Справа №: 117/5938/2012Головуючий суду першої інстанції:Смолій А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.
"14" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБілоусової В.В.,
СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В.
При секретаріГранковській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, виконавчого комітету Штормівської сільської ради Сакського району АР Крим, третя особа ОСОБА_8 про скасування рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, припинення права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 жовтня 2012 року,
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, виконавчого комітету Штормівської сільської ради Сакського району АР Крим, третя особа ОСОБА_8 про скасування рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, припинення права власності на нерухоме майно.
Вимоги мотивовані тим, що він з 1989 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 У травні 2012 року вони вирішили розірвати шлюб, провести поділ спільного майна подружжя. У цей же час йому стало відомо, що дружина без його згоди продала ОСОБА_7 належне подружжю майно: житлові приміщення загальною площею 216, 0 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Остання виділила спірні приміщення у самостійний об'єкт нерухомості та на її ім'я виконкомом Штормівської сільської ради видано новий правовстановлюючий документ. Підставою для прийняття такого рішення була нікчемна угода, яка визнана дійсною рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим, законність якого переглядається апеляційним судом. Вважає порушеним його майнове право, а саме право подружжя на Ѕ частку у нерухомому майні, придбаному у період шлюбу за спільні кошти.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 жовтня 2012 року зазначений позов задоволено.
Визнано противоправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Штормівської сільської ради Сакського району АР Крим № 226 від 19 листопада 2008 року «Про зміну статусу приміщень у гуртожитку на жилу квартиру АДРЕСА_1».
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1, видане 29 грудня 2008 року Виконкомом Штормівської сільської ради на ім'я ОСОБА_7.
Припинено право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено, що з 22.07.1989 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебувають у зареєстрованому шлюбі /а.с. 4/.
В період шлюбу за спільні кошти подружжям було придбано нерухоме майно: житлові приміщення №№ 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, загальною площею 216, 0 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на зазначене нерухоме майно визнане за ОСОБА_8 на підставі рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 18.02.2008 року, яке набрало законної сили (а.с. 97а).
01.09.2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу зазначених вище житлових приміщень, який за рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 07.11.2008 року визнано дійсним та визнано право власності за ОСОБА_7 на вказані приміщення /а.с. 11/.
Рішенням виконавчого комітету Штормівської сільської ради Сакського району АР Крим № 226 від 19.11.2008 року змінено статус приміщень №№ 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, розташованих у гуртожитку на жилу квартиру № 3 загальною площею 216, 0 кв. м., жилою площею - 172, 3 кв. м., по АДРЕСА_1, зобов'язано КРП «БРТІ м. Євпаторії» внести зімни у технічний паспорт /а.с. 47/.
На підставі зазначеного рішення, 29.12.2008 року виконавчим комітетом Штормівської сільської ради Сакського району АР Крим ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 9-10/.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 08.10.2012 року рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 07.11.2008 року, яким визнано договір купівлі - продажу дійсним та визнано право власності за ОСОБА_7, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові /а.с. 26-27/.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні приміщення є спільним сумісним майном подружжя, а їх відчуження відбулося без дотримання вимог ст. 60, 65 СК України. Крім того посилався на те, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування підлягає скасуванню, оскільки рішення суду, яке було підставою для його прийняття, скасовано.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
За правилами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
З матеріалів справи, а саме рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 18 лютого 2008 року, яке набрало законної сили, вбачається, що спірні приміщення придбані ОСОБА_8 у січні 2008 року, тобто у період знаходження у шлюбі з позивачем ОСОБА_6, а тому є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя /а.с. 41/.
Відповідно до положень ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Судом встановлено і не оспорюється подружжям, спірний договір укладений за відсутності згоди позивача.
Таким чином, оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування вирішено питання щодо права позивача, як співвласника нерухомого майна.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування рішення органу місцевого самоврядування, як наслідок свідоцтва про право власності на нерухоме майно та припинення права власності ОСОБА_7 на це майно, оскільки право власності останньої на зазначене вище нерухоме майно виникло на підставі рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 07.11.2008 року, яке на теперішній час скасовано судом апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги стосовно визнання ОСОБА_7 добросовісним набувачем є неспроможними, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні матеріального закону.
Таким чином, колегія суддів вважає, що на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді