Справа № 2а-2446/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
"29" жовтня2008р. м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Карамушко І.І.
за участю представників сторін :
позивача - Аушевої С.А., Кривошапко Н.С.
відповідача - Борецької М.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Супіна Інтернешнл” до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про зобов'язання списання податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 39310,89 грн. за 2 квартал 2003 року та в сумі 176446,77 грн. за 4 квартал 2003 року, всього - 215757,66 грн.,-
Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2007 року касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області задоволено частково, постанову господарського суду Харківської області від 04.07.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 р. скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області розстрочити протягом 2006 року податковий борг ТОВ „Супіна Інтернешнл” з податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік в сумі 73561,65 грн. та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким в позові відмовлено. В частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Лозівської ОДПІ у Харківській області списати податковий борг ТОВ „Супіна Інтернешнл” з податку з доходів фізичних осіб за 2003 рік в сумі 220 406,78 грн. справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
15 січня 2008 року до суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Супіна Інтернешнл” до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про зобов'язання списання податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 39310,89 грн. за 2 квартал 2003 року та в сумі 176446,77 грн. за 4 квартал 2003 року, всього - 215757,66 грн.
У судовому засіданні представник позивача надав уточнення до позову, в яких просив суд зобов'язати списати податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 39310,89 грн. за 2 квартал 2003 року та в сумі 176446,77 грн. за 4 квартал 2003 року, всього - 215757,66 грн.
Представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовують з посиланням на пп. г п. 18.2. ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ч.3 ст. 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні”, Порядок списання безнадійного податкового боргу платніків податків, затверженого наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103. Вказують, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Також зазначають, норми п. 18.2. ст. 18 Закону України № 2181 поширюються на всі випадки коли діяли несприятливі обставини, а платник податків ніяким чином не міг їх передбачити або вжити заходів для зменшення їх негативного впливу. Факт непереробної сили має бути засвідчений у встановленому законом порядку і достатніми документами, які підтверджують наявність форс-мажорних обставин та відсутність вини в діях позивачів, що є підставою для визнання податкового боргу безнадійним є надані позивачем висновки Торгово-промислової палати. Як зазначають представники позивача, причинний зв'язок між наявністю втрат доходів, пов'язаних з загибеллю та недобором врожаю, та як наслідок відсутністю коштів необхідних для сплати податку з доходів фізичних осіб є очевидними.Підсумовуючи викладене, просять суд задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області та її представник в судовому засіданні проти позову заперечують. В обґрунтування своїх заперечень посилаються на п. 1.3. ст. 1, п. 18.2. ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Порядок списання безнадійного податкового боргу платніків податків, затверженого наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103 та зазначають, що податковий борг, який просить списати позивач не є безнадійсним так як він не виник внаслідок форс-можорних обставин та відсутній причинний звязок між несплатою податкового зобовязання та форс-мажорними обставинами. Крім того, вказують, що прибутковий податок прямо не повязаний з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства, так як цей податок утримується із джерел виплати найманим працівникм, при цьому ні часткова загибель сільськогосподарських культур, ні недоотримання чи неотримання запланованих доходів, ні понесення будь-яких збитків, ні погіршення фінансвоого стану не є підставами для списання податкового боргу. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, врахувавши висновки та мотиви, з яких скасовано судові рішення у даній справі постановою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2007р., суд дійшов висновку про те, що в задоволенні уточнених позивних вимог слід відмовити в повному обсязі з таких підстав.
В постанові Вищого адміністративного суду України від 11.10.2007 р. зазначається, що при новому розгляді справи судам слід врахувати викладене в наведеній ухвалі, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому слід врахувати те, щосуди попередніх інстанцій не встановили, коли виник податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, чи виник саме цей податковий борг внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), чи підтверджується податковий борг відповідними даними карток особових рахунків або довідкою про наявність безнадійного податкового боргу, чи знайшов податковий борг по податку з доходів фізичних осіб своє підтвердження у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.
Судом взято до уваги висновки та мотиви, з яких скасовано судові рішення у даній справі Вищим адміністративним судом України, викладені в постановівід 11.10.2007р. та встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ „Супіна Інтернейшнл” єсільськогоспо-дарським товаровиробником і платником фіксованогосільськогосподарського податку з 2001 року.
В 2003 році внаслідок важких погодних умов загинули посіви озимої пшениці ТОВ „Супіна Інтернейшнл”на площі 706,2 га та виник недобір врожаю по іншим сільськогосподарським культурам, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України.
Як свідчать матеріали справи, 06.03.2006 року позивач своїм листом № 16 звернувся до відповідача з проханням розглянути питання про списання податку з доходів фізичних осіб, нарахований в 2003 році в сумі 290293,73 грн. на підставі актів Управління сільського господарства, довідок з метеостанції та висновку Торгово-промислової палати України від 23 липня 2004 року № 3144/05-4.
Своїм листом за № 1348/10/24-015від 13.03.2006 року Лозівська ОДПІ у Харківській області повідомила позивача, що проведення списання податкового боргу, в тому числі боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не передбачене діючим законодавством, тому що статтею 77 Закону України від 20.12.2005 № 3235-ІV„Про державний бюджет України” на 2006 рік зупинено дію підпункту „г” підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Позивач з вказівкою на Рішення Конституційного суду від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 зазначив, що такий висновок відповідача з посиланням на зупинення дії вказаного припису Закону, є безпідставним, оскільки відповідно до положення ч. 3 ст. 27 Бюджетного Кодексу, п. 6 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” може застосовуватись тільки з 1 січня 2007 року, а в 2006 році, коли саме звернувся позивач, повинен діяти без будь яких обмежень.
Суд зауважує, що відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні на підтвердження своєї правової позиції наводили суду норми саме п.п. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. З чого можна зробити висновок, що на час розгляду цієї справи відповідач не заперечує проти застосування до спірних правовідносин наведеної норми права.
Відповідно до п.п. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі, неня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном «безнадійний» слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно з підпунктом 18.2.3 п. 18.2 ст. 8 вищезгаданого Закону податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.
Відповідно до підпункту 3.4 п. 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 10.01.2002 року № 16/6304 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядку № 103), податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт. блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується представниками сторін, що внаслідок стихійного лиха 2003 року на площах УР ТОВ „Супіна Інтернешнл ЛТД' в Близнюківському районі на 05.04.2003 року були пошкоджені і загинули: озима пшениця - 305,5 га (Акт від 05.04.2003 року, затверджений Близнюківським районним управлінням сільського господарства і продовольства); на 14.04.2003 року були пошкоджені і загинули: озима пшениця - 263,7 га (Акт від 14.04.2003 року, затверджений Близнюківським районним управлінням сільського господарства і продовольства); на 29.06.2003 року були пошкоджені і загинули: озима пшениця - 55 га (Акт від 29.06.2003 року, затверджений Близнюківським районним управлінням сільського господарства і продовольства). Також внаслідок стихійного лиха 2003 року на площах УР ТОВ „Супіна Інтернейшнл ЛТД” в Лозівському районі на 14.04.2003 року були пошкоджені і загинули: озима пшениця - 82 га (Акт від 14.04.2003 року, затверджений Лозівським районним управлінням сільського господарства і продовольства).
Суд зауважує, щофакт непереборної сили підтверджуєтьсяТоргово-промисловоюпалатоюУкраїни (висновок про форс-мажорні обставини від 23 липня 2004 року № 3144/05-4), яка зазначила, що вищевказані несприятливі погодні умови, що спричинили пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площахУР ТОВ „Супіна Інтернейшнл ЛТД” станом на 05.04.2003 року, станом на 14.04.2003 року та станом на 29.06.2003 року, є форс-мажорними обставинами відповідно до п.18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні” Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.
Крім того, як вбачається з положень п.4.3 Порядку № 103 факт непереборної сили,настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України підтверджуєтьсяТоргово-промисловою палатою України.
Виходячи з положень п.п. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підставами для списання є, по-перше, наявність податкового боргу, по-друге, причинний зв'язок між несплатою податкового зобов'язання та форс-мажорними обставинами. При цьому податкове зобов'язання обов'язково стає боргом, саме, внаслідок форс-мажорних обставин.
Підпунктом 4.2 п. 4Порядку № 103, визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку визначеному в пункті 3.4 цього Порядку, - наступний день за граничним терміном погашення податкових зобов'язань за період, на який припадає дата. вказана в документі, що засвідчує факт непереборної сили.
При цьому відповідно до підпункту 4.1 п. 4 вищезгаданого Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Крім того, згідно з підпунктом 4.6 п. 4 Порядку № 103, списанню підлягає борг по податку з доходів фізичних осіб, який знайшов відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) та виник у податкового агента внаслідок обставин непереробної сили (форс-мажорних обставин), починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому такі обставини настали, і до закінчення відповідного податкового періоду.
Згідно наданого позивачем висновку торгово-промислової палати України від 23.07 2004р. №314-1судом встановлено, що форс-мажорні обставини виникли 05.04.2003р., 14.04.2003р., 29.06.2003р.
Таким чином, з урахуванням вимог Порядку № 103 та беручи до уваги висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 23 липня2004 року, № 3144/05-4 вбачається, що списанню, за наявності підстав, передбачених законом,підлягавби податковий борг лише за 2 квартал 2003р., а неяк помилково зазначає позивач,борг за4 квартал 2003р.
Із граф 4, 4Аформи 8ДР - відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків за 2-й квартал 2003р.,наданою ТОВ «Супіна Інтернейшнл» до Лозівської ОДПІ та до суду вбачається, що у 2-му кварталі 2003р. сума нарахованого прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) складає 39310,89 грн., а сума перерахованого прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) складає 47915,06 грн.
Факт сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у 2003р. не заперечується самими представниками сторін та підтверджується карткою особового рахунку платника податків (форма 15) згідно якої у 2003р ТОВ «Супіна Інтернейшнл» сплачено прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) в сумі 1 74846,85 грн., з них - у 2 кварталі 2003р. сплачено 46375,32 грн.
Згідно п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання.
Відповідно форми 8ДР - відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків за 2-й квартал 2003р. позивачем сплачено податкові зобов'язання за 2-й квартал 2003р. у розмірі 46375,32 грн., тому податок з доходів фізичних осіб у сумі 39310,89 грн., яка є складовою частиною суми у розмірі 46375,32 грн., не може бути податковим боргом у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Також, судом звернено увагу на те, що ТОВ „Супіна Інтернешнл” в 2003-2005 роках залучало кошти кредитних установ, забезпечувало їх повернення та сплату відсотків за користування кредитами (лист позивача від 06.03.2006 року № 16 на адресу Лозівської ОДПІ у Харківській області).
У зв'язку з наведеним, позиція позивача щодо безнадійності податкового боргу за 2 квартал 2003 року, як такого, що виник в наслідок форс-мажорних обставин 05.04.2003 року, 14.04.2003 року та 29.06.2003 року, в результаті яких постраждали посіви озимої, що є причиною неможливості своєчасного виконання податкових зобов'язань, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. Щодо податкового боргу за 4 квартал 2003 року, як вже було зазначено судом з урахуванням вимог Порядку № 103 та беручи до уваги висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 23 липня 2004 року, податковий борг за цей період взагалі не можепідлягати списанню, як безнадійний.
Крім того, суд зауважує, що прибутковий податок прямо не пов'язаний з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства, так як цей податок утримується з джерел виплати найманим працівникам. Збитки на які посилається позивач в позові відображають непрямі збитки (визначені розрахунково), іне підтверджуютьпричинний зв'язок між втратою частини врожаю та можливістю сплати прибуткового податку.
Таким чином, на думку суду, засвідчені висновком ТПП України форс-мажорні обставини, які виникли 05.04.2003р., 14.04.2003р., 29.06.2003р., не вплинули на розмір доходу громадян. Отже, засвідчені висновком Торгово-промислової палати України, обставини непереборної сили не причетні до виникнення заборгованості позивача з податку з доходів фізичних осіб.
Суд вважає за необхідне зазначити, що погіршення фінансово-господарського стану платника податків або неотримання ним очікуваних прибутків, рівно як і понесення будь-яких збитків не є безумовною підставою для списання податкового боргу. Це зумовлено тим, що згідно зіст. 7 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'', якою визначені джерела погашення податкових зобов'язань,ні понесені збитки та їх наслідки, ні неотримані доходи не є джерелами погашення податкових зобов'язань і податкового боргу. Натомість такими джерелами єбудь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів,у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За наявності у платника податків коштів або інших визначених законом джерел погашення податкових зобов'язань (ст.ст. 3 та8 ЗаконуУкраїни "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами")він повинен використати їх для своєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Податкові зобов'язання, що не були погашені платником податків за наявності в його розпорядженні визначених законом джерел їх погашення, зокрема, коштів, відповідно до ст.ст. 3, 7, 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не набувають статусу безнадійного податкового боргу в розумінні підпункт „г” п.п. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таким чином, безнадійним у розумінні підпункту "г" п.п. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 вказаного Закону є той податковий борг, який виник внаслідок та за умов наявності одночасо: обставин нездоланної сили, повної відсутності в розпорядженні платника податків визначених ст. 7 цього ж Закону джерел для погашення податкових зобов'язань, вжиття платником заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на унеможливлення виникнення податкового боргу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ні часткова загибель сільськогосподарських культур, ні недоотримання чи неотримання запланованих доходів, ні понесення будь-яких збитків, ні погіршення фінансового стану не є підставами для списання податкового боргу, оскільки такі підстави не передбачені законодавством України.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 86, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповільністю „Супіна Інтернешнл” до Лозівської об”єднаної державної податкової інспекції Харківської області про зобов'язання списання податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 39310,89 грн. за 2 квартал 2003 року та в сумі 176446,77 грн. за 4 квартал 2003 року, всього - 215757,66 грн. - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 03.11.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С. Перцова