19.02.2013 Справа № 2-252/13
19 лютого 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Підкурганного В.В.,
при секретарі Корнієнко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Опікунська рада Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав,
21 листопада 2012 року позивач звернулася до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 листопада 2004 року її було призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 Матір дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Батько дитини ОСОБА_2 від виховання сина самоусунувся та абсолютно байдужий до долі своєї дитини, з сином не спілкується взагалі, вихованням не займається, про його здоров'я не дбає, не цікавиться життям сина, не виявляє до нього ніякої турботи, тому позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, відносно його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримала та просила про його задоволення.
Відповідач у судове засідання не прибув. Про день, час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заперечення (пояснення) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до статті 224 ЦПК України, зокрема, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло зави про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
За таких обставин, з урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та представника третьої особи, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 24 грудня 2003 року, НОМЕР_2 актовий запис за № 06.
Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 9 грудня 2003 року, НОМЕР_1, актовий запис за № 20.
Рішенням Виконавчого комітету Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24 листопада 2004 року за № 86 ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню свого сина ОСОБА_3, не приділяє уваги своїй малолітній дитині, не займається його вихованням. Дитина проживає з позивачем, яка утримує його та займається його вихованням, що про що свідчить характеристика красного керівника та повідомлення голови батьківського комітету.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Відповідно статті 164 СК України підставою позбавлення батьківських прав, наряду з іншими, є: ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, та якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами.
Як вбачається із пояснень позивачки та встановлено судом батько неповнолітнього ОСОБА_3 не виконує покладених на нього законом обов'язку щодо виховання та утримання дитини.
В даний час відповідач вихованням дитини та її матеріальним утриманням не займається, не цікавиться її життям, не дбає про її фізичний та психічний розвиток, байдуже ставиться до її проблем із здоров'ям.
Відповідно до пункту 16 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки встановлено, що відповідач на протязі тривалого часу не виконує своїх обов'язків по вихованню дитини.
Вишгородська районна державна адміністрація, надала суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Опікунська рада Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, відносно його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя