Справа № 22-а-9389/08 Головуючий у І інстанції - Терлецька-Байдюк Н.Я.
Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.
29 жовтня 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.
суддів Дурицької О.М., Зайцева М.П.,
при секретарі Токар М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації», Житомирської обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» про скасування рішення та свідоцтв про право власності, за апеляційною скаргою Прокурора Житомирської області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2007 року, -
Прокурор Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22.11.2001 року № 746 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» та свідоцтв про право власності, виданих на підставі оскаржуваного рішення.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2007 року провадження у справі зарито з посиланням на те, що між сторонами існує спір про право власності на нерухоме майно, тобто спір про право, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Перший заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині закриття провадження щодо вимог про скасування рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22.11.2001 року № 746, як таку, що не відповідає нормам процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Закриваючи провадження в адміністративній справі, місцевий суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з оформленням права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані в м. Житомирі за адресами: майдан Рад, 5, вул. Вокзальна, 24, вул. Шевченка, 102. Заявлений спір не є публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Колегією суддів встановлено, що пред'явлення позову пов'язано з обставинами справи, відповідно до яких розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № 608 від 30.10.1997 року спірні об'єкти нерухомості, розташовані в м. Житомирі за адресами: майдан Рад, 5, вул. Вокзальна, 24, вул. Шевченка, 102, були прийняті до комунальної власності області та передані на баланс обласної ради Українського фонду «Реабілітація інвалідів» для створення робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Прокурор вказує на те, що згідно з ч. 3, ч. 5 ст. 16, п. 20 ст. 43 та ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють районні та обласні ради.
Проте рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22.11.2001 року № 746 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» було, зокрема, постановлено оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності на вищезгадані об'єкти нерухомості.
В обґрунтування вимог заявленого позову Прокурор зазначає, що рішення про передачу у власність спірних об'єктів нерухомості прийнято неповноважним органом.
Відтак, колегією суддів встановлено, що спір виник між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління майном територіальної громади, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Що стосується вимог про скасування свідоцтв про право власності на спірні об'єкти нерухомості, видані на підставі оскаржуваного рішення, то судова колегія вважає за необхідне відзначити, що за правилами адміністративного судочинства розглядаються вимоги про скасування актів, у тому числі й тих, що посвідчують певне цивільне право особи. Особа, якій згідно з актом належить цивільне право, залучається до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Якщо судом не буде встановлено порушень з боку суб'єкта владних повноважень при виданні такого акта та у задоволенні адміністративного позову буде відмовлено, право особи, яке посвідчене актом, може оспорюватися в порядку цивільного чи господарського судочинства.
Таким чином, дана справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи, під перелік публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, встановлений ч. 2 ст. 17 КАС України, не підпадає, а тому у місцевого суду були відсутні правові підстави для закриття провадження в адміністративній справі з посиланням на те, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Прокурора Житомирської області задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2007 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повний текст ухвали виготовлений 03 листопада 2008 року.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя
Судді: