсія по інвалідності, як державному службовцю, згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 28.04.2012 року (а.с13), він має стаж державної служби більш як 10 років (а.с.6-7). До того ж, позивачем своєчасно подано заяву про звільнення з державної служби в зв'язку з інвалідністю та виходом на пенсію (а.с.39-40). Тому суд прийшов до висновку, що у позивача були цілком обґрунтовані вимоги до відповідача про виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, а відповідач безпідставно не виконав вимоги позивача. Таким чином, відповідач допустив противоправні дії щодо невиплати грошової допомоги позивачу.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача про невиплату грошової допомоги в зв'язку з причиною звільнення та роз'ясненні Головдержслужби України від 22.12.2009 № 363/12/22-09 щодо права державного службовця на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів при звільненні на пенсію, оскільки позивач був звільнений, за порушення присяги державного службовця, відповідно до п.6 ч. І ст. 30 Закону України «Про державну службу», яка виразилася в порушенні своїх обов'язків та за відсутності відповідних повноважень, а не у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, як то передбачено Законом України «Про державну службу». Роз'яснення Головдержслужби України від 22.12.2009 № 363/12/22-09 щодо права державного службовця на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів при звільненні на пенсію не є нормативним актом, та суперечить вищевказаному Закону.
З вищенаведених підстав позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 3, 9,11, 17-18, 71-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Луганської митниці про визнання дій противоправними, зобов'язання виконати певні дії задовольнити.
Визнати противоправними дії Луганської митниці щодо відмови виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів державного службовця в зв'язку з виходом на пенсію.
Зобов'язати Луганську митницю виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів державного службовця в зв'язку з виходом на пенсію.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 27 лютого 2013 року.
Суддя Т.І. Ковальова