02093, м. Київ, вул. Поліська, 3-Б, тел. 567 90 48 факс 567 80 79; e-mail:inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Справа: №22-а-4233/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євсіков О.О.
Доповідач: Коваль М.П.
25 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Коваля М.П.,
суддів Саприкіної І.В.
Бараненко І.І.
при секретарі Квас О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «МАС Електронік» на постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «МАС Електронік» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання повідомлення протиправним та скасування, -
Дочірнє підприємство «МАС Електронік» звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування повідомлення № 553/10/23-03.
Постановою Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановоюДочірнє підприємство «МАС Електронік» звернулося з апеляційною скаргою, в якійпросить постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року скасувати та винести нову постанову.
В судовому засіданні представник підприємства «МАС Електронік» апеляційні вимоги підтримав та в їх обґрунтування зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини справи, не надано належної оцінки доказам, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва за довіреністю в судовому засіданнізаперечував проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у І кварталі 2007 року Начальником ДШ у Голосіївському районі м. Києва за погодженням із Заступником Голови ДПА України тощо затверджено, план-графік проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на 2 квартал 2007 року, в якому передбачено планову перевірку позивача у вказаному періоді (а.с.45-47). Зазначений план розроблений і затверджений відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 619 та Наказу ДПА України від 11 жовтня 2005 року N 441.
15.05.2007 року позивачем було отримано Повідомлення 553/10/23-03 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, згідно якого останнього було повідомлено про те, що з 25 травня 2007 року по 22 червня 2007 року буде проводитися планова виїзна перевірка ДП «Мас Електронік» з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року.
Ч. 4 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не встановлено обов'язку щодо вручення за 10 днів платнику податків письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення перевірки.
Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що права позивача щодо його завчасного повідомлення про початок проведення планової перевірки не були порушенні.
Відповідно до частини 2 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
План-графік потребує відповідного затвердження, котре є розпорядчим актом керівника податкового органу щодо визначення кола платників податків, яких планується перевірити. Законодавством чітко не передбачено прийняття додаткового (окремого) рішення по кожному платнику податків, а тому твердження позивача на те, що затверджений план-графік проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на 2 квартал 2007 року, не є письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби в розумінні частини 2 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є хибними і такими, що не ґрунтуються на законі.
Статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Направлення на перевірку за своїм змістом повинно відповідати вимогам п. 1 ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за своїм змістом і обов'язковими, визначеними законом реквізитами, може вважатися письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби в розумінні частини 2 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, у позивача були відсутні підстави не приймати направлення на перевірку з наявним на ньому підписом керівника відповідача, скріпленого його печаткою, як письмове рішення керівника відповідного органу державної податкової служби в розумінні частини 2 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України "Про деякі практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 передбачено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Із змісту ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Виходячи з вищевикладеного, позивач, звернувшись до суду, скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене.
Разом з тим слід звернути увагу на те, що Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне повідомлення є одним з документів, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» як обов'язкові для пред'явлення суб'єкту господарювання при проведенні перевірки і що повідомлення є виключно довідково-інформаційним документом, який сам по собі не може бути підставою чи приписом про проведення планової перевірки, а тому в задоволені адміністративного позову відмовлено обґрунтовано.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду
Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «МАС Електронік» на постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «МАС Електронік» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання повідомлення протиправним та скасування - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді:
02093, м. Київ, вул. Поліська, 3-Б, тел. 567 90 48 факс 567 80 79; e-mail:inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Справа: №22-а-4233/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євсіков О.О.
Доповідач: Коваль М.П.
(вступна та резолютивна частина)
25 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Коваля М.П.,
суддів Саприкіної І.В.
Бараненко І.І.
при секретарі Квас О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «МАС Електронік» на постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «МАС Електронік» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання повідомлення протиправним та скасування, -
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду
Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «МАС Електронік» на постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «МАС Електронік» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання повідомлення протиправним та скасування - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 03 липня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: