ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/806/13 20.02.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»
провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 21 502 гривні 53 копійки
Представники сторін:
від Позивача: Голоднюк О.Г. (представник за довіреністю);
від Відповідача: не з'явились.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «Альфа страхування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (надалі також - «Відповідач», «ПрАТ «СК «Лафорт») про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 21 502 гривні 53 копійки.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що ПрАТ «СК «Альфа страхування» на підставі Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0354432.006 від 10 травня 2012 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4511 РВ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність водія транспортного засобу «ИЖ», державний реєстраційний номер АА 9136 КТ, яким скоєно ДТП, застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2782649, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 січня 2013 року порушено провадження у справі № 910/806/13, розгляд справи призначено на 30 січня 2013 року.
В судовому засіданні 30 січня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору та подав, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, Заяву на підтвердження того, що в провадженні Господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору та копію Витягу з ЄДРПОУ на ПрАТ «СК «Лафорт». Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 23 січня 2013 року.
Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 січня 2013 року відкладено розгляд справи на 20 лютого 2013 року, зобов'язано Відповідача виконати вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі від 16 січня 2013 року в повному обсязі та зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати Суду відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № АВ/2782649, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.
04 лютого 2013 року Судом отримано від МТСБУ інформацію з єдиної централізованої бази даних стосовно Полісу № АВ/2782649.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 05 лютого 2013 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 20 лютого 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
10 травня 2012 року між ПрАТ «СК «Альфа страхування» та Мусаєвим Шахіном Ісмаіловичем укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0354432.006, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4511 РВ.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2012 року на проспекті Перемоги, 142 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4511 РВ, що належить Мусаєву Ш.І., під керуванням Таратури І.В, та транспортного засобу «ИЖ», державний реєстраційний номер АА 9136 КТ під керуванням Новіка Олександра Івановича.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4511 РВ.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2012 року (Н.пр. 3/2608/4195/12) Новіка Олександра Івановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.
Відповідно до Звіту Вих. № 5597 від 18 червня 2012 року про визначення вартості матеріального збитку, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4511 РВ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 23 971 гривня 19 копійок.
На підставі Страхового Акту № 2003.206.12.01.01 від 02 серпня 2012 року, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 21 502 гривні 53 копійки, що підтверджується Платіжним дорученням № 17591 від 16 серпня 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № АВ/2782649, цивільно-правова відповідальність Новіка Олександра Івановича на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2782649.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 21 502 гривні 53 копійки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0354432.006 відшкодовано на користь страхувальника 21 502 гривні 53 копійки
Таким чином, Суд зазначає, що до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Вина особи, яка керувала транспортним засобом ««ИЖ», державний реєстраційний номер АА 9136 КТ встановлена у судовому порядку Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05 липня 2012 року (Н.пр. 3/2608/4195/12).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як вбачається з інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № АВ/2782649, яка міститься в матеріалах справи, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2782649 передбачено, що становить 1 000 гривень 00 копійок.
Таким чином, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 1 000 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за Полісом № АВ/2782649.
Враховуючи визначені Полісом № АВ/2782649 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4511 РВ з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 20 502 гривні 53 копійки (21 502 гривні 53 копійки - 1 000 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № АВ/2782649).
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, будинок 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (01021, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986, МФО 380838, поточний рахунок № 26507799999916 в ПАТ КБ «Правекс-Банк») 20 502 (двадцять тисяч п'ятсот дві) гривні 53 копійки.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, будинок 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (01021, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986, МФО 380838, поточний рахунок № 26507799999916 в ПАТ КБ «Правекс-Банк») 1 640 (одну тисячу шістсот сорок) гривень 49 копійок судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 21 лютого 2013 року
Суддя О.В. Чинчин