Україна
Іменем України
25 листопада 2008 року справа № 22-а-13267/08
зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Кірсановій М.В.
за участю представників:
від позивача:Іващенко Ю.А. - за дов. № 12 від 01.01.2008 р.
від відповідача:Пермінов О.О. - за дов. № 23/13 від 12.05.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Східної митниці
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 11 вересня 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-11967/08 (суддя Бахар С.В.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»
доСхідної митниці
про
визнання недійсними податкових повідомлень
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року (арк. справи 222-224) задоволений позов Відкритого акціонерного товариства «буд механізація» до Східної митниці, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення відповідача № 13 від 26 травня 2008 року про сплату суми податкового зобов'язання у розмірі 515167 грн. 40 коп., № 14 від 26 травня 2008 року про сплату суми податкового зобов'язання у сумі 103033 грн. 48 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. (арк. справи 230-234).
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно чотирьох вантажних митних декларацій від 9 листопада 2006 року № 700020009/6/025306, від 26 вересня 2006 року № 700020009/7/021648, від 26 вересня 2007 року № 700020009/7/026450, від 26 червня 2007 року № 700020009/7/016188 митним органом було здійснене митне оформлення автотранспортних засобів позивача. (арк. справи 179-182).
На момент фактичного ввезення товару та його декларування у 2006-2007 роках, правильність визначення позивачем коду УКТЗЕД була підтверджена митним органом, товар ввезений на територію України без будь-яких обмежень. Вантажні митні декларації підписані посадовими особами митного органу із зазначенням сплати всіх необхідних платежів.
19 травня 2008 року відповідачем була здійснена камеральна перевірка стану дотримання Відкритим акціонерним товариством «Будмеханізація» вимог законодавства України з питань митної справи під час ввезення на митну територію України товару «вантажний автомобіль самоскид «VOLVOFM»за період 2006-2007 роки, результати якої викладені в акті перевірки №1-к/8/700000000/0001237138 від 19 травня 2008 року (арк. справи 159-160).
Підставою прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень форми «Р» від 26 травня 2008 року № 13 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальній сумі 515167 грн. 40 коп. та форми «Р» від 26 травня 2008 року № 14 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальній сумі 103033 грн. 48 коп., є акт документальної перевірки від 19 травня 2008 року № 1-к. (арк. справи 41 - 44).
Матеріалами справи вбачається, що підставою для прийняття спірних повідомлень фактично був акт камеральної перевірки від 19 травня 2008 року № 1-к/8/700000000/0001237138.
Правовою підставою прийняття спірних повідомлень відповідач визначив підпункт «в» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III(надалі - Закон № 2181). Спірними повідомленнями визначене порушення позивачем наказу Державної митної служби України від 7 грудня 2005 року № 1202, статті 13, 313 Митного кодексу України, наказу Державної митної служби України від 1 жовтня 2003 року № 646.
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону № 2181 контролюючими органами, зокрема, є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Відповідно до абзацу другого підпункту «в» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону № 2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Як вбачається з акту камеральної перевірки, в ході перевірки вантажних митних декларацій позивача суцільним методом використані також документи митного оформлення, технічна та товаросупровідна документація, зовнішньоекономічні контракти та інше.
Колегія суддів вважає, що фактично відповідачем була здійснена документальна перевірка, порядок проведення якої був порушений, внаслідок чого акт перевірки не може бути належним доказом у спірних правовідносинах.
Згідно з частиною 1 статті 14 Митного кодексу України та пунктом 1.1. «Примірного положення про регіональну митницю», затвердженого наказом Державної митної служби України від 25 липня 2003 року № 500, митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, який у межах своєї компетенції здійснює митну справу на території закріпленого за ним регіону, зокрема на виконання завдань, покладених на нього пунктом 3.22 названого Положення, веде роботу з класифікації та кодування товарів у митних цілях відповідно до УКТЗЕД.
Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обов'язковими для підприємств і громадян.
Відповідно до Закону України «Про митний тариф України» декларантом транспортні засоби було класифіковано за певним кодом УКТЗЕД. Відповідач із визначенням у вантажних митних деклараціях у 2006-2007 роках погодився та прийняв вказані декларації до митного оформлення.
Колегія суддів вважає, що засобом реалізації владних управлінських функцій митного органу у спірних правовідносинах стосовно правильності визначення коду УКТЗЕД є прийняття митним органом талону відмови у митному оформленні товару та рішення про визначення коду товару.
Як встановлено матеріалами справи, рішення про визначення коду товару та талон відмови у митному оформленні товару щодо спірних автотранспортних засобів позивача не були прийняті відповідачем, і митне оформлення товару було здійснене митним органом без застережень.
Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем порушено пункт 1 частини 3 статті 2 КАС України, внаслідок чого спірні повідомлення прийнятті не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року у справі № 2-а-11967/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року у справі № 2-а-11967/08 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 листопада 2008 р. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 листопада 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
М.І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова