ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 лютого 2013 року № 2а-15937/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування наказу № 1273 від 06.09.2012, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 1273 від 06.09.2012, визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за наказом № 1273 від 06.09.2012, результати якої оформлено актом № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 та які полягають у протиправних висновках про: безтоварність, нікчемність та фіктивність правочинів між позивачем та підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями за період з 01.08.2011 по 31.01.2012; завищення позивачем податкового зобов'язання у загальній сумі 691 463,49 грн.; завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн., та зобов'язання відповідача утриматись від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам акту № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Наказ № 1273 від 06.09.2012 було видано відповідачем з порушенням встановленого порядку його прийняття, без посилання на передбачені законодавством підстави та за відсутності таких підстав, з огляду на те, що на запити відповідача щодо правовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" були надані відповідні письмові пояснення та первинні документи.
Документальну позапланову перевірку позивача було проведено за відсутності передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставин для її проведення та з порушенням визначеного пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України порядку проведення, зокрема, копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце її проведення були отримані позивачем після дати початку проведення перевірки зазначеної в наказі.
Також позивач посилався на те, що відповідачем будь - які первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності у ТОВ "Дипломат Сервіс" в межах перевірки не витребовувались та жодні первинні документи по взаємовідносинам позивача із підприємствами - постачальниками і підприємствами - покупцями, які відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період не були предметом розгляду під час проведення перевірки. При цьому відповідачем в акті перевірки не наведено аналізу жодного з правочинів позивача з будь - яким з його контрагентів та не наведено доказів того, що заперечувані ним правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майном фізичної чи юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.
У судовому засіданні 28.01.2013 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 26.12.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "ВІР СОЮЗ" була призначена та проведена відповідно до вимог чинного законодавства згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.
Також відповідач зазначив про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта вданих повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а діяльність із складання актів документальних перевірок є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкового законодавства.
У судове засідання 28.01.2013 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалила продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, суд,
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" було направлено запит № 7682/10/22-711 від 27.07.2012 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" в якому на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України було викладено прохання протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем надходження запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.01.2010 по 30.06.2012.
Листом від 14.08.2012 "Відповідь № 7682/10/22-711 від 27.07.2012" позивачем було надано Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби відповідні письмові пояснення з доданими до них первинним документами з питань відносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.01.2010 по 30.06.2012.
06.09.2012 начальником Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України видано наказ № 1273 "Щодо проведення позапланової невиїзної перевірки", відповідно до якого наказано провести позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Дипломат Сервіс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по правовідносинам з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.08.2011 по 31.01.2012 тривалістю 5 робочих днів з 10.09.2012.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби складено повідомлення № 1009/22-711 від 06.09.2011, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
В період з 19.09.2012 по 20.09.2012 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 1273 від 06.09.2012 згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.08.2011 по 31.01.2012.
За результатами перевірки складено акт № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 у висновку якого зазначено наступне: "Перевіркою встановлено порушення:
1) Звіркою ТОВ "Дипломат Сервіс" встановлено порушення п.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "ВІП СОЮЗ" до реальних вигодонабувачів за період за серпень 2011 - січень 2012 року.
2) Пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання у загальній сумі 691963,49 грн., а також завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн."
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
На формування податкового кредиту ТОВ "Дипломат Сервіс" за період з 01.08.2011 по 31.01.2012 мало вплив отримання послуг від ТОВ "ВІП СОЮЗ" а саме: організація проведення заходів, що становить 29% від загальної задекларованої суми податкового кредиту (р.17) податкових декларацій за періоди що перевіряють у загальній сумі 378096,02 грн.
Згідно з наданими до матеріалів перевірки документами, правові відносини ТОВ "Дипломат Сервіс" та ТОВ "ВІП СОЮЗ" здійснювались на підставі наступних договорів: № 22 від 03.08.2011, № 23 від 27.08.2011, № 22/09 від 22.09.2011, № 23/09 від 23.09.2011, № 29/09 від 29.09.2011, № 31/10 від 31.10.2011, № 22/11 від 22.11.2011, № 16/12 від 16.12.2011 та № 01-23/12 від 26.12.2011.
Станом на момент проведення перевірки за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено розбіжність на загальну суму 378 096,02 грн.
На сторінках 13-12 акту № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 зазначено наступне: "Також до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надішли акти від ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.02.2012 року № 1062/23-4/37240791, від 05.07.2012 року № 8304/7/22-910, від 09.08.2012 №3022/2208 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВІП СОЮЗ", код за ЄДРПОУ 37240791 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 по 30.09.2011року, згідно якого встановлено:
Станом на 24.01.2012р. фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ "ВІП СОЮЗ" та його посадових осіб не встановлено відповідно до складеного акту перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ "ВІП СОЮЗ", код 37240791 за " 320/23-4/37240791 від 24.01.2012р., який передано ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службовою запискою від 24.01.2012р. № 187/9/23-4.
До ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов висновок спеціаліста від 29.02.2012 року № 122 Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України на Південно - Західний залізниці, в якому зазначено, що підписи на уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 8,9 місяць та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту за 8,9 місяць виконані однією особою, і підпис від імені гр. ОСОБА_1, в свідоцтві № НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість виконані іншою особою.
Враховуючи вищенаведене, операції ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ "ВІП СОЮЗ" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ "ВІП СОЮЗ" від контрагентів - покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Перевіркою встановлено відсутність будь - якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.
Загальна чисельність працюючих на ТОВ "ВІП СОЮЗ" згідно бази даних ДПІ у Печерському районі міста Києва складає - 1 особа.
У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.
З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово - господарська діяльність ТОВ "ВІП СОЮЗ" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "ВІП СОЮЗ", фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ "ВІП СОЮЗ" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
За результатами проведеного аналізу даних податкової звітності, встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол.), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація про прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.
При проведенні аналізу наявної в органі ДПІ інформації та її документального підтвердження також встановлено: на виконання наказу ДПА України від 23.04.12 №329 ДСК "Про Систему раннього виявлення, комплексного відпрацювання та руйнування тіньового сектору економіки" та з метою координації дій щодо руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань та формування доказової бази у справі про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, згідно висновків ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Дипломат Сервіс" має ознаки фіктивності..."
З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що враховуючи обставини, які свідчать про відсутність у ТОВ "ВІП СОЮЗ" та ТОВ "Дипломат Сервіс" адміністративно - господарських зобов'язань по укладанню угод та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а відтак і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювались правочинами (статті 234 Цивільного кодексу України), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені частинами третьою та п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи , держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України вважається таким, що порушує публічний порядок.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ № 1273 від 06.09.2012, а також протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за наказом № 1273 від 06.09.2012, результати якої оформлено актом № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 та які полягають у протиправних висновках про: безтоварність, нікчемність та фіктивність правочинів між позивачем та підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями за період з 01.08.2011 по 31.01.2012; завищення позивачем податкового зобов'язання у загальній сумі 691 463,49 грн.; завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн. звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за наявності яких може бути проведена документальна позапланова виїзна перевірка, зокрема, підпунктом 78.1.1 встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, вичерпний перелік обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на призначення документальної невиїзної перевірки та видання відповідного наказу визначено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, зокрема, такою обставиною є факт ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня його отримання.
Відповідачем на адресу позивача було направлено запит № 7682/10/22-711 від 27.07.2012 щодо надання пояснень та документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 за результатами розгляду якого позивачем листом від 14.08.2012 "Відповідь № 7682/10/22-711 від 27.07.2012" було надано письмові пояснення та документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.01.2010 по 30.06.2012.
Отже, позивачем у відповідь на запит податкового органу № 7682/10/22-711 від 27.07.2012 було надано відповідачу відповідне письмове пояснення та його документальне підтвердження у межах встановленого Податковим кодексом України десятиденного строку.
Докази на підтвердження направлення позивачу будь - яких інших запит щодо правовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.01.2010 по 30.06.2010, крім зазначеного, в матеріалах справи відсутні.
У судовому засіданні представник відповідача не зміг надати суду пояснень з приводу того, чого саме не було недостатньо у відповіді позивача, яка була надана листом від 14.08.2012 "Відповідь № 7682/10/22-711 від 27.07.2012" на запит податкового органу № 7682/10/22-711 від 27.07.2012, зокрема, які саме документи не були надані позивачем на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 або про наявність інших обставин передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю яких було прийнято рішення про проведення перевірки позивача.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем на запит податкового органу № 7682/10/22-711 від 27.07.2012 було надано відповідні письмові пояснення та документальне підтвердження, а також те, що відповідачем не надано суду пояснень з приводу того, у чому саме полягала неповнота наданих позивачем пояснень та документів, а також про наявність інших обставин передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю яких було прийнято рішення про проведення перевірки позивача, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по правовідносинам з ТОВ "ВІП СОЮЗ" з 01.08.2011 по 31.01.2012.
Згідно із пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Наказом № 1273 від 06.09.2012 було оформлено рішення, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Цивільного кодексу України" за період з 01.08.2011 по 31.01.2012.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що наказом № 1273 від 06.09.2012 було оформлено рішення про проведення перевірки позивача, правових підстав для проведення якої у відповідача не було, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було неправомірно видано наказ № 1273 від 06.09.2012.
Таким чином, позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасування наказу № 1273 від 06.09.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, встановлено, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, виникнення у податкового органу права на проведення документальної невиїзної перевірки платника податків обумовлено виконанням ним вимог статті 79 Податкового кодексу України.
Судом було встановлено, що на порушення норм статті статті 79 Податкового кодексу України відповідачем перевірку позивача було призначено за відсутності правових підстав для її проведення та наказ на підставі якого було проведено перевірку було видано неправомірно.
Таким чином, оскільки відповідачем не було дотримано вимог статті 79 Податкового кодексу України при призначенні документальної невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ", то в нього не виникало права на проведення зазначеної перевірки.
Акт № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 було складено за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.08.2011 по 31.01.2012 проведеної на підставі наказу № 1273 від 06.09.2012.
З огляду на викладене, враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" за період з 01.08.2011 по 31.01.2012, а також те, що у відповідача не виникало права на проведення зазначеної перевірки, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за наказом № 1273 від 06.09.2012, результати якої оформлено актом № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».
Таким чином навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. При цьому жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, зазначена норма права недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином, у складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Пленум Верховного Суду України у пункті 18 Постанови № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" навів перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими правочинами, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Намір юридичної особи порушити публічний порядок доводиться через мету відповідного керівника або фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або довіреністю. Наявність мети у такої фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені обвинувальним вироком.
Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи.
Відповідачем будь-яких доказів щодо винесення вироку відносно осіб, причетних до діяльності позивача або його контрагенту ТОВ «ВІП СОЮЗ» суду не надано не було, як і не було надано доказів та пояснень на підтвердження фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «ВІП СОЮЗ» правочинів.
Також відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВІП СОЮЗ" № 1062/23-4/37240791 від 29.02.2012 , № 8304/7/22-910 від 05.07.2012 та №3022/2208 від 09.08.2012 не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.
При цьому з аналізу змісту актів № 1062/23-4/37240791 від 29.02.2012, № 8304/7/22-910 від 05.07.2012 та №3022/2208 від 09.08.2012 вбачається, що під час їх складання не досліджувались фінансово - господарські відносини між позивачем та ТОВ "ВІП СОЮЗ".
Крім того, посилання відповідача на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Зазначене підтверджується також положеннями статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі № К/9991/50772/12.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо встановлення факту порушення позивачем пункті 1 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункту 5 статті 203 Цивільногокодексуу України) по правочинах здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "ВІП СОЮЗ" до реальних вигодонабувачів за період за серпень 2011 - січень 2012 року.
Згідно з пунктом 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктами 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.
Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
На підставі наданих документів та пояснень сторін, судом встановлено, що між позивачем (як замовником) та ТОВ «ВІП СОЮЗ» (як виконавцем) були укладені наступні договори № 22 від 03.08.2011, № 23 від 27.08.2011, № 24 від 05.09.2011, № 22/09 від 22.09.2011, № 23/09 від 23.09.2011, № 29/09 від 29.09.2011, № 31/10 від 31.10.2011, № 22/11 від 22.11.2011, № 16/12 від 16.12.2011, № 01-26/12 від 26.12.2011 з виконання субпідрядних робіт по організації заходів.
Факт виконання робіт за зазначеними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - прийняття (надання послуг), актами приймання передачі виконаних робіт та фотоматеріалами
В подальшому виконані ТОВ «ВІП СОЮЗ» роботи за договорами № 22 від 03.08.2011, № 23 від 27.08.2011, № 24 від 05.09.2011, № 22/09 від 22.09.2011, № 23/09 від 23.09.2011, № 29/09 від 29.09.2011, № 31/10 від 31.10.2011, № 22/11 від 22.11.2011, № 16/12 від 16.12.2011, № 01-26/12 від 26.12.2011 були використаний позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з контрагентами ПП "МТС Україна", ТОВ "СОФТПРОМ", ТОВ "Хускварна Україна", ТОВ "Уорд Хауел Україна", ТОВ "Мрія Центр ". ТОВ "Харківська Автомобільна Торгівельна Компанія", Підприємством з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна", ТОВ "СЕРВІС-АГРОЦЕНТР", ТОВ "Мрія Центр", що підтверджується відповідними договорами, актами приймання передачі виконаних робіт та фотоматеріалами.
Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «ВІП СОЮЗ» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «ВІП СОЮЗ» не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВІП СОЮЗ» за договорами № 22 від 03.08.2011, № 23 від 27.08.2011, № 24 від 05.09.2011, № 22/09 від 22.09.2011, № 23/09 від 23.09.2011, № 29/09 від 29.09.2011, № 31/10 від 31.10.2011, № 22/11 від 22.11.2011, № 16/12 від 16.12.2011, № 01-26/12 від 26.12.2011 в період з 01.08.2011 по 31.01.2012.
Доказів на підтвердження відсутності у ТОВ «ВІП СОЮЗ» трудових, матеріальних та фінансово - господарських ресурсів для здійснення господарської діяльності відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що відповідачем не було надано суду доказів, крім посилань на акти № 1062/23-4/37240791 від 29.02.2012 , № 8304/7/22-910 від 05.07.2012 та №3022/2208 від 09.08.2012 на спростування реальності та товарності договорів укладених позивачем з ТОВ «ВІП СОЮЗ», суд дійшов висновку про відсутність підстав для висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій за договорами № 22 від 03.08.2011, № 23 від 27.08.2011, № 24 від 05.09.2011, № 22/09 від 22.09.2011, № 23/09 від 23.09.2011, № 29/09 від 29.09.2011, № 31/10 від 31.10.2011, № 22/11 від 22.11.2011, № 16/12 від 16.12.2011, № 01-26/12 від 26.12.2011 в період з 01.08.2011 по 31.01.2012 укладених між позивачем та ТОВ «ВІП СОЮЗ».
З урахуванням наведено враховуючи відсутність правових підстав для висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій за договорами № 22 від 03.08.2011, № 23 від 27.08.2011, № 24 від 05.09.2011, № 22/09 від 22.09.2011, № 23/09 від 23.09.2011, № 29/09 від 29.09.2011, № 31/10 від 31.10.2011, № 22/11 від 22.11.2011, № 16/12 від 16.12.2011, № 01-26/12 від 26.12.2011 в період з 01.08.2011 по 31.01.2012 укладених між позивачем та ТОВ «ВІП СОЮЗ», суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо встановлення факту порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання у загальній сумі 691963,49 грн., а також завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановлено цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Оскільки позовна вимога щодо зобов'язання відповідача утриматись від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам акту № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, то суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.
Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають в частині щодо визнання протиправним та скасування наказу № 1273 від 06.09.2012, визнання протиправними дій щодо: проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за наказом № 1273 від 06.09.2012, результати якої оформлено актом № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012; щодо встановлення факту порушення позивачем пункту 1 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинах здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "ВІП СОЮЗ" до реальних вигодонабувачів за період за серпень 2011 - січень 2012 року; щодо встановлення факту порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання у загальній сумі 691963,49 грн., а також завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1 28,76 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням..
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 1273 від 06.09.2012, визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за наказом № 1273 від 06.09.2012, результати якої оформлено актом № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 та які полягають у протиправних висновках про: безтоварність, нікчемність та фіктивність правочинів між позивачем та підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями за період з 01.08.2011 по 31.01.2012; завищення позивачем податкового зобов'язання у загальній сумі 691 463,49 грн.; завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн., та зобов'язання відповідача утриматись від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам акту № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 - задовольнити частково.
2.Визнання протиправним та скасувати наказ № 1273 від 06.09.2012.
3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" за наказом № 1273 від 06.09.2012, результати якої оформлено актом № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012.
4.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо встановлення факту порушення позивачем пункті 1 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинах здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "ВІП СОЮЗ" до реальних вигодонабувачів за період за серпень 2011 - січень 2012 року.
5.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо встановлення факту порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання у загальній сумі 691963,49 грн., а також завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн.
6.В решті позовних вимог - відмовити.
7.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипломат Сервіс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 100,00 грн. (сто грн. 00 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов