7 жовтня 2008 року місто Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Бараненка І.І.,
суддів: Коваля М.П.,
Маслія В.І.,
при секретарі судового засідання - Калініній Л.М.,
за участю: представника позивача - Соколовської В.А. та представника відповідача - Вернигори О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 11 червня 2007 року в адміністративній справі №46/224-А за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання противним та скасування рішення,
У квітні 2007 року Приватне підприємство «Солекс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій, посилаючись на неправильне застосування відповідачем положень ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.6 постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва №0001422340/0 від 21 березня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6440,00 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 11 червня 2007 вказаний позов задоволено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що в Україні відсутні нормативні акти, які б визначали правила здійснення обліку розрахункових операцій суб'єктами підприємницької діяльності у випадку, коли послуги надаються у залах гральних автоматів обладнаних спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, а також гральними автоматами, що оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», інших норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 11 червня 2007 року і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення представника відповідача в підтримку вимог апеляційної скарги, заперечення представника позивача та, перевіривши доводи апеляції, пояснень і заперечень представників сторін наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено перевірку приватного підприємства «Солекс» щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої було складено Акт, в якому було зазначено про порушення підприємством вимог п.6 постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» та п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і накладено штраф у розмірі 6440,00 грн. за порушення законодавства про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Однак, відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Судом першої інстанції встановлено, що розрахунки зі споживачами здійснюються наступним чином: гравець обирає автомат, касир роз'яснює правила гри, гравець опускає до купюроприймача обраного автомату відповідно суму. Після закінчення гри, касир виймає із купюроприймача грального автомата кошти та проводить розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та видає чек покупцю.
В п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» міститься вичерпний перелік порушень, за які застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, а саме:
- у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій;
- у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Отже, підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у відповідача не було.
Крім цього, згідно ч.2 ст.58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Оскільки оспорювані дії позивача з проведення розрахункових операцій не визнані законом правопорушенням, накладення штрафних санкцій є безпідставним.
Таким чином, суд першої інстанцій вірно встановив, що грошова сума 1288,00 грн. була належним чином проведена через реєстратор розрахункових операцій та підтверджується фіскальним чеком №2657002681.
Колегія суддів вважає наведені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими, виходячи з наступного.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Однак, до настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій, крім тих суб'єктів, форми та умови провадження діяльності яких наведені у пунктах 4, 5 і 7 додатка, що здійснюють розрахункові операції із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, внесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем станом на 31 грудня 2000 р., а також із застосуванням торговельних терміналів, призначених для роботи з платіжними картками.
Відповідно до п.6 термінів переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів встановлено - 1 січня 2006 року.
Разом з тим, п.2 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, Міністерству економіки постановлено забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг) у межах видатків, передбачених йому у Державному бюджеті України на 2001 рік для прикладних наукових та науково-технічних розробок з пріоритетних напрямів.
Міністерству промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
З відповіді, наданої Мінпромполітики Приватному підприємству «Солекс», вбачається, що вказані обов'язки не були виконані, оскільки розробити універсальний фіскальний пристрій для більше 30 типів гральних автоматів, які використовуються в Україні, практично неможливо. Окрім того, в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не зареєстрована жодна модель грального автомату, який було б обладнано належним запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що здійснюючи розрахунки зі споживачами послуг позивач застосовував належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій, що спростовує порушення вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 11 червня 2007 року в адміністративній справі №46/224-А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ М.Коваль
__________________ В.Маслій
ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 10 ЖОВТНЯ 2008 РОКУ