Справа № 22-а-9618/08 р. Головуючий у першій інстанції: Попікова О.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
23 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Маслія В.І.., Коваля М.П.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Яготинської міжрайонної Державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Київської області від 11 травня 2007 року у справі за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства „Агроекспорт”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстерторг-КТФ” про визнання угоди недійсною, -
ДПІ у Згурівському районі звернулися до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Приватного підприємства „Агроекспорт”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстерторг-КТФ” про визнання угоди недійсною.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2007 року було замінено ДПІ у Згурівському районі на її правонаступника Яготинську міжрайонну державну податкову інспекцію.
Постановою Господарського суду Київської області від 11.05.2007 рокув задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність оскаржуваного рішення, неповноту з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм судом першої інстанції матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2005 року між ПП «Агроекспорт» та ТОВ «Майстерторг-КТФ» було укладено угоду про надання послуг, а саме виконати роботи зі збирання сільськогосподарських культур.
Згідно акту виконаних робіт від 16.08.2005 року ТОВ „Майстерторг-КТФ” було обмолочено п'ятдесят шість гектарів пшениці.
На виконання умов спірного договору ТОВ «Майстерторг-КТФ» виписало на адресу ПП «Агроекспорт» податкову накладну № 15 від 16.08.2005 року на загальну суму 12 320,00 грн., з яких 2 053,33 грн. - податок на додану вартість.
Факт оплати послуг підтверджується копіями платіжних доручень від 04.08.2005 року № 163 на суму 5000 грн. та від 19.08.2005 року № 173 на суму 7300 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на заздалегідь суперечну інтересам держави і суспільства мету укладення оспорюваного правочину. В діях відповідача - ТОВ «Майстерторг-КТФ» наявна вина у формі умислу, а тому дані обставини є необхідними умовами для визнання угоди недійсною.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірна угода не є такою, що суперечить інтересам держави.
Крім того, в матеріалах справи має місце рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.2006 року, яким визнано недійсними установчі документи ТОВ «Майстерторг-КТМ» та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36376477 від 31.08.2004 року. Дане рішення ніким не оскаржувалося та є чинним на день вирішення спору.
Саме ці обставини апелянт зазначає, як правове підґрунтя для повного задоволення його позовних вимог.
Судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що наявність умислу не може бути підтверджена вище згаданим рішенням, оскільки предметом дослідження у цивільній справі була, зокрема, відповідність зазначених документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу у ТОВ «Майстерторг-КТМ» на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про недоведеність направленості оскаржуваної угоди на досягнення мети, що нібито завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) недійсною є угода,укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. При наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін, все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй, на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Згідно з п.11 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5\111 від 12.03.1999 року із змінами та доповненнями, необхідними умовами визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу у сторони (сторін) угоди. Тобтосторона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.
Із матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договору, і чи була вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а також наявність в діях відповідачів вини у формі умислу.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Майстерторг-КТФ» виписано податкову накладну на загальну суму 12 320,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2 053,33 грн.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав вважати укладену відповідачами угоду недійсною, є правильним, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами ТОВ «Майстерторг-КТМ» є наявністю протиправного умислу у підприємства. Крім того, не надано доказів притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які діяли від імені ТОВ «Майстерторг-КТМ».
Проте, відмовляючи в задоволенні позову, Господарський суд м. Києва не врахував того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.
Питання недійсності господарських зобов'язань та застосування відповідних санкцій врегульовані Цивільним законодавством України.
Положеннями статті 228 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є - нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину недійсним по зазначених позивачем підставах судовому розгляду не підлягають.
У таких випадках органи державної податкової служби на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вправі звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Отже, відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.
Таким чином, судова колегія знаходить за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства „Агроекспорт”, ТОВ „Майстерторг-КТФ” про визнання угоди недійсною.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції - задовольнити частково.
Постанову Господарського суду м. Києва від 11.05.2007 року - скасувати.
Провадження по справі за адміністративним позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції до ПП „Агроекспорт”, ТОВ „Майстерторг-КТФ” про визнання угоди недійсною - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: суддя:
Судді: