83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.02.13 р. Справа № 28/205пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Фоменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське
виробничо-комерційне об'єднання «Еко-продукт » м. Артемівськ
відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне
управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління
активами «Ізі Лайф» м. Київ
до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління
активами «Ізі Лайф» м. Київ Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне
управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк
про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитними договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р.
за участю представників сторін:
від позивача - не явився,
від відповідача 1 - Хорошилов І.І. - довіреність від 03.03.2011р.,
від відповідача 2 - Хорошилов І.І. - довіреність №521 від 28.12.2012р.
07.11.2011р. ТОВ «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання «Еко-продукт » м. Аретемівськ (далі -позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невідповідність договору приписам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з огляду на відсутність у нового кредитору статусу, визначеного ст. 1079 ЦК України для здійснення послуг факторингу, та розголошення первісним кредитором банківської таємниці щодо позичальника під час укладання оспорюваного правочину, що є порушення вимог ст.ст.60,62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
В підтвердження викладених в позові обставин надав копію кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р.
10.11.2011р. через канцелярію господарського суду позивач до початку розгляду справи по суті надав уточнення позовних вимог №9825 від 09.11.2011р., в якому просить суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги за кредитними договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р. та надав копію кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р. з додатками, а також докази направлення цієї заяви відповідачам.
Господарський суд враховує, що ст. 22 ГПК України не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або «додаткових» позовних вимог і т.п., тому суд виходячи зі змісту цією заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та обставин цієї справи, розглядає її в якості зміни предмету позову та здійснює подальший розгляд справи в урахуванням цієї заяви.
18.11.2011р. через канцелярію господарського суду відповідач 12 надав відзив б/н б/д на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, а також надав копії договорів відступлення права вимоги №39/33 від 28.07.2010р. та №39/34 від 28.07.2010р.
В цей же день відповідачем 12 через канцелярію господарського суду наданий відзив б/н б/д, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, а також надав копію акту приймання-передачі документів за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та копію повідомлення про відступлення права вимоги.
2
01.12.2011р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ «Експерт та Партнери» м. Єнакієве по справі №28/205пд про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р. Ухвалою суду від 01.12.2012р. на підставі ст.26, п.п.4,6ст.63 ГПК України цю позовну заяву повернуто без розгляду.
07.12.2011р. через канцелярію господарського суду відповідач 2 надав докази надання кредитних коштів та наявності заборгованості на дату укладення договорів відступлення.
08.12.2011р. від ТОВ «Юридична компанія «Експерт та партнери» надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.12.2011р., у зв'язку з чим 09.12.2011р. ухвалою господарського суду провадження по справі зупинено. 12.03.2012р. ухвалою господарського суду провадження по справі поновлено.
15.03.2012р. на адресу господарського суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ВАТ «Айс-маркет» м. Єнакієве. В цей же день ухвалою суду на підставі ст.26, п.п.4,6ст. 63 ГПК України цю позовну заяву повернуто без розгляду.
19.03.2012р. провадження по справі зупинено у з в'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 15.03.2012р. 18.06.2012р. ухвалою суд поновлено провадження по справі.
02.07.2012р. через канцелярію господарського суд позивачем надане клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів. Клопотання господарським судом розглянуте та задоволене.
11.07.2012р. розпорядженням голови господарського суду справа передана на розгляд судді Уханьовій О.О.
17.07.2012р. позивач наполягав на задоволенні клопотання б/н від 11.06.2012р про зупинення провадження по справі, у зв'язку з розглядом Артемівським міськрайонним судом справи №2/0503/5271/20120503/2529/2012. уУхвалою господарського суду від 31.07.2012р. провадження по справі зупинено до розгляду пов'язаної справи №2/0503/5271/20120503/2529/2012. 0
04.02.2012р. ухвалою господарського суду провадження по справі поновлено.
18.02.2013р. на адресу господарського суду позивачем направлена телеграма, в якій просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю явки представника позивача.
Господарський суд відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки позивач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), що позивачем не зроблено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
господарський суд відмовляє в задоволені даного клопотання, оскільки позивач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
19.02.2013р. відповідачем 12 через канцелярію господарського суду надані докази виконання договорів відступлення права вимоги №39/33 від 28.07.2010р., №39/34 від 28.07.2010р. та акти приймання-передачі документів за договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Предметом спору по справі є визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитними договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р.
3
Підставою позову є, на думку позивча, невідповідність договорів приписам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з огляду на відсутність у нового кредитору статусу, визначеного ст. 1079 ЦК України для здійснення послуг факторингу, та розголошення первісним кредитором банківської таємниці щодо позичальника під час укладання оспорюваного правочину, що є порушення вимог ст.ст.60,62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є відповідач 1, (далі - банк), та Товариством з обмеженою відповідальністюТОВ «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання «Еко-продукт » м. АретемівськАртемівськ (далі - позичальник) був укладенийпідписаний кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.
(далі - кредитний договір), вВідповідно до п.1.1 цього договоруякого банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з можливістю кредитування у гривні, доларах США та євро, яка у всіх видах валют не може перевищувати 29550000.00грн., дата остаточного повернення вісіхвсіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 25.10.2010р. або не пізніше 10 календарних днів з моменту настання випадків встановлених п 3.3.4. договору із встановленням банком у відповідності до п 2.2. кредитного договору (у редакції договору про внесення змін №6 від 29.10.2007р.) відсоткової ставки у розмірі 12% річних за кредитом, наданим у доларах США,(позичковий рахунок №20632350783581/840), та 14% річних за кредитом, за кредитом, наданим у доларах США(позичковий рахунок №20630352783581/840), 14% річних за кредитом, за кредитом, наданим у євро, 16% за кредитом наданим у гривні (позичковий рахунок №20632350783581) та 18% за кредитом наданим в гривні (позичковий рахунок №20630352783581).
Відповідно до п.5.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником коштів (п. 5.4 договору).
.
Крім того, 21.02.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є відповідач 1, (далі - банк) далі - банк, та Товариством з обмеженою відповідальністюТОВ «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання «Еко-продукт » м. АретемівськАртемівськ (далі - позичальник) був укладений кредитнийпідписаний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-525/08, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.
(далі - кредитний договір), вВідповідно до п.1.1 якого цього договору банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з можливістю кредитування у гривні, доларах США та євро, яка у всіх видах валют не може перевищувати 45000000,00грн., дата остаточного повернення вісіхвсіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 26.01.2011р. або не пізніше 10 календарних днів з моменту настання випадків встановлених п 3.3.4. договору із встановленням банком у відповідності до п 2.2. кредитного договору (у редакції договору про внесення змін №6 від 21.02.2008р) відсоткової ставки у розмірі 12% річних за кредитом,
4
наданим у доларах США,(позичковий рахунок №20631351783581/840), та 14% річних за кредитом, за кредитом, наданим у доларах США(позичковий рахунок №20639353783581/840), 12% річних за кредитом, за кредитом, наданим у євро, (позичковий рахунок №20631351783581/978)14% за кредитом наданим у євро (позичковий рахунок №20639353783581/978), 16% за кредитом наданим в гривні (позичковий рахунок №20631351783581/980) та 18% кредитом наданим в гривні (позичковий рахунок №20639353783581/980).
Відповідно до п.5.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. та діє до повного повернення позичальником коштів (п. 5.4 договору).
Як вбачається з матеріалів справи,В цих договорах сторонами погоджено всі істотні умови, кредитних договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р. ввідсутні докази визнання їх недійсним, відтак суд робить висновок, що правочини наразі є обов'язковими для виконання.
В матеріалах справи наявні банківські виписки, які підтверджують факт виконання вищезазначених кредитних договорів.
Господарським судом встановлено, що 28.07.2010р. ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - первісний кредитор) та ТОВ „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" (далі - новий кредитор) підписаний договір відступлення права вимоги №39/33.
Відповідно до п.1.1 цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання «Еко-продукт » м. Артемівськ - кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. разом з договорами про внесення змін №1 від 22.04.2008р., №2 від 12.05.2008р., №3 від 17.07.2008р., №4 від01.10.2010р, №5 від27.02.2009р., №6 від 31.03.2009р.
За цим договором (п.1.3) до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 16900000,00грн., повернення грошових коштів в розмірі 20215839,18 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 2560847,10 дол. США, повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом в сумі 4037479,48грн., повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом в сумі 3639916грн. що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 416 087,65 дол. США; повернення нарахованої але не отриманої комісійної винагороди в сумі 500,00 грн., сплати неустойки в формі та розмірах, визначених кредитним договором, інших обов'язків, встановлених кредитним договором. Згідно з п.1.4 договору відступлення права вимоги, до нового кредитору переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором. У зв'язку з укладанням цього договору, первісним кредитором здійснюється відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, перелік яких наведений в п.1.8. До нового кредитора переходять всі права кредитора з моменту зарахування в повному обсязі суми відшкодування на рахунок первісного кредитора (п. 1.7 договору). Договір відступлення права вимоги №39/33 від 28.07.2010р. набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Крім того, 28.07.2010р. ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - первісний кредитор) та ТОВ „Компанія з управління активами „Ізі Лайф" (далі - новий кредитор) підписаний договір відступлення права вимоги №39/34.
Відповідно до п.1.1 цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання «Еко-продукт » м. Артемівськ - кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р.разом з договорами про
5
внесення змін №1 від 21.02.2008р., №2 від 12.05.2008р., №3 від 12.06.2008р., №4 від 01.10.2008р, №5 від27.02.2009р., №6 від 31.03.2009р. За цим договором (п.1.3) до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 2310000,00грн., повернення грошових коштів в розмірі 16192774,08грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 2051224,20 дол. США, повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом в сумі 45821982,28грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 4453703,97 евро, повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом в сумі 3035528,78грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 384526,46 дол. США; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів в сумі 8234811,75грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 800389,07евро, повернення нарахованої але не отриманої комісійної винагороди в сумі 1000,00грн., сплати неустойки в формі та розмірах, визначених кредитним договором, інших обов'язків, встановлених кредитним договором. Згідно з п.1.4 договору відступлення права вимоги, до нового кредитору переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором. У зв'язку з укладанням цього договору, первісним кредитором здійснюється відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, перелік яких наведений в п.1.8. До нового кредитора переходять всі права кредитора з моменту зарахування в повному обсязі суми відшкодування на рахунок первісного кредитора (п. 1.7 договору). Договір відступлення права вимоги №39/34 від 28.07.2010р. набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
В матеріалах справи наявні докази відшкодування первісному кредитору в повному обсязі всіх грошових коштів за договорами відступлення, що підтверджено банківськими виписками з відповідних рахунків, а також і представниками сторін в судовому засіданні. Крім того, до матеріалів справи долучені акти приймання-передачі документів, які підписані обома сторонами. Таким чином, господарський суд дійшов висновку про належне виконання сторонами умов договору та перехід до нового кредитора всіх прав від первісного кредитора.
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою визнати недійсними вищезазначені договори відступлення права вимоги.
Підставою їх недійсності є, по-перше, невідповідність договорів приписам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з огляду на відсутність у нового кредитору статусу, визначеного ст. 1079 ЦК України для здійснення послуг факторингу».
Господарський суд, вирішуючи спір по суті, виходить з наступного:
Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215,216 ЦК України, статтями 207,208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої, третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності правочинів. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони. На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
6
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, в тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частина 1 ст. 513 ЦК України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 1 ст. 516 ЦК України встановлює, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Проте, як зазначає позивач, договори відступлення права вимоги №39/33 від 28.07.2010р., 39/34 від 28.07.2010р. є договорами факторингу та підпадають під правове регулювання Глави 73 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Третьою частиною ст.1079 ЦК України встановлені спеціальні вимоги до суб'єктного складу договору факторингу, зокрема, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Водночас, згідно з ч.1 ст.5 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансові послуги, до яких п.10 ст.4 цього закону віднесено факторинг, надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності
Господарський суд враховує, що відповідач 2 (новий кредитор) перерахував відповідачу 1 (первісному кредитору) грошові кошти в рахунок відшкодування права вимоги у зв'язку з чим набув всі права та обов'язки останнього, які витікають з кредитних договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р. Беручи до уваги п.1.3 договорів відступлення права вимоги, господарським судом встановлено, що сума сплаченого позивачем відшкодування фактично дорівнює сумі кредитної заборгованості, право вимагати сплати якої відступлено за цими договорами. З наведеного вбачається відсутність ознаки оплатності в договорах відступлення права вимоги №39/33 від 28.07.2010р., №39/34 від 28.07.2010р., яка відповідно до ст.1077 ЦК України притаманна договору факторингу та характеризує таку фінансову послугу.
Разом з цим, наявність ознак факторингу в договорі відступлення права вимоги в більшості випадків притаманне професійній діяльності фінансових установ з викупу боргових зобов'язань за сумою, значно нижчу номіналу. Оскільки, з укладанням договорів відступлення права вимоги новим кредитором фактично лише придбані права вимоги до позичальника в сумі номіналу вимоги на час придбання, спірний правочин не підпадає під визначення факторингу та є юридичною формою заміни кредитора у договорах №15-93/17-4711/07 від 29.10.2007р. та №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р.
Крім того, господарським судом враховано, що місце договору факторингу в системі цивільно-правових договорів, які опосередковують передачу права вимоги, має суттєве значення, оскільки, серед іншого, таке розмежування визначає необхідність дотримання спеціальних вимог щодо особи, яка виступає фактором. За наведеним визначенням договору факторингу, цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу. Тому оскаржуваний договір не є договором факторингу, а є договором уступки права вимоги.
7
Аналогічної правової позиції з цього приводу дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено в постановах №2/49-НМ від 28.01.2010р., №50/20-4/210 від 03.03.2011р.
Отже, беручи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку, що за відсутності в оспорюваному правочині ознак факторингу, його укладання не потребує наявності у сторін спеціального правового статусу, зокрема, реєстрації нового кредитора в якості фінансової установи.
Стосовно посилання позивача на розголошення банківської таємниці щодо позичальника під час укладення оспорюваного правочину, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку. За приписами ст.62 зазначеного Закону, інформація, яка містить банківську таємницю, може бути розкрита банками з письмового дозволу власника такої інформації.
За змістом п.3.3.9 кредитного договору №15-93/17-525/08 від 21.02.2008р., банк має право передавати права вимоги за кредитним договором третій особі, з передачею оригіналів документів та інформації, необхідної такій особі для набуття прав Нового кредитора, суд розцінює це узгодження як письмовій дозвіл власника такої інформації, тобто позивача, на розкриття банківської таємниці.
Крім того, слід зазначити, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215,216 ЦК України, статтями 207,208 ГК України. Позивачем не доведена наявність таких підставі. Крім того, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю не є підставою для недійсності правочину, а є підставою для відповідальності винних в цьому осіб відповідно до діючого законодавства.
Крім того, позивачем не визначено, в чому саме полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів укладенням спірних договорів, не надано доказів, які підтверджують таке порушення, та не підтверджено невідповідність договорів відступлення права вимоги №39/33 від 28.07.2010р., 39/34 від 28.07.2010р. встановленим ст.203 ЦК України загальним вимогам до правочину, недотримання яких має наслідком його недійсність.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, тому відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що у позові відмовлено в повному обсязі, спір виник з вини позивача на останнього покладається сплачений судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі ст.ст.203,215,512-514,1077,1079 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67,193 Господарського кодексу України, Законів України «Про фінансові послуги», «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст.22,33,43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання «Еко-продукт » м. Артемівськ про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги в повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Повний текст рішення підписаний 22.02.2013року.
Суддя Уханьова О.О.