Справа №0603/7464/12
Провадження № 2/0603/2548/12
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .
25.02.2013року.Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого -судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л.,сторін,представника органу опіки і піклування - Паламарчука Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ,
Позивачем заявлено зазначені вимоги з тих підстав, що відповідач з 2004 року став ухилятись від свого обов"язку по вихованню 2 малолітніх дітей, свої поведінки не змінив до цього часу, кошти на дітей надавав епізодично.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала повністю. Ствердила, що задоволення позову відповідає інтересам її дітей.Батько з дітьми не спілкується і не утримує їх.Після розірвання шлюбу в 2005 році вона зверталась до відповідача щодо матеріальної допомоги на дітей, він їй відмовиві до 2008 року взагалі коштів на дітей на надавав.В 2008 році вона звернулась з позовом про стягнення аліментів, з того часу аліменти сплачує епізодично,має значний борг, після останнього засідання опікунської ради сплатив 330 грн..Меньша донька навіть не знає, що вітчим не є її рідним батьком.В школі всі діти і викладачі знають як батька дітей їх вітчима. Рідний батько лише після засідання опікунської ради один раз прийшов в школу і шукав старшу дочку.Вона особисто жодних перешкод у спілкуванні з дітьми не чинила, відповідач сам дітьми не цікавиться, не приходить і ініціативи не проявляє.
Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що він до дітей приходив, але позивачка зі своєю матір"ю вчиняли скандали,ховали дітей, а тому він перестав ходити і звонити.В школі він був двічі, але з дочками не бачився. Був час, коли він не міг бачитись з дітьми через умови своєї роботи. Просить суд дати йому шанс щоб знайти спільну мову з дітьми.
Представник органу опіки і піклування підтримав висновок щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав.Відповідач був заслуханий на засіданні опікунської ради,він просив надати йому можливість налагодити стосунки з дітьми.Також пояснював, що з дітьми не спілкувався з об"єктивних причин - з його слів йому чинились перешкоди в цьому. Позивачку не засіданні ради не було заслухано через те, що вона на той час перебувала за кордоном. Опікунська рада намагалась об"єктивно розглянути справу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, з"ясувавши думку ОСОБА_4, представника органу опіки і піклування, оцінивши надані сторонами докази , прийшов до висновку про задоволення позову.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони шлюб розірвали (а.с.6), вони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, що стверджується копіями свідоцтв про народження( а.с.7). Діти сторін проживають з позивачкою,яка утворила нову сім"ю та народила ще одну дитину (а.с.8,11).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідач злісно ухиляється від виконання обов"язків по вихованню дітей , без поважних причин не піклується про стан їх здоров"я, фізичний, духовний розвиток , навчання .Такий висновок суду ґрунтується на досліджених судом доказах .
Так, з пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8вбачається, що відповідач з дітьми не спілкується, аліменти платить епізодично,дітей не відвідує, у вчителів їх навчанням не цікавиться. Він особисто ніколи не вітав дітей з днем народження, після засідання опікунської ради до дітей не приходив. Йому перешкод у спілкуванні з дітьми ніхто не чинив.Свідок ОСОБА_8 вказала, що вона останні 9 років проживає в місті Бердичеві і за цей час вона ніколи не бачила батька дітей її племінниці , не бачила його на святах дома чи в школі.Свідок ОСОБА_7 вказав, що він проживає з позивачкою з 2006 року, а в зареєстрованому шлюбі - з 2008 року.За цей час він ніколи не бачив батька дітей позивачки від першого шлюбу. Фінансової допомоги він не надає, дітьми не цікавиться, є судимим за розповсюдженння наркотичних засобів. Діти називають батьком його,а не відповідача, ОСОБА_5 впевнена, що саме він є її рідним батьком.
Покази названих свідків об"єктивно узгоджуються з письмовими доказами - довідками Бердичівського міського ліцею № 15 ( а.с.4, 5) про те, що батько учениці 3-В класу ОСОБА_5, учениці 6-В класу ОСОБА_4 за час навчання не відвідував ліцей, з дітьми не проживає, їх навчанням, вихованням не займається.
За виконавчим листом від 12.11.2007 року відповідач згідно з довідкою відділу ДВС (а.с.9-10) станом на 1.10.2012 року має заборгованість по сплаті аліментів понад 12 тисяч гривень.
В спростування заявлених до нього вимог відповідач жодного доказу не представив.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Наведені вище докази свідчать, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов"язків. Він не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей , їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування , не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення. ОСОБА_4 ствердила, що не пам"ятає, коли бачила батька востаннє.Вона любить свого вітчима,який замінив їй батька , а сестричка взагалі думає, що вітчим є її рідним батьком .Мама їй показувала рідного батька, коли вони проходили повз нього,ніколи не забороняла з ним бачитись, але вона його не знає і не хоче спілкуватись. Сам відповідач не заперечив, що ніколи не надавав дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляв інтересу до їх внутрішнього світу; не навчав читати, писати, не готував до школи. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює саме як ухилення від виховання дітей , така поведінка батька є винною ,він свідомо тривалий час нехтував і продовжує нехтувати своїми обов'язками. Так, після засідання опікунської ради в січні 2013 року відповідач відвідав школу вперше за весь час навчання дітей і дізнавшись про відсутність дочки ОСОБА_4 в школі через хворобу , він не вжив жодних дій щодо побачення з однією з дочок, щодо з"ясування стану здоров"я дитини.Причини такого ставлення до дітей пояснити не може, про що сам ствердив суду. Відповідач не вчинив жодних дій щодо зменшення суми боргу по аліментам.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що він періодично надавав матеріальну допомогу на утримання дітей, йому чинились перешкоди в спілкуванні з дітьми ,однак його доводи свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли , спростовані поясненнями свідків та дослідженими судом письмовими доказами.
Орган опіки та піклування подав суду письмовий висновок щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав (а.с.28-29). Вказаний документ органу опіки і піклування повинен містити висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).З висновку вбачається, що діти сторін проживають з нею, батько з ними не проживає, їх навчанням та вихованням не займається ,самоусунувся від виконання батьківських обов"язків:припинив спілкування з дітьми, не відвідує їх за місцем проживання і навчання,має борг по аліментам. Зі слів ОСОБА_3 йому чинились перешкоди у спілкуванні з дітьми , але він ніяких спроб до усунення перешкод не робив.Комісія з питань захисту прав дитини вирішила надати можливість налагодити стосунки з дітьми ,змінити своє ставлення до дітей , а тому орган опіки і піклування прийшов до висновку про недоцільність позбавлення його батьківських прав.Позивачка на засіданні органу опіки і піклування заслухана не була. Суд критично оцінює висновок органу опіки і піклування,не погоджується з ним , оскільки він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дітей (ч. 6 ст. 19 СК України), не має для суду наперед встановленого значення.Оцінка представлених позивачкою доказів в їх сукупності дає підстави суду зробити висновок, що дії відповідача, як батька малолітніх дітей , є винними, свідомими, а тому на підставі ст.164 Сімейного Кодексу України, суд задовольняє вимоги позивачки про позбавлення відповідача батьківських прав через ухилення відповідача від виконання обов"язків по вихованню дітей.
Судові витрати , понесені позивачем,згідно з ст.88 ЦПК України підлягають відшкодуванню з відповідача на її користь .
Керуючись ст.ст. 10,11,60,,88, 212-215,209,218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задоволити повністю.
Позбавити ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 107, 30 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя :