"25" вересня 2012 р.справа № 2а-8468/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Малиш Н.І.
при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправними дій, -
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправними дій задоволено повністю: визнано відмову Виконавчого комітету Запорізької міської ради №Ч-5397-Л від 10 жовтня 2011 року про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів ОСОБА_1 протиправною; зобов'язано Виконавчий комітет Запорізької міської ради здійснити виплату ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Не погодившись з постановою суду, Виконавчий комітет Запорізької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції, не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і при прийнятті постанови, яка оспорюється, мали місце порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення .
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 14 березня 2011 року ОСОБА_1 була звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради, що підтверджується копією трудової книжки.
На момент звільнення ОСОБА_1 мала стаж державної служби 14 років 02 місяці 19 днів, що підтверджується довідкою №1813/01 наданою Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради від 14 березня 2011 року. (а.с. 16)
Після звільнення ОСОБА_1 звернулась до Управління пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя за призначенням пенсії за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»та ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення»згідно чого з 16 березня 2011 року їй була призначена пенсія у розмірі 2 162, 76 грн., відповідно до довідки від 26 червня 2011 року наданої УПФУ України в Ленінському районі м. Запоріжжя, що додається.
Після призначення пенсії, у липні 2011 року та повторно у вересня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Виконавчого комітету Запорізької міської ради з проханням виплатити їй одноразову матеріальну допомогу у розмірі 10 місячних окладів на підставі п. 1 ст. 21 закону України «Про державну службу».
10 жовтня 2011 року листом № Ч-5397-Л їй було відмовлено в такому, у зв'язку з тим, що для отримання 10 місячних окладів підстава звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування має бути сформульована згідно вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»у зв'язку з виходом на пенсію. Таким чином, звільнення не відповідає вимогам ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»та не дає права на отримання 10 місячних окладів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу»державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Згідно ч. 11 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
У відповідності до ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника, ініціативи власника або уповноваженого ним органу, або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.
Відповідно ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Виходячи з вищевикладених норм законодавства, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що умовами виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є наявність у особи статусу державного службовця, факт виходу на пенсію та наявність стажу державної служби не менше 10 років.
Право на встановлену ч. 11 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів у разі виходу такої особи на пенсію за наявності стажу державної служби 10 років, також і достроково. Звільнення у такому випадку відбувається за п.1 ст.40 КЗпП України, при цьому працівник має право на виплату і вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України. Зазначені виплати здійснюються за місцем роботи працівника.
Виплата 10 місячних посадових окладів у разі дострокового виходу на пенсію здійснюється після призначення органами Пенсійного фонду пенсії державного службовця.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав для невиплати позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, через звільнення за ч. 1 ст.40 КЗпП України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відмова Виконавчого комітету Запорізької міської ради № Ч-5397-Л від 10 жовтня 2011 року про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів ОСОБА_1 є протиправною, а тому відповідач зобов'язаний здійснити виплату позивачу одноразової матеріальної допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Запорізької міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Н.І. Малиш