Справа № 22-а-7177/08 Головуючий у І-ій інстанції: Євсіков О.О. №11/344-А Суддя-доповідач: Малинін В.В.
09жовтня2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,
при секретарі: Коцур М.М.,
за участю: представника апелянта - Денисової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2007 року у справі за позовом Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та припису, -
У червні 2007 року Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області щодо прийняття останньою рішення від 23.03.07 року № 79 про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припису від 23.03.07 року № 90 про усунення порушень державної дисципліни цін, та просив скасувати вищезазначене рішення та припис.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що штрафні санкції до нього застосовано безпідставно, оскільки порушення у сфері цінової політики не було.
Постановою Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2007 року позовні вимоги Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів задоволено повністю.
Відповідач не погоджуючись з вказаним рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
В судове засіданняпозивач не з'явився, причини неявки суду невідомі, повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів надавав послуги фізичним та юридичним особам на платній основі. В результаті проведення перевірки позивача, з питань додержання ним вимог щодо формування встановлення та застосування цін і тарифів,Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області було прийнято рішеннявід 23.03.07 року № 79 про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припис від 23.03.07 року № 90 про усунення порушень державної дисципліни цін.
Відповідно до вимог Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 року № 507, постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, встановлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за порушення, розроблено інструкцію про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яка затверджена наказом Міністерства економіки України та Міністерством фінансів України від 03.12.2001 року. № 289/519.
Підставою для застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін, за які накладаються економічні санкції, серед яких є, зокрема,застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок понад встановлений граничний розмір.
Надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року № 1619 «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів» та « Розмірами оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», затверджених спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.01р. № 97/298/124.
Розмірами оплати земельно-кадастрових робіт та послуг встановлюються рекомендовані суми, що визначені як оплата за надання консультацій і довідок. Тому відповідачем наголошується на порушенні вимог підрозділу 6.1 розділу 6 вищезазначених розмірів та як наслідок отримання необґрунтованої виручки у сумі 558 770,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 117 540,00 грн.
Вагомим аргументом у даній справі є те, що згідно п. 6 постанови КМУ від 01.11.2000 року № 1619 «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів», виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг, вартість яких не встановлена, здійснюється за цінами, визначеними договорами. При цьому, розмір оплати цих робіт і послуг не повинен перевищувати реальної вартості їх підготовки.
Із вказаного випливає, що законодавством дозволяється змінювати ціни за послуги, відповідно до договорів, у разі якщо витрати на їх надання реально перевищують встановлені рекомендованим нормативним актом.
Відповідач не надав суду доказів того, що надані консультації та довідки відповідали тим характеристикам, які містяться у таблиці 6 «Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг». До того ж факт оплати юридичними та фізичними особами свідчить про досягнення ними згоди (укладення договору) стосовно обсягів та вартості робіт, послуг.
Разом з тим, статтею 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни на тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Відповідно до ст. 7 вказаного Закону, вільні ціни і тарифи встановлються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно ст. 2 Закону України «Про ціни та ціноутворення», дія вказаного закону поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності.
У такому разі твердження, що Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів є територіальним органом влади, тобто державною установою, а не підприємством чи організацією, є за своєю природою хибним, оскільки державна установа підпадає під поняття організація.
Хоча метою бюджетної установи не є отримання доходу чи прибутку, проте кошти що виручені за надання послуг є доходом, але фактів безпідставного отримання виручки судом не встановлено.
Незважаючи на те, що кошти отримані за виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі зараховується до спеціального фонду державного бюджету, для цієї мети відкривається спеціальний рахунок.
При цьому слід відзначити, що власником даних коштів є Держава.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючисьст. ст. 160, 195,196,198, 200, 205, 206 КАСУкраїни, суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2007 року- залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2007 року - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Ухвала виготовлена в повному обсязі-10.10.08.
Справа № 22-а-7177/08 Головуючий у І-ій інстанції: Євсіков О.О. №11/344-А Суддя-доповідач: Малинін В.В.
09жовтня2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,
при секретарі: Коцур М.М.,
за участю: представника апелянта - Денисової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2007 року у справі за позовом Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та припису, -
Керуючисьст. ст. 160, 195,196,198, 200, 205, 206 КАСУкраїни, суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2007 року- залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2007 року - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: