10.1
Іменем України
25 лютого 2013 року Справа № 812/1235/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5271,42 грн.,-
31 січня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5271,42 грн., в якому зазначив, що знаходилася на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області як одержувач соціальної пенсії по інвалідності на дитину-інваліда ОСОБА_2, 1999 року народження. Пенсія була призначена з 05.09.2000 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (№ 1788 від 05.11.1991 року) на підставі особистої заяви, медичного висновку № 258 від 30.08.2000 року та паспорту громадянки України.
За період з 05.09.2000 року по 28.02.2006 року ОСОБА_1 отримувала вищевказаний вид пенсії. Всього було сплачено пенсії на суму 8371,42 грн. В березні 2006 року управлінню ПФУ в м. Первомайську Луганської області стало відомо, що вищевказана особа отримує соціальну пенсію на дитину ще у Російській федерації.
На підставі того, що ОСОБА_1 не мала права на отримання пенсійної виплати у зв'язку з одержанням пенсії в Російській федерації, виникла переплата за період з 05.09.2000 року по 28.02.2006 рік у розмірі 8371,42 грн., яку вона зобов'язалася сплатити протягом 2-х років.
За період з травня 2006 року по травень 2011 року ОСОБА_1 добровільно сплатила переплату пенсії у розмірі 3100,00 грн. Залишок неповернутої суми складає 5271,42 грн. Станом на момент подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість з надмірно сплаченої пенсії в сумі 5271,42 грн. В добровільному порядку заборгованість повністю не погашено, тому позивач просив стягнути вказану суму з відповідача.
Відповідач повідомлявся належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (аркуш справи 23).
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1, 1972 року народження знаходилася на обліку в УПФУ в м. Первомайську Луганської області, як одержувач соціальної пенсії по інвалідності на дитину-інваліда ОСОБА_2,1999 року народження.
Пенсія була призначена з 05.09.2000 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (№ 1788 від 05.11.1991 року) на підставі особистої заяви, медичного висновку № 258 від 30.08.2000 року та паспорту громадянки України (аркуш справи 8).
Відповідно до ст. 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Тобто особа має право на призначення однієї пенсії.
Соціальна пенсія по інвалідності відповідачу була призначена, у зв'язку з відсутністю трудового стажу.
Відповідно до 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення» соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацездатним громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсію про обставини, що спричиняюсь зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання, у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії заподіяну шкоду.
Частиною 1 ст. 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
За період з 05.09.2000 року по 28.02.2006 року ОСОБА_1 отримувала вищевказаний вид пенсії. Всього було сплачено пенсії на суму 8371,42 грн.
В березні 2006 року управлінню ПФУ в м. Первомайську Луганської області стало відомо, що вищевказана особа отримує соціальну пенсію на дитину ще у Російській федерації.
Управлінням 09.03.2006 року було здійснено запит до Пенсійного фонду м. Льгов Курської області Російської федерації відносно підтвердження державного пенсійного забезпечення ОСОБА_1 (аркуш справи 11).
03.04.2006 року на адресу управління надійшла відповідь від ДУ управління Пенсійного фонду Російської федерації по м. Льгов та Льговському Районі Курської області, в якому повідомлялось, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться на обліку в УПФ РФ по м. Льгову та Льговському району Курської області та є одержувачем соціальної пенсії на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (аркуш справи 12).
В подальшому позивачем, на підставі листа УПФ РФ від 03.05.2006 року за № 06/1689, було встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1. У перше пенсія була призначена в Муйськом УПФР (Таксимо, Бурятія) з 10.02.2000 року на підставі медичних документів, які були оформленні в Росії (аркуш справи 13).
Тобто, при зверненні в Україні за призначенням соціальної пенсії на дитину-інваліда, ОСОБА_1 скрила той факт, що вона отримує даний вид пенсії в Росії. З цих підстав з 01.03.2006 року виплату пенсії відповідачу припинено.
Відповідно до Угоди Співдружності Незалежних Держав (СНД) «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, якщо особі у Російській федерації була призначена пенсія, то у разі переїзду в зв'язку зі зміною місця проживання на Україну виплата пенсії за попереднім місцем проживання в РФ припиняється, особа знімається з обліку за місцем постійного проживання, становиться на облік в Україні, здійснюється запит пенсійної справи. Після отримання пенсійної справи розмір пенсії переглядається згідно законодавства держави-учасника СНД по новому місту проживання пенсіонера.
На підставі того, що ОСОБА_1 не мала права на отримання пенсійної виплати у зв'язку з одержанням пенсії в Російській федерації, виникла переплата за період з 05.09.2000 року по 28.02.2006 рік у розмірі 8371,42 грн., яку вона зобов'язалася сплатити протягом 2-х років, про що свідчить зобов'язання відповідача від 28.09.2006 року (аркуш справи 17).
За період з травня 2006 року по травень 2011 року ОСОБА_1 добровільно сплатила переплату пенсії у розмірі 3100,00 грн. Залишок неповернутої суми складає 5271,42 грн., що підтверджується довідкою позивача № 10/306-28/2 від 29.01.2012 року (аркуш справи 16).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням добровільно погасити залишок незаконно призначеної пенсії шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок управління, однак до теперішнього часу переплату не погашено. Останній раз управлінням було направлено лист-претензію від 23.05.2012 року за № 8034/09-25, яку відповідач отримала 26.05.2012 року (аркуші справи 18,19).
З урахуванням викладеного, враховуючи, що відповідачем фактично визнано заборгованість з надмірно сплаченої пенсії перед позивачем, заборгованість у повному обсязі сплачено не було, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Первомайську Луганської області надмірно сплачену пенсію у сумі 5271,42 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5271,42 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (мешкає: 93299, АДРЕСА_2) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області (93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул.. Куйбишева, 16а, рр 25607314734 АТ «Ощадбанк» філія м. Луганськ, код ОКПО 21792413, МФО 304665) заборгованість з надмірно сплаченого пенсійного забезпечення в сумі 5271,42 грн.(п'ять тисяч двісті сімдесят одна гривня сорок дві копійки).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Лагутін