Іменем україни
24.09.2008 р.Справа №22а-3162/08Ч
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Малиніна В.В.
Романчук О.М.
при секретарі: Джуринська Н.В.
за участю:
представника позивача -
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Херсонської митниці на постанову господарського суду м.Києва від 20.06.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дари Узбекистану” до Херсонської митниці, Головного управління державного казначейства в Херсонській області про скасування рішення та стягнення коштів,
ТОВ „ТД „Дари Узбекистану” звернулось до суду з позовною заявою про скасування рішення Херсонської митниці №508010000/6/000232 від 08.02.2006р., зобов'язання Херсонської митниці визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митною декларацією №508010000/6/000245 за методом: за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються. Також позивач просив стягнути надмірно сплачені суми митного збору в розмірі 51, 93 грн. та податку на додану вартість в розмірі 5 192,90 грн..
Ухвалою суду від 16.04.2007р. було об'єднано справи 25/80-А та 25/81-А в одне провадження, справу 25/80-81-А ухвалено розглядати за наступними вимогами:
про скасування рішення митного органу № 508010000/6/00232 від 08.02.2006р. щодо самостійного визначення митної вартості товарів, яке зазначено у ВМД №508010000/6/000245 від 08.02.2006р., № 508010000/6/000374 від 22.02.2006р.;
зобов'язання Херсонську митницю визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митною декларацією від 08.02.2006р. № 508010000/6/000245 за методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а саме 302 920, 21 грн. - з оформленням всіх необхідних документів;
зобов'язати Херсонську митницю визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митною декларацією від 22.02.2006р. № 508010000/6/000374 за методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а саме 13 523, 50 грн. - з оформленням усіх необхідних документів;
стягнути на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Херсонській області надмірно сплачені позивачем суми митного збору у розмірі 54, 32 грн. та ПДВ у розмірі 5 424, 73 грн.;
стягнути на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Херсонській області судовий збір у сумі 61, 59 грн. та інші документально підтверджені судові витрати.
20.06.2007 року господарським судом м.Києва постановлено:
позов задовольнити;
скасувати рішення Херсонської митниці №508010000/6/000232 від 08.02.2006р. про визначення митної вартості товару;
зобов'язати Херсонську митницю визначити митну вартість товару, який було розмитнено за вантажно-митними деклараціями №508010000/6/000374, №508010000/6/000245 за методом: за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються;
повернути з Державного бюджету України (через Головне управління державного казначейства у Херсонській області: pax. 31110099705002, м. Херсон код 22100000, ЗКПО 24104230, МФО 852010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дари Узбекистану” (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва 19, п/р 26000056100049 в Філії „КиївСіті” ПриватБанк, МФО 380775, код ЄДРПОУ 32920160) 54, 32 грн. (п'ятдесят чотири гривні 32 копійки) сплаченого митного збору за митне оформлення товару ввезеного згідно вантажно-митних декларацій №508010000/6/000374, №508010000/6/000245;
повернути з Державного бюджету України (через Головне управління державного казначейства у Херсонській області: р/р 31112031705002 м. Херсон, ЗКПО 24104230, МФО 14010300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дари Узбекистану” (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва 19, п/р 26000056100049 в Філії „КиївСіті” ПриватБанк, МФО 380775, код ЄДРПОУ 32920160) податку на додану вартість в розмірі 5 424, 73 грн. (п'ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 73 копійки) сплаченого за митне оформлення товару ввезеного згідно вантажно-митних декларацій №508010000/6/000374, №508010000/6/000245;
стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дари Узбекистану” (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19, п/р 26000056100049 в Філії „КиївСіті” ПриватБанк, МФО 380775, код ЄДРПОУ 32920160) 61, 59 грн. (шістдесят одну гривню 59 копійок) судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Херсонською митницею подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову господарського суду м.Києва від 20.06.2007 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Представник ТОВ „ТД „Дари Узбекистану” подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 20.06.2007 року - без змін.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що за зовнішньоекономічним контрактом № 56/1205 від 14.12.2005р. між ООО „Аккурган-Томат” (Узбекистан) - продавець, та ТОВ „ТД „Дари Узбекистану” (Україна) - покупець, передбачено поставку томатної пасти з масовою часткою сухих речовин 37 % ціною в 350 доларів США за тонну. Умови поставки - DAF- кордон Росії -України ст. „Успенська”.
08.02.2006р. за вказаним договором було поставлено 171 383 кг томатної пасти загальною вартістю 302 920, 21 грн. (рахунок-фактура № 2 від 12.01.2006р., № 3 від 12.01.2006р., № 1 від 12.01.2006р.), та 22.02.2007р. отримано 7 651 кг томатної пасти загальною вартістю 13 523, 50 грн. (рахунок-фактура № 4 від 24.01.2006р.). Декларантом товару - ЗАТ „Чумак” заявлено до розмитнення товар за договірною вартістю, однак контролюючий орган - Херсонська митниця, не прийнявши визначення декларантом митної вартості за основним методом (за ціною договору), визначила митну вартість товару за резервним методом згідно рішення №508010000/6/000232 від 08.02.2006р. сумою 328 884, 73 грн. (щодо товару ввезеного згідно ВМД № 508010000/6/000245), та 14 682, 65 грн. (щодо товару ввезеного за ВМД №508010000/6/000374) з розрахунку 380 доларів США за тонну. Податок на додану вартість та ввізне мито за операцією ввозу товару з визначеної контролюючим органом митної вартості товару позивач сплатив 08.02.2006р. та 22.02.2006р. у повному обсязі, що підтверджується штампом Херсонської митниці „сплачено” на ВМД № 508010000/6/000374, ВМД № 508010000/6/000245.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність застосування митницею резервного методу визначення митної вартості (метод 6), у зв'язку з відсутністю інформації, необхідної для визначення митної вартості, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до ст.259 Митного кодексу України в редакції чинній на 08.02.2006р., митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно зі статтями 262 - 264 Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.
За змістом Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 p. N 1375, митна вартість товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, незалежно від засобу та способу їх переміщення, заявляється у митній декларації, яка подається в порядку та у випадках, встановлених законодавством.
Декларантом ввезеного позивачем товару на митниці виступило ЗАТ „Чумак”, зокрема останнім до ВМД № 508010000/6/000232 від 07.02.2006р. та ВМД № 508010000/6/000366 від 22.02.2006р. додавались всі необхідні для підтвердження митної вартості документи (гр. 44). Відповідно, визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, мало бути здійснено за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1). Вказаний товар неодноразово ввозився позивачем та при розмитненні декларувалась фактурна ціна, що підтверджувалось наданими до оформлення вантажно-митної декларації документами.
Херсонською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом, на підставі митної оцінки до ВМД 508010000/6/000232 від 08.02.2006р..
На підставі митного документу „Митна оцінка до ВМД 508010000/6/000232 від 08/02/2006р.” декларація була анульована.
Декларантом була заповнена ВМД № 508010000/6/000245 від 08.02.2006р. та декларація митної вартості (за формою ДМВ-2) із зазначенням митної вартості товару, яка була визначена митницею за резервним методом у сумі 328 884, 73 грн.
У зв'язку із анулюванням митницею ВМД № 508010000/6/000366, митне оформлення товару було здійснено позивачем за ВМД №508010000/6/000374 із зазначенням митної вартості товару, яка була визначена митницею за резервним методом у сумі 14 682, 65 грн..
Відповідно до ч. 2 ст. 265 Митного кодексу України передбачено право митного органу самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом, - у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
При невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень статті 16 Закону України „Про Єдиний митний тариф”, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.
За умови, коли декларант не може документально підтвердити заявлену митну вартість або при виникненні обґрунтованих сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товару.
У рішенні Херсонської митниці №508010000/6/000232 від 08.02.2006р. митна вартість товарів визначена із застосуванням 6-го резервного методу, а обґрунтуванням обраного методу оцінки зазначено відсутність інформації.
Факт надання декларантом при декларуванні документів, що підтверджують ввезення товару, його кількість та вартість, спростовує зазначене у оспорюваному рішенні обґрунтування обрання методу оцінки (графа 7 декларації форми ДМВ-2), відсутність інформації щодо товару, який декларувався, Херсонською митницею не доведено, доказів недостовірності заявлених декларантом відомостей суду не надано. У графі 7 декларації митної вартості Херсонською митницею не зазначено причин неприйняття попередніх методів, що і є обов'язковим для встановлення правомірності застосування резервного методу.
Роз'яснення окремих норм Митного кодексу України надано також Листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 02.04.2004р. № 06-10/10-392, зокрема в частині дій митного органу з приводу самостійного визначення митної вартості товару зазначено, що якщо після вивчення поданих декларантом документів (основних та додаткових) митний орган аргументовано не погоджується з ними і не здійснює митне оформлення товарів за заявленою декларантом митною вартістю, що є фактичною відмовою у оформленні товарів та випуску їх відповідно до заявленого митного режиму, він відповідно до статті 80 Митного кодексу України зобов'язаний видати декларанту письмове повідомлення із зазначенням причин відмови і після цього може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються.
Херсонською митницею зазначений порядок не дотриманий, доказів надання письмово оформленого пояснення, щодо підстав проведення митної оцінки вантажу при наданні оригіналу транспортної декларації декларантом, суду не представлено.
Необхідність використання витребуваних та ненаданих декларантом додаткових документів при з'ясуванні (підтвердженні) заявленої вартості товару, наявність письмового документу з обґрунтуванням причин неможливості визначення вартості ввезеного товару за основним методом (за ціною договору), з урахуванням дотримання послідовного застосування методів, передбачених Митним кодексом України, може бути підставою для оцінки дій митного органу щодо застосування відповідного методу для прийняття рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
За таких обставин висновки суду про необґрунтоване використання Херсонською митницею резервного методу визначення митної вартості товару та відсутність підстав для його застосування згідно норм Митного кодексу України, є правильними.
У зв'язку з визначеним митницею завищеним розміром митної вартості товару, сплачені позивачем суми в розмірі 54, 32 грн. митного збору та 5 424, 73 грн. податку на додану вартість підлягають поверненню у встановленому порядку з бюджету на користь позивача, як надмірно сплачені.
У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо застосування митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобов'язаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів.
У відповідності з п. 1 Положення про державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. N 1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.
Згідно підпунктів 4, 5 п. 4 Положення про державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. N 1232, Державне казначейство України відповідно до покладених на нього завдань проводить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування та повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду м.Києва від 20.06.2007 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Херсонської митниці на постанову господарського суду м.Києва від 20.06.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дари Узбекистану” до Херсонської митниці, Головного управління державного казначейства в Херсонській області про скасування рішення та стягнення коштів, - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду м.Києва від 20.06.2007 року - залишити без змін.
Провадження у справі закрити.
Оскарження
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Суддя-доповідач - Бєлова Л.В.Справа в апеляційній інстанції №22а-3162/08
Головуючий в першій інстанції - Морозов С.М.Справа в першій інстанції № 25/80-81-А