Справа № 355/287/13-к
Провадження № 1-кс/355/20/13
про застосування запобіжного заходу
20 лютого 2013 року Баришівський районний суд Київської області у складі
слідчого судді Єременка В.М.
при секретарі Котенко Л.О.
за участю прокурора Богомаза С.А.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області майора міліції Миколець Руслана Григоровича, погоджене з Баришівським міжрайонним прокурором Київської області радником юстиції Богомазом Сергієм Анатолійовичем за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100070000212 від 19 лютого 2013 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Павлівка Червоноармійського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, пільг не має, дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Старший слідчий СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області майор міліції Миколець Руслан Григорович за погодженням з Баришівським міжрайонним прокурором Київської області радником юстиції Богомазом Сергієм Анатолійовичем за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100070000212 від 19 лютого 2013 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100070000212 від 19 лютого 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий вказує на те, що 18.02.2013 року близько 22.00 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, яка виникла на грунті раптово виниклих неприязних відносин, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 з метою позбавлення життя ОСОБА_5, наніс останньому численні удари дерев'яним стільцем по голові. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер на місці вчинення кримінального правопорушення.
Нанесення численних ударів дерев'яним стільцем і наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між цими ударами та смертю ОСОБА_5, свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_1 на позбавлення життя ОСОБА_5.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, визнав себе винним повністю і показав, що він зареєстрований в АДРЕСА_3 тимчасово мешкав на АДРЕСА_1. На обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря нарколога за місцем проживання в Житомирській області. 18 лютого 2013 року він отримав розрахункові гроші за роботу на фермерському господарстві в сумі 1380 гривень та вирішив поїхати до Житомирської області. Перед від'їздом придбав п'ять, а можливо і більше пляшок горілки ємністю 0,5 літра, точно не пригадує та продуктів харчування і вирішив зайти до знайомого ОСОБА_5 відмітити сорок днів по померлій цивільній дружині, з якою він перебував в цивільному шлюбі близько 5 років. Прийшовши до квартири ОСОБА_5 близько 11.00 години, яка розташована в АДРЕСА_2, вони приготували їжу та присіли за стіл у кухонній кімнаті квартири розпивати спиртні напої. Через деякий час до квартири зайшов їх спільний знайомий ОСОБА_6, який також розпивав з ними спиртні напої, але коли ОСОБА_7 пішов від них, він не пригадує, так як вжив багато спиртних напоїв. Того ж дня близько 22.00 години між ним та ОСОБА_5 виникла словесна сварка із-за того, що ОСОБА_5 почав ховати від нього пляшки з горілкою, говорячи йому, що дану горілку потрібно залишити на завтра. Він почав заперечувати проти цього та пропонував ОСОБА_5 допити горілку. Між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_5 його ображав брутальною лайкою. У відповідь на образи ОСОБА_5, ОСОБА_1, обурившись, хотів позбавити його життя та почав бити ОСОБА_5. В квартирі на той час знаходились лише ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Як саме, куди та чим він бив ОСОБА_5, не пригадує. Потім ліг спати на ліжку в житловій кімнаті цієї квартири. 19.02.2013 року близько 05.00 години ранку він прокинувся, піднявся з ліжка та побачив, що ОСОБА_5 лежить у коридорі квартири головою до вхідних дверей квартири. Він налив собі стакан горілки та випив і пішов до ОСОБА_6 та розповів, що ОСОБА_5 лежить на підлозі. Повернувшись до квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6 подивився на ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_5 мертвий. Почувши про це, ОСОБА_1 пішов до магазину, що розташований неподалік від будинку та хотів придбати пляшку горілки, але продавець не продала йому горілку. Тоді він купив в магазині 100 грам горілки і випив та повернувся до квартири ОСОБА_5, потім через деякий час приїхали працівники міліції.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні показаннями свідків, протоколом огляду місця події від 19.02.2013 року, актом застосування розшукової собаки.
Повідомлення про підозру ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України складено та вручено підозрюваному 19 лютого 2013 року.
Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто є підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до даної норми закону карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - необхідність запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду, а також неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного при розгляді клопотання покладається на думку слідчого судді.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонам кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:
1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачень статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і його органами досудового розслідування в порядку ст.ст. 208-211 КПК Україні (в редакції 2012 року) затримано 19 лютого 2013 року о 17 год. 00 хв. та його повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п. З і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчинення якого було направлено на умисне позбавлення життя людини.
Суд враховує те, що залишаючись на волі підозрюваний ОСОБА_1, зможе чинити тиск на потерпілих, уникати від досудового розслідування та суду.
Обставини, які зазначені підозрюваним ОСОБА_1, також можуть бути підставою для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки характеризують підозрюваного, як особу схильну до алкоголю, який не має не території Баришівського району Київської області постійного місця проживання чи роботи і не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області майора міліції Миколець Руслана Григоровича, погоджене з Баришівським міжрайонним прокурором Київської області радником юстиції Богомазом Сергієм Анатолійовичем за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100070000212 від 19 лютого 2013 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Павлівка Червоноармійського району Житомирської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня, раніше судимого, не військовозобов,язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_3 тимчасово мешкаючого на АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів і утримувати в СІЗО Державної пенітенціарної служби України.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 17 год. 00 хв. 19 лютого 2013 року.
Строк дії ухвали - до 17 год. 00 хв. 19 квітня 2013 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя Баришівського районного суду В. М. Єременко