номер провадження справи 9/119/12
Запорізької області
12.02.13 Справа № 5009/4489/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія"(71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченко, 45-а)
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
про стягнення суми 19623,74 грн.
Суддя Боєва О.С.
Представники сторін:
Від позивача: Бохан М.І. (дов. № 934 від 16.08.11)
Від відповідача: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Василівка, на користь ТОВ "Токмак Теплоенергія", Запорізька область, м. Токмак, суми 19623,74 грн., з яких: сума 17551,19 грн. - основний борг за надані послуги з централізованого опалення, 1578,65 грн. - сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі та сума 493,90 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4489/12 судове засідання призначено на 17.12.2012р. Ухвалою суду від 17.12.2012р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.01.2013р., потім - на 29.01.2013р. Ухвалою суду від 29.01.2013р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів - до 13.02.2013р., цією ж ухвалою в порядку ст. 38 ГПК України витребувано у Реєстраційної служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області інформацію про реєстрацію нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, та відомості про те, за ким було зареєстровано право власності на вказане вище приміщення в період з 01 березня 2008 року по 31 жовтня 2011 року, розгляд справи відкладено на 12.02.2013р.
12.02.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та зазначив, зокрема, про наступне. Відповідно до приписів ст. 19 Закону України, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідач у період з 15.10.2009р. по 31.10.2011р. отримував послугу з централізованого опалення, але невчасно та не в повному обсязі сплачував кошти за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим за вказаний період у нього утворилась заборгованість в розмірі 17551,19 грн. При цьому, позивач зазначив, що договір на теплопостачання між сторонами не укладався. Посилаючись на ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вважає, що зобов'язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, а неукладання договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Також позивач зазначив, він звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості № 872 від 29.05.2012р., запропонувавши відповідачу погодити суму боргу та в добровільному порядку погасити заборгованість за спожиту теплову енергію. Оскільки ПП ОСОБА_1 претензію залишила без відповіді, суму заборгованості не сплатила, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610-611, ст.ст. 67, 175, 193, 222, 275 ГК України суму 17551,19 грн. основного боргу, суму 1578,65 грн. інфляційних втрат, суму 493,90 грн. 3% річних.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1, а також: АДРЕСА_2. Крім того, матеріали справи містять рекомендоване поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду. Згідно з п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
Рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради від 01.10.2009р. № 281 «Про визначення виконавця послуг ТОВ «Токмак Теплоенергія» було визначено виконавця послуг з централізованого опалення, а саме - ТОВ «Токмак Теплоенергія».
В п. 2.2. Статуту ТОВ «Токмак Теплоенергія» зазначено, що предметом діяльності товариства, зокрема, є розвиток і вдосконалення системи теплопостачання з метою якісного забезпечення тепловою енергією споживачів міста, виробництво та постачання теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами тощо.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання»» визначено, що теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як слідує з пояснень позивача, у приміщення за адресою: АДРЕСА_3, яке належить відповідачу, у період з 15.10.2009р. по 31.10.2011р. позивачем надавалися послуги з централізованого опалення. Послуги надавались без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії. Оскільки ПП ОСОБА_1 оплату за спожиту теплову енергію здійснювала невчасно та не в повному обсязі позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 17551,19 грн., інфляційних втрат в розмірі 1578,65 грн. та 3% річних в розмірі 493,90 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням».
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В якості доказів отримання відповідачем у період з 15 жовтня 2009р. по 31 жовтня 2011р. послуг з централізованого опалення, позивачем надано в матеріали справи копію договору купівлі-продажу № б/н від 28.10.2011р., укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язалась передати у власність ОСОБА_3 нежиле приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_3. Договір посвідчено державним нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 А також надано копію витягу з Державного реєстру правочинів з якого вбачається, що даний договір купівлі-продажу зареєстровано 28.10.2011р. за № 3624 Токмацькою державною нотаріальною конторою.
Однак з представлених позивачем документів не вбачається, що у період з 15 жовтня 2009р. по 31 жовтня 2011р. саме відповідач займала вказане приміщення та отримувала при цьому теплову енергію.
Як слідує з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 331026 від 07.02.2013р. право власності на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3, належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 3624 від 28.10.2011р. Дата внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 20.12.2011р. Відомостей про те що Приватний підприємець ОСОБА_1 була власницею даного приміщення інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно не містить.
Крім того, ОСОБА_1 виступає у договорі купівлі-продажу № б/н від 28.10.2011р. (завірену копію якого надано позивачем) як фізична особа, в той же час позовні вимоги пред'явлено до ОСОБА_1, як до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця.
Отже позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що саме відповідач - приватний підприємець ОСОБА_1, у період з 15 жовтня 2009р. по 31 жовтня 2011р. отримувала послуги з централізованого опалення.
Крім того, слід зазначити, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача саме заборгованості за спожиту теплову енергію.
Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до приписів Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007р. № 1198, зобов'язання між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії виникають на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії.
Оскільки між ТОВ "Токмак Теплоенергія" та ПП ОСОБА_1 договір купівлі - продажу теплової енергії не укладався, то і зобов'язання щодо оплати саме заборгованості за спожиту теплову енергію у останнього не виникло.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.С. Боєва
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 19.02.2013р.