14 жовтня 2008 року місто Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Бараненка І.І.,
суддів: Коваля М.П.,
Маслія В.І.,
при секретарі судового засідання - Калініній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року в адміністративній справі №25/238-А за позовом Приватного підприємства «Офір» до Державної податкової інспекції у Святошинскьому районі міста Києва про скасування податкових вимог,
У квітні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, з наступними змінами, у якій просив скасувати першу податкову вимогу «1/3718 від 06.12.2006р. про нарахування ПП «Офір» суми податку на додану вартість та другу податкову вимогу №2/384 від 18.01.2007р. в розмірі боргу збільшеному на суму заборгованості по векселям строк оплати за яким закінчений.
Постановою Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення представника відповідача в підтримку вимог апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Офір» є платником податку на додану вартість, зареєстроване платником ПДВ з 10.06.2004p., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.09.2005 р. №36392865 серії НБ № 21972, індивідуальний податковий номер 328546726579.
За період з 01.11.2006 р. по 22.11.2006 р. позивач здійснював господарські операції з імпорту каучука на митну територію України.
Згідно з ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. №1104, позивачем на суму податкового зобов'язання при імпорті товарів на митну територію України емітовано податкові векселя на загальну суму 1497382,08 грн. за період з 01.11.2006 р. по 22.11.2006 p., №149202 від 01.11.2006 р. на суму 93930,00 грн., №149203 від 01.11.2006 р. на суму 67629,60 грн., №149207 від 02.11.2006 р. на суму 126048, 00 грн., №149209 від 02.11.2006 р. на суму 72810,90 грн., №149208 від 02.11.2006 р. на суму 126048,00 грн., №149222 від 02.11.2006 р. на суму 115624,80 грн., №149210 від 02.11.2006 р. на суму 93930,00 грн., №149206 від 02.11.2006 р. на суму 101505,00 грн., №149205 від 02.11.2006 р. на суму 97076, 66 грн., №149204 від 02.11.2006 р. на суму 93930, 00 грн., №149211 від 06.11.2006 р. на суму 115140, 00 грн., №149212 від 07.11.2006 р. на суму 102717, 00 грн., №149213 від 22.11.2006 р. на суму 115624,80 грн., №149214 від 22.11.2006 р. на суму 87683,66 грн., №149215 від 22.11.2006 р. на суму 87683,66 грн.
Векселедержателем даних векселів є ДПІ Святошинського району у м.Києві.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2006р. позивач у порядку, визначеному п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», звернувся до відповідача з заявою №27/11-001 про погашення векселів шляхом проведення заліку сум бюджетного відшкодування, яка підтверджена відповідачем.
Листом № 9177/10/15-444 від 29.11.2006 р. відповідач відмовив позивачу у проведенні погашення податкових векселів шляхом проведення заліку сум бюджетного відшкодування.
В подальшому ДПІ у Святошинському районі м.Києва першою податковою вимогою № 1/3718 від 06.12.2006р. повідомила позивача, що станом на 04.12.2006р. сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість становить 988532,96 грн..
Сума зазначена до сплати у вказаній вимозі складає зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за вищевказаними податковими векселями підприємства емітованими позивачем за період з 01.11.2006р. по 22.11.2006р. у зв'язку із здійсненням господарських операцій з імпорту каучуку на митну територію України строк погашення яких настав станом на 04.12.2006р.
Згідно другої податкової вимоги ДПІ у Святошинському районі м.Києва № 2-384 від 18.01.2007р. визначені податкові зобов'язання за першою вимогою в розмірі 988532,96 грн. збільшені на суму зобов'язань за податковими векселями виданими ПП «Офір» у грудні 2006р., а саме: № 149224 від 01.12.2006р. на суму 115 624, 80 грн., № 149220 від 01.12.2006р. на суму 106 389, 36 грн., № 149221 від 02.12.2006р. на суму 69 993 грн., № 149219 від 02.12.2006р. на суму 93 930 грн., № 149228 від 04.12.2006р. на суму 39 349, 85 грн., № 149229 від 05.12.2006р. на суму 67 629, 6 грн., № 149164 від 06.12.2006р. на суму 93 930 грн., № 149165 від 06.12.2006р. на суму 93 930 грн., № 149166 від 07.12.2006р. на суму 71 321, 15 грн., № 149168 від 12.12.2006р. на суму 95 564, 69 грн., № 149169 від 12.12.2006р. на суму 103 828 грн., № 149173 від 12.12.2006р. на суму 113 443, 20 грн., № 149171 від 12.12.2006р. на суму 87 683, 66 грн., № 149230 від 12.12.2006р. на суму 42 524, 84 грн., № 149170 від 19.12.2006р. на суму 67 629, 60 грн., № 149172 від 19.12.2006р. на суму 67 629, 60 грн., № 149200 від 19.12.2006р. на суму 113 443, 20 грн., № 149186 від 21.12.2006р. на суму 113 443, 20 грн., № 149188 від 21.12.2006р. на суму 93 930 грн., № 149187 від 21.12.2006р. на суму 93 930 грн., № 149184 від 21.12.2006р. на суму 107 534, 70 грн.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», та Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997 р., на суму податкового зобов'язання при імпорті товарів на митну територію України сплата податку на додану вартість можлива шляхом видачі простого авальованого векселя (податковий вексель).
Сума бюджетного відшкодування підтверджена податковим органом на підставі поданих позивачем декларацій по податку на додану вартість за період лютий-серпень 2006 року в розмірі 8 745 721, 78 грн. і дана сума обліковується в картці особового рахунку ПП «Офір».
Крім того, за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів, які проводились відповідачем в липні та вересні 2006 року, була підтверджена достовірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування на суму 9562308 грн., про що свідчать копії довідок ДШ у Святошинському районі м.Києва № 172/23-50/32854673 від 13.07.2006р. на суму 1 349 172, 00 грн., № 221/ 23-50/328546673 від 26.09.2006р. на суму 8213 136,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2007р. у справі №40/14-А, яка набрала законної сили згідно Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007р., дії ДПІ Святошинського району м.Києва щодо відмови у погашенні виданих податкових векселів шляхом проведення заліку сум бюджетного відшкодування були визнані протиправними та зобов'язано ДПІ Святошинського району м.Києва провести погашення векселів.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума, яка визначена в першій податковій вимозі не може вважатись сумою узгодженого податкового зобов'язання у зв'язку з тим, що вищезазначені податкові векселі не погашені через неправомірність дій ДПІ у Святошинському районі м.Києва. Зобов'язання щодо їх погашення саме за рахунок сум бюджетного відшкодування є обов'язком відповідача, тому законні підстави вимагати сплати вказаної суми від позивача, вважати її податковим боргом підприємства відсутні.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 14 червня 2007 року в адміністративній справі №25/238-А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ М.Коваль
__________________ В.Маслій
ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 20 ЖОВТНЯ 2008 РОКУ