83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.02.13 р. Справа № 5006/24/68/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
При секретарі судового засідання Гудковій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268
до відповідача: Артемівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, м. Артемівськ, ЄДРПОУ 08671567
про: стягнення 9 075,36 грн.
В засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: Багрицевич Є.А- за дов. № 350-13 «Д» від 22.01.2013 р.
від відповідача: Стиранець Г.І. - за дов. № 37143 від 19.11.2012р.
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Артемівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області про стягнення 9 075,36 грн. за порушення строків розрахунків за період з травня 2011р. по червень 2012р. за договором про постачання електричної енергії № 165 від 01.03.1996р., з яких пеня у розмірі 7 242,77 грн. за період з 01.10.2011р. по 30.07.2012р., 3 % річних - 1 423,44 грн. за період з 01.10.2011р. по 30.07.2012р. та інфляційних нарахувань у розмірі 409,15 грн. за період з 01.11.2011р. по 31.03.2012р., крім того судовий збір.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 258, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 231-232 ГК України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику».
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду у копіях: договір про постачання електричної енергії № 165 від 01.03.1996р. з додатками, розрахунок ціни позову, довіреності на право отримання рахунків, копії рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію та відповідні акти прийняття-передавання, банківські виписки, довіреність на особу, що підписала розрахунок ціни позову, та статутні документи підприємства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що Артемівський МВ ГУМВС України в Донецькій області є неприбутковою бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок державного бюджету, згідно ст. 24 ЗУ «Про міліцію», за цільовим призначенням та за кодом економічної класифікації, а в даному випадку КЕКВ1163, однак фінансування на постачання електричної енергії на 2011-2012 рік проводиться не в повному обсязі. Крім того, відповідач наголошує, що витрати на сплату пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань кошторисом видатків на 2012р. не передбачені.
На підтвердження заперечень надав суду рішення про внесення до реєстру неприбуткових установ та організацій, довідку про включення розпорядника (одержувача) до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних установ.
20.11.2012р. відповідач надав до канцелярії суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, а 28.11.2012р. - контррозрахунок позовних вимог.
Розгляд справи відкладався згідно ст.77 ГПК України.
Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядження голови суду від 01.02.2013р. справу № 5006/24/68/2012 передано на розгляд судді Величко Н.В.
В судовому засіданні, що відбулось 21.02.2013р., позивач підтримав позовні вимоги, а відповідач підтримав заперечення проти нарахованих санкцій та наполягав на зменшенні їх розміру.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та виписки з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».
З матеріалів справи вбачається, що 01.03.1996р. між ВАТ «Донецькобленерго», як постачальником, та Артемівським міським відділом ГУМВС України в Донецькій області, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 165, предметом якого є умови поставки, порядок реалізації електроенергії та її ввикористання на межі балансової належності електромережі між електропостачальною організацією та споживачем.
Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди від 20.08.2007р. до договору № 165 від 01.03.1996р., розрахунковим вважається період з 00-00 годин 15 числа до 24-00 годин 14 числа поточного місяця. Розрахунковим періодом є період між датами зняття показів розрахункових приладів обліку. Період між датами зняття показів розрахункових приладів обліку на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (2.3).
Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що плата за електроенергію стягується у формі планових платежів у наступні строки та у таких розмірах: до 10 числа поточного розрахункового періоду - 1 плановий платіж в розмірі 50 % вартості середньомісячного споживання електроенергії та остаточний розрахунок за попередній розрахунковий період; 20 числа поточного розрахункового періоду - ІІ плановий платіж в розмірі 50 % вартості середньомісячного споживання електроенергії.
Згідно п. 4.4 договору, у випадку несплати за використану електроенергію протягом 10 діб після строку сплати споживач зобов'язаний завершити свій технологічний процес та обмежити споживання електроенергії до рівня аварійної броні. При невиконанні даних умов до споживача застосовуються санкції.
Згідно п 5 договору, договір заключне до 31.12.2004р. та набирає чинності з 01.01.1996р. і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір разом з додатковими угодами підписано сторонами без заперечень.
Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень за період травень 2011р. - червень 2012р. активної електричної енергії в обсязі 305130 кВт/году та реактивної електроенергії за період червень 2011р. - листопад 2011р., січень 2012р. - червень 2012р. в обсязі 160207 кВар/год, з яких у травні 2011р. активну електроенергію в обсязі 17 496 кВт/год на суму 17 293,75 грн. (а.с.24), у червні 2011р. - активну електроенергію у обсязі 12726 кВт/год на суму 12760,62 грн. та реактивну електроенергію у обсязі 7909 кВАр/год на суму 542,83 грн. (а.с27), у липні 2011р. - активну електроенергію у обсязі 12100 кВт/год на суму 12 132,91 грн. та реактивну електроенергію у обсязі 7656 кВАт/год на суму 515,92 грн. (а.с.30), у серпні 2011р. - активну електроенергію у обсязі 12058 кВт/год на суму 12 090,79 грн. та реактивну у обсязі 7750 кВАр/год на суму 524,27 грн. (а.с.33), у вересні 2011р. - активну електроенергію у обсязі 12829 кВт/год на суму 12 863,89 грн. та реактивну в обсязі 8034 кВАр/год на суму 545,89 грн. (а.с.36), у жовтні 2012р. - активну електроенергію у обсязі 16322 кВт/год на суму 15879,07 грн. та реактивну електроенергію обсягом 9592 кВАр/год на суму 627,32 грн. (а.с.39), у листопаді 2011р. - активної електроенергії обсягом 25765 кВт/год на суму 27047,08 грн. та реактивної обсягом 14993 кВАр/год на суму 1006,96 грн. (а.с.42), у грудні 2011р. - активної електроенергії обсягом 27906 кВт/год на суму 29341,49 грн. (а.с.44), у січні 2012р. - активну електроенергію в обсязі 32839 кВт/год на суму 35316,37 грн. та реактивну електроенергію в обсязі 13309 кВАр/год на суму 856,66 грн. (а.с.47), у лютому 2012р. - активну електроенергію обсягом 34252 кВт/год на суму 36835,97 грн. та реактивну обсягом 15743 кВАр/год на суму 1033,10 грн. (а.с.50), у березні 2012р. - активну електроенергію в обсязі 30522 кВт/год на суму 34069,88 грн. та реактивну електроенергію в обсязі 14386 кВАр/год на суму 983,29 грн. (а.с.53), у квітні 2012р. - активну електроенергію у обсязі 35100 кВт/год на суму 39365,35 грн. та реактивну в обсязі 17550,00 кВАр/год на суму 1244,00 грн. (а.с.56), у травні 2012р. - активну електроенергію в обсязі 16866 кВт/год на суму 18915,56 грн. та реактивну електроенергію в обсязі 8840 кВАр/год на суму 626,24 грн. (а.с.59), у червні 2012р. - активну електроенергію в обсязі 18349 кВт/год на суму 20845,20 грн. та реактивну електроенергію в обсязі 9879 кВАр/год на суму 723,31 грн. (а.с.62). Про такі обставини свідчать наявні у справі акти приймання-передачі електроенергії.
Позивач виставляв, а відповідач отримував нарочним відповідні рахунки на оплату, зокрема: рахунок за травень 2011р. отримано відповідачем 16.05.2011р. (а.с.22), рахунок за червень 2011р. - 14.06.2011р. (а.с.25), рахунок за липень 2011р. - 14.07.2011р. (а.с.28), рахунок за серпень 2011р. - 16.08.2011р. (а.с.31), рахунок за вересень 2011р. отримано відповідачем 19.09.2011р. (а.с.34), рахунок за жовтень 2011р. отримано 18.10.2011р. (а.с.37), рахунок за листопад 2011р. отримано 16.11.2011р. (а.с.40), рахунок за грудень 2011р. - 15.12.2011р. (а.с.43), за січень 2012р. - 18.01.2012р. (а.с.45), за лютий 2012р. - 15.02.2012р. (а.с.48), за березень 2012р. - 15.03.2012р. (а.с.51), за квітень 2012р. - 03.05.2012р. (а.с.54), рахунок за травень 2012р. отримано відповідачем 31.05.2012р. (а.с.57), за червень 2012р. - 02.07.2012р. отримано відповідачем 02.07.2012р. (а.с. 60).
Матеріали справи свідчать та не заперечується відповідачем, що Артемівський МВ ГУМВС України в Донецькій області сплатив вартість спожитої електроенергії з порушенням строків, встановлених умовами договору, що також підтверджено банківськими виписками (а.с.75-112).
За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований та пред'явлений до стягнення розмір пені за період з 01.10.2011р. по 30.07.2012р. на загальну суму 7 242,77 грн. та 3% річних за період з 01.10.2011р. по 30.07.2012р. у розмірі 1 423,44 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період травень 2011р. по червень 2012р. та інфляційних нарахувань у розмірі 409,15 грн. нарахованих на період з 01.11.2011р. по 31.03.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період червень 2011р. по лютий 2012р.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних, врахувавши контррозрахунок відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Так, за розрахунком суду розмір пені - за період 01.10.2011р. по 30.07.2012р. склав 7 228,08 грн., розмір 3% річних за період з 01.10.2011р. по 30.07.2012р. склав 1420,55 грн., а розмір інфляційних - за період 01.10.2011р. по 31.03.2012р. склав 409,14 грн., і саме ці суми підлягають стягненню з відповідача.
Щодо клопотання Артемівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області про зменшення розміру пені суд виходить з наступного.
Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, ступінь виконання зобов'язання боржником, те що відповідач є бюджетною організацією, яка прямо залежить від фінансування з боку держави, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 70%. Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 2 168,42 грн. Судові витрати в цій частині покладаються у повному обсязі на відповідача.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати покладаються на сторін відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Артемівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області про стягнення 9 075,36 грн. за порушення строків розрахунків за період з травня 2011р. по червень 2012р. за договором про постачання електричної енергії № 165 від 01.03.1996р., з яких пеня у розмірі 7 242,77 грн. за період з 01.10.2011р. по 30.07.2012р., 3 % річних - 1 423,44 грн. за період з 01.10.2011р. по 30.07.2012р. та інфляційних нарахувань у розмірі 409,15 грн. за період з 01.11.2011р. по 31.03.2012р. - задовольнити частково.
Зменшити розмір пені на 70% до 2 168,42 грн.
Стягнути з Артемівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Петровського, 149, ЄДРПОУ 08671567) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) пеню - 2 168,42 грн., три відсотки річних - 1 420,55 грн., інфляційні - 409,14 грн., витрати на сплату судового збору у сумі 1609,50 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2013р.
Суддя Величко Н.В.