20 лютого 2013 року Справа № 12/5026/1806/2012
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача - Нечипоренка В.Ф., Гоменюка О.В. за довіреностями, відповідача - Проценка І.В. за довіреністю, Здоровко Л.В. адвокат за ордером, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Смілянського міського району електричних мереж до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Проценка Володимира Володимировича про стягнення 82090 грн. 70 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору про постачання електричної енергії № 687 від 12.11.2011 року, 82090 грн. 70 коп. заборгованості за спожиту електроенергію та відшкодування судових витрат.
Представники позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві і письмових поясненнях (а.с. 50-51, 107-108, 133, 171), підтримали і просили суд задовольнити.
Відповідач подав письмовий відзив на позов (а.с. 81-83). Із письмового відзиву і пояснень представників відповідача в засіданні суду вбачається, що відповідач позов не визнав і в його задоволенні просив суд позивачу відмовити з мотивів безпідставності і недоказаності позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.
13.09.2007 року, згідно з заявою Проценка С.В., працівником позивача було встановлено, налагоджено та опломбовано лічильник типу СА4 И678 № 431092 на об'єкті замовника (цех деревообробки) в м. Сміла, вул. Ленінградська, 29а, про що складено акт. В акті зафіксовано покази лічильника 00001. Після виконання технічних умов та прийняття приладу обліку, зазначений об'єкт було включено до діючого на той час договору про постачання електричної енергії № 687 від 21.05.2003 року, укладеного між позивачем і суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Проценком Сергієм Володимировичем.
11.07.2011 року відповідач звернувся до позивача з заявою, в якій просив переоформити договір № 687 про постачання електричної енергії з ФОП Проценка С.В. на нього.
12.07.2011 року сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 687, за умовами якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію відповідачу, як споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 88,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору. Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Відповідно до п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» (додаток № 3) та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (додаток № 4), здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії». Згідно з п. 4 додатку № 3 до даного договору, розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 8 числа минулого місяця по 8 число поточного місяця, за який визначається обсяг спожитої електроенергії. Відповідно до п. 7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.
Згідно з додатками № 2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», постачання електроенергії здійснюється на об'єкти споживача - готель «Любава» в м. Сміла, вул. Ленінградська, 58 і цех деревообробки в м. Сміла, вул. Ленінградська, 29а.
Згідно з додатком № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», за згодою сторін договору споживач взяв на себе обов'язок знімати покази електролічильників і доводити їх значення до постачальника у встановленому порядку.
Із акта про використану електроенергію (активну, реактивну) у липні місяці 2012 року, доведеного споживачем постачальнику, вбачається, що покази лічильника № 431092 становлять у розрахунковому періоді 5655 Квт, у попередньому періоді - 5626, різниця показників - 29.
05.09.2011 року працівником позивача об'єкті споживача в м. Сміла, вул. Ленінградська, 29а здійснено перевірку схеми обліку, знято електролічильник типу СА4 И678 № 431092 і замінено на лічильник типу NP MME-3FO № 00861398, про що складено акт. В акті зазначено, що схема обліку змонтована згідно ПУЕ і ПКЕЕ, працює вірно і придатна для комерційних розрахунків за використану електроенергію, показники знятого лічильника становлять 56750, показники знятого і встановленого лічильника підтвердив своїм підписом споживач.
19.11.2012 року позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № 687 на оплату спожитої електричної енергії за листопад 2012 року, в якому значилось, що станом на 01.11.2012 року у відповідача зафіксована заборгованість у розмірі 81042,14 грн., нараховано до сплати за розрахунковий період 1048,56 грн., всього до оплати підлягало 82090,7 грн.
За розрахунком позивача, на початок вересня 2012 року заборгованості відповідача по оплаті за спожиту електроенергію не існувало, була переплата в сумі 52,82 грн., у вересні до оплати нараховано 81494,96 грн., у жовтні - 505,54 грн., у листопаді - 1048,56 грн., з урахуванням сплачених у вересні і жовтні (400+505,54) 905,54 грн., всього борг відповідача станом на 19.11.2012 року складав 82090,7 грн., який позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. За період з 19.11.2012 року споживачем в листопаді 2012 року сплачено 1048,56 грн., в грудні 2012 року нараховано 724,79 грн. та сплачено 620 грн., в січні 2013 року розрахунки не проводились, станом на 01.02.2013 року заборгованість склала 81146,93 грн. (а.с. 22, 171).
Із письмового повідомлення позивача № 918 від 09.11.2012 року на звернення відповідача вбачається, що нарахування за використану електричну енергію в сумі 81042,14 грн. проведено у відповідності до діючих норм ПКЕЕ, а саме шляхом множення діючого тарифу електроенергії на різницю між показниками знятого приладу обліку, які зазначені в Акті заміни приладу обліку від 05.09.2012 року, та кінцевих показників цього ж приладу обліку із зазначеними показами в останньому звіті споживача про використану електричну енергію. Припинення електропостачанні здійснено у відповідності до п. 6.1.3. договору по причині невідшкодованої заборгованості за використану електроенергію в сумі 81042,14 грн.
Оплата відповідачем електроенергії, спожитої за листопад 2012 року в сумі 1048,56 грн. підтверджується його переказом коштів (а.с. 103-105).
Отже, спірними правовідносинами є вимоги сторін договору про постачання електричної енергії № 687 від 12.11.2011 року, які витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.
Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань енергопостачання, особливості енергопостачання передбачені параграфом 5 глави 54 ЦК України, параграфом 3 глави 30 ГК України, Законом України «Про електроенергетику», загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, укладених сторонами за взаємною згодою.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Національної комісія з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28 затверджені Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442. Правилами встановлено, що:
ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п. 1.1.);
недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (п. 1.2.);
договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін (п. 5.1);
у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві (п. 6.41.)
на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді (п. 6.42.);
споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку. (п. 6.43.);
постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, зокрема, контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці (п. 8.1 п.п. 15, 16);
споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів (п. 10.2 п.п. 1, 2, 4).
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі. Заяв про зміну розміру позовних вимог позивач в порядку ст.. 22 ГПК України не подавав.
За змістом цих нормативних актів та з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що позивачем було виявлене порушення відповідачем ПКЕЕ та умов договору, яке повинно було бути оформлене актом порушень. Акт порушень, складений з дотриманням вимог п. 6.41 ПКЕЕ, може бути підставою стягнення спірної заборгованості з відповідача, його неподання позивачем свідчить про недоказаність позовних вимог, яка, в свою чергу, є підставою відмови в їх задоволенні.
На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Смілянського міського району електричних мереж до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Проценка Володимира Володимировича про стягнення 82090 грн. 70 коп. відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.
Повний текст рішення складено і підписано 22.02.2013 року.
Суддя В.М. Грачов