2/754/288/13
Справа № 2603/10198/12
Іменем України
18.01.2013
. Деснянський районний суд м.Києва в складі :
головуючого судді Мальченко О.В.
при секретарі Шупті М.Є., Яремус-Байсановій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа : ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та неустойки ( пені ) від суми несплачених аліментів ,
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача , в якому зазначила про те , що відповідно до постанови про стягнення аліментів Ватутінського районного суду м. Києва від 14.07.2000 р. з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку щомісяця , починаючи з 07.07.2000 р. і до досягнення дитиною повноліття . Починаючи з 07.07.2000 р. відповідач аліменти не сплачував , у зв»зку з чим виникла заборгованість , розмір якої за проведеним нею розрахунком з 01.01.2002 р. складає 62 250 грн. 02 коп . та розмір неустойки ( пені) складає 238 666 грн. 50 коп .
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з обставин , що викладені у позові , одночасно зазначила про те , що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. їх син ОСОБА_3 досяг повноліття, вступив на навчання на контрактну форму навчання, що потребує значних коштів . Син перебуває на її утриманні , відповідач матеріальної допомоги не надає , заборгованість по аліментах не сплачує . Згідно уточнених позовних вимог ( а.с.48-50) позивачка просить :
1. Стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментах на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2002 р. по 01.07.2012 р. включно у розмірі 62 250 грн. 02 коп .
2. Стягнути з відповідача на її користь неустойку ( пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення у розмірі 238 666 грн. 50 коп .
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав , зазначив про те , що з позивачкою та сином він проживає разом. Після розлучення , яке відбулося в 2000 р. вони не припиняли ведення спільного господарства , працювали разом як напарники , мали спільний бюджет , разом харчувалися , придбавали необхідні для сина та побуту речі . Виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на утримання сина на примусовому виконанні не перебував .
3-я особа ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився , про розгляд справи повідомлений належним чином , згідно долученої до справи письмової заяви просив слухати справу у його відсутності , заявлені позивачем вимоги просив задовольнити .
Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , оглянувши матеріали цивільної справи № 2-3047/2000 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного .
Судом встановлено , що позивач та відповідач перебували зареєстрованому шлюбі , який було розірвано 31.10.2000 р. ( а.с.12 ).
Постановою Ватутінського районного суду м. Києва від 14.07.2000 р. з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку щомісячно , починаючи з 07.07.2000 р. і до досягнення дитиною повноліття .
З матеріалів цивільної справи № 2-3047/2000 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів вбачається , що 14.07.2000 р. Ватутінським районним судом м. Києва на виконання до відділу ДВС управління юстиції Ватутінського району м. Києва було направлено два виконавчі листи видані на підставі постанови Ватутінського районного суду м. Києва від 14.07.2000 р. .
Згідно повідомлення ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 12.03.2008 р. вбачається , що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів згідно книг обліку виконавчих документів та алфавітних покажчиків на виконання не надходив .
21.03.2008 р. позивачка звернулась до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-3047 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 у зв»язку з втратою оригіналу .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.03.2008 р. заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа задоволено .
Дублікат вищезазначеного виконавчого листа № 2-3047 був отриманий позивачкою лише 21.08.2012 р. .
05.10.2012 р. відділ ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві повідомив позивача про те , що строк пред»явлення дубліката виконавчого листа пропущений , у зв»язку з чим останній не може бути прийнятий на виконання .
Відповідно до ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання .
Якщо за виконавчим листом , пред»явленим до виконання , аліменти не стягувалися у зв»язку з розшуком платника аліментів або у зв»язку з його перебуванням за кордоном , вони мають бути сплачені за весь минулий час .
Відповідно ч.1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Відповідно ч.4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Відповідно ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Проаналізувавши встановлені по справі обставини в їх сукупності , суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на те , що оригінал виконавчого документа № 2-3047 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконанні не перебував, дублікат зазначеного документа отриманий у зв»язку з втратою оригіналу на виконання позивачем також своєчасно пред»явлений не був . Розмір заборгованості за аліментами державним виконавцем не обчислювався . З часу винесення постанови про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів сторони проживали разом , мали спільний бюджет та спільно утримували неповнолітню дитину . Зазначена обставина позивачкою в судовому засіданні не оспорювалась.
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України , суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити .
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10-ти днів з моменту його проголошення .
Суддя :