01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
підготовчого засідання
"21" січня 2013 р. Справа № Б8/132-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А", ідентифікаційний код юридичної особи: 34929165, місцезнаходження: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33 / фактична адреса згідно заяви: Антрацитівський район, с. Рафайлівка, вул. Підлісна, буд. 37 (надалі «Заявник»),
до боржника, - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В,
про порушення справи про банкрутство, -
Учасники провадження у справі про банкрутство:
Фонд державного майна України;
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;
Головне управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України;
Арбітражний керуючий Вороніна А.В.;
за участю представників учасників судового провадження у справі про банкрутство:
від Заявника: не з'явився;
від Боржника: директор Боржника Петюх П.П., який діє на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 12.01.09 р. № «ОС»;
від Фонду державного майна України: головний спеціаліст юридичного відділу Ільюхін Є.С., який діє на підставі довіреності № 6 від 08.01.13 р.;
від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: Берник Ю.В., яка діє на підставі довіреності № 7/8-19829 від 10.12.12 р.;
від Головного управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України: головний спеціаліст відділу з питань банкрутства Черевко М.В., яка діє на підставі довіреності № 10-5/26 від 02.01.13 р.;
арбітражний керуючий Вороніна А.В.: не з'явився, -
В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А", ідентифікаційний код: 34929165, місцезнаходження: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33 (надалі за текстом: "Заявник" / "Кредитор") № 13/16 від 22 листопада 2012 року про порушення справи про банкрутство боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В (надалі за текстом "Боржник"), з підстав, передбачених ст.ст. 6, 8, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом "Закон про банкрутство"), ст. ст. 2, 4?, 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом «ГПК України»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.12 р., якою призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 24 грудня 2012 року, залучено до участі у справі у якості учасників провадження у справі про банкрутство Фонд державного майна України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; витребувано у учасників провадження документальні докази у справі, зобов'язано управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, подати до суду до призначеного судового засідання кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна, повідомивши його (кандидата) про день судового засідання та до пропозиції додати заяву арбітражного керуючого про свою згоду на призначення розпорядником майна та про відсутність у нього заінтересованості стосовно боржника та кредиторів, та про відповідність іншим вимогам, визначених Законом про банкрутство; зобов'язано Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на призначене судове засідання надати довідку про розмір частки держави в статутному капіталі Боржника; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду разом з документами, що підтверджують право відповідного аудитора на провадження аудиторської діяльності; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Доказом направлення учасникам провадження ухвали про порушення провадження у цій справі про банкрутство є відбиток печатки відділу діловодства господарського суду Київської області № 1032 на зворотному боці останнього аркушу ухвали господарського суду Київської області від 04.12.12 р.; а також «рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу», з відмітками про вручення в тому числі: №Р 0811200091807, адресованого Боржнику, Р 0317004748070, адресованого Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво-Святошинському районі; Р0160109569159, адресованого Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, № Р0103206455625, адресованого Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, №Р0815400524614, адресованого Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Києво-Святошинському районі, Р 9461302869669, адресованого Заявнику; №Р0311507037548, адресованого державному реєстратору Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області; №Р0160109637251, адресованого Фонду державного майна України, Р № 0813206455196, адресованого Управлінню Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі.
В своїй заяві № 13/16 від 22 листопада 2012 року про порушення справи про банкрутство Заявник просить суд прийняти до провадження заяву про порушення справи про банкрутство; порушити провадження у справі про банкрутство; вжити заходи по забезпеченню вимог кредиторів; призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Вороніну Г.В.; визнати Заявника кредитором з майновими вимогами в розмірі 400 000,00 грн. До заяви заявника долучено заяву арбітражного керуючого Вороніної А.В. про участь у справі про банкрутство б/№.
24.12.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надійшли письмові пояснення від 24.12.12 року з долученими доказами, в тому числі копією листа № 7/8-19939 від 11.12.12 р.
24.12.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника надійшло клопотання про долучення пояснень до матеріалів справи б/№.
24.12.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Боржника на виконання ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 03.12.12 року у справі № Б8/132-12 надійшов лист № 22/12/12-1 від 22.12.12 року з долученими доказами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.12 року розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 21.01.13 року в зв'язку з непогодженістю кандидатури арбітражного керуючого на призначення розпорядником майна Боржника у справі, в той час як Боржником є державне підприємство; зобов'язано управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, подати до суду до призначеного судового засідання кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна Боржника, повідомивши його (кандидата) про день судового засідання та до пропозиції додати заяву арбітражного керуючого про свою згоду на призначення розпорядником майна та про відсутність у нього заінтересованості стосовно боржника та кредиторів, та про відповідність іншим вимогам, визначених Законом про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.
В судове засідання з'явились уповноважені представники Боржника, Фонду державного майна України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Головного управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України та надали свої пояснення у справі. Боржник вимоги Заявника не заперечує. Заявник, арбітражний керуючий Вороніна А.В. в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча й біли в належний спосіб повідомлені про час та місце судового засідання. В судовому засіданні Головним управлінням юстиції у Київській області Міністерства юстиції України до матеріалів справи долучено копію листа № 13.2-20/11 від 03.01.13 р. щодо пропозиції по кандидатурі арбітражного керуючого, згідно якого Міністерством юстиції України запропоновано господарському суду Київської області призначити розпорядником майна у справі № Б8/132-12 про банкрутство Боржника арбітражного керуючого Вороніну А.В., ліцензія серії АВ №547787 від 23.09.10 р. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України кандидатура арбітражного керуючого Вороніної А.В. на призначення її розпорядником майна Боржника підтримана.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку суду не надано, про причини невиконання вказаних вимог суду жодних пояснень не надано. Боржником на вимогу суду надано частину з витребуваних судом документів. Заявником вимоги ухвал суду у справі виконано частково.
Детально дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі. Судом встановлено, що відсутні підстави для припинення провадження у справі, визначені ст. 40 Закону про банкрутство.
Справа перебуває на стадії підготовчого засідання. В зв'язку з невиконанням учасниками провадження вимог суду, суд розглядає справу виходячи з наявних матеріалів справи, які вважає достатніми для прийняття рішення по суті.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.
Президією Вищого Господарського Суду України у Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у п. 8.2. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.
Заявник у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство Боржника мотивуючи заявлені вимоги посилається на те, що Боржник має перед ним безспірну заборгованість у сумі 400 000,00 грн., яка не була сплачена Боржником більш ніж протягом трьох місяців від встановлених строків. Зокрема, Заявник у своїй Заяві вказує на те, що на підставі двох договорів підряду № 22/1 від 08.02.08 р. та № 24\1 від 11.02.08 р., укладених між Боржником та ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» виникла заборгованість; 07.11.08 року між Боржником та ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» було укладено договір переведення боргу № 07\11-08 на умовах якого Боржник перевів свій борг у сумі 9 766 976,80 грн., що виник на підставі двох договорів підряду № 22/1 від 08.02.08 р. та № 24\1 від 11.02.08 р., укладених з ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж», - на ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» на умовах сплати новому боржнику - ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» Боржником винагороди у сумі 9 000 000,00 грн. 28.11.08 р. між Заявником як новим кредитором та ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» як первісним кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги № 28\11\2008 р., відповідно до п.п. 1.1. якого, первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором переведення боргу від 07.11.08 року № 0-7/11-08 (основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги на суму 9 000 000,00 грн., що належне первісному кредитору за основним договором. 29.11.08 р. ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» листом б/№ повідомив Боржника про під підпис про заміну кредитора - сторону за зобов'язаннями за договором № 07\11-08 від 07.11.08 р. 11.02.09 року Заявник звернувся до Боржника з вимогою про сплату боргу в сумі 9 000 000,00 грн., проте 25.02.09 року до нього надійшла відповідь, згідно якої Боржник відмовив у виконанні вимоги посилаючись на те, що 15.01.09 року господарським судом Кіровоградської області постановлено рішення у справі № 2/214 за позовом ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» до ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» про стягнення 9 766 976,80 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи на підставі договору переведення боргу від 07.11.08 р. № 07\11-08, яким (рішенням) договір № 07\11-08 від 07.11.2008 р. про переведення боргу визнано недійсним, а грошові кошти у сумі 9 766 976,80 грн. заборгованості за виконані роботи стягнуто з Боржника на користь ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж». Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 2/214, яка вступила в законну силу, рішення господарського суду Кіровоградської області скасовано з тих підстав, що судом першої інстанції помилково визнано недійсним договір переведення боргу № 07\11-08 від 07.11.08 р., крім того, зауважує Заявник, вказаним судовим рішенням підтверджена законність самого договору та встановлено стягнути заборгованість з нового боржника ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» та видано судовий наказ, яким стягнуто з ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» на користь ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» 9 766 976,80 грн., 25 500,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат по оплаті на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. 26.06.12 року господарський суд Кіровоградської області по справі № 11\89 ухвалив ліквідувати банкрута ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» та вважати вимоги кредитора ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» погашеними. 27.06.12 року Заявник знову звернувся до Боржника з претензією про сплату боргу в розмірі 9000 000,00 грн. на підставі вказаної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 2/214 від 11.01.12 р., а Боржник надав відповідь, згідно якої, як вказує Заявник, Боржник визнав вимоги Заявника в повному обсязі та на виконання п. 3.5., 3.6. виписав в розрахунок по Договору № 28\11\2008 р. від 28.11.2008 р. прості векселі на загальну суму 9 000 000,00 грн., - серії АА № 2508134 номінальною вартістю 400 000,00 грн., дата погашення векселя - 14.08.12 року; серії АА № 25 08133 номінальною вартістю 8 600 000,00 грн., дата погашення - за пред'явленням. 14.08.12 року Заявником було направлено Боржнику вимогу з наказом про сплату за простим векселем серії АА № 2508134, проте Боржник у листі № 10\08\12-08 від 14.08.12 р. відповів, що станом на 14.08.12 року не має грошових коштів для погашення боргу за вказаним векселем. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. було винесено протест про неоплату векселя, що зареєстровано в реєстрі за № 2192 та остання зробила виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №2193. 16.08.12 року Відділом ДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області № 7557 відкрито виконавче провадження, проте, як вказує Заявник станом на поточну дату заборгованість за вказаним векселем є не погашеною, на підтвердження чого між Заявником та Боржником було складено акт звіряння розрахунків від 01.10.12 року. Заявник вважає, що має безспірні грошові вимоги до Боржника, які є не сплачені більш ніж 3 місяця від відкриття виконавчого провадження та сума заборгованості перевищує 300 мінімальних розмірів заробітних плат. На підтвердження відомостей на які посилається Заявник останнім долучено низку доказів до свої заяви.
Досліджуючи вимоги та доводи Заявника, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що Боржник - Державне підприємство "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 144442633, від 09.08.12 р., є суб'єктом підприємницької діяльності та є суб'єктом банкрутства.
Судом взято до уваги наступні істотні для розгляду справи факти. Відповідно до вказаного Витягу, єдиним засновником Боржника є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Відповідно до п.п. 1.1., 5.1. статуту Боржника, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.05.12 р. № 211, Боржник заснований на державній формі власності. Майно підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюються за ним на праві господарського відання.
Відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» № 2864-III 29 листопада 2001 року, вказаний Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Статтями 1, 2 вказаного Закону встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В ч. 4 п.п. 2.5. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено, що під час дії Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" господарські суди не повинні виносити постанови про визнання банкрутами державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, про відкриття ліквідаційної процедури та дозволяти продаж об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.
Таким чином, виходячи з того, що частка у статутному фонді Боржника, що належить державі перевищує розмір 25% статутного фонду Боржника, - на Боржника поширює свою дію Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» № 2864-III; на Боржника поширюється мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств у змісті вказаного Закону.
Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15»), терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.
Судом встановлено, що на підтвердження безспірності вимог Заявника, у відповідності до вимог ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", Заявником надано низку копій доказів на які він посилається у своїй заяві. Дослідивши подані Заявником докази на підтвердження наявності грошових вимог до Боржника та їх безспірності судом встановлено наступне: відповідно до матеріалів справи, на підставі договорів підряду № 22/1 від 08.02.08 р. та № 24/1 від 11.02.08 року, укладених між Боржником та ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» у Боржника виник борг у сумі 9 766 976,80 грн., який був визнаний Боржником. 07.11.2008 року між Боржником, який виступив первісним боржником та ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» було укладено договір № 07/11-08 про переведення боргу, відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 3.3. якого Боржник переводить свій борг у сумі 9 766 976,80 грн. за договорами підряду № 22/1 від 08.02.08 р. та № 24/1 від 11.02.08 року, укладеними між Боржником та ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж», а ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» як новий боржник приймає на себе зобов'язання за п.п. 1.1. вказаного договору; Боржник, як первісний боржник сплачує новому боржнику - ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» винагороду 9 000 000,00 грн. (п.п. 2.1.); з моменту набуття чинності цим договором у нового боржника - ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» виникає право вимоги до первісного боржника (Боржник у справі) в сумі, зазначені в ст. 2 цього договору (а.с. 23, Т. 1). Факт укладення договору № 07/11-08 про переведення боргу 07.11.08 року Боржник та виникнення заборгованості за ним, не заперечує.
28.11.08 року між ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат», у якості первісного кредитора та Заявником було укладено договір № 28\11\2008 про відступлення права вимоги, відповідно до п.п. 1.1. якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором переведення боргу від 07.11.08 року № 07/11-08, а новий кредитор - Заявник у справі, приймає право вимоги на суму 9 000 000,00 грн., що належить первісному кредитору за договором № 07/11-08 від 07.11.08 р. в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (а.с. 24, Т. 1).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.01.09 р. у справі № 2/214 за позовом ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» до ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» та до Боржника про стягнення 9 766 976,80 грн. визнано недійсним договір від 07.11.2008 року № 07/11-8 про переведення боргу, укладений між Боржником та ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат», стягнуто з Боржника на користь ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» 9 766 976,80 грн. боргу, 25500,00 грн. державного мита та 118 витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 23-28, Т. 1). Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 2/214 від 11.01.12 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.09 року у справі № 2/214 скасовано, стягнуто з ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» на користь ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» 9 766 976,80 грн. боргу, 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також у вказаній постанові встановлено факти наявності згоди кредитора - ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» на укладення договору про переведення боргу; встановлено факти фактичного виконання ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» підрядних робіт за договорами № 22/1 від 08.02.08 року та № 24/1 від 11.02.08 року, що було встановлено на підставі підписаних актів виконаних робіт та було встановлено факт виникнення у Боржника перед ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» заборгованості у сумі 9 766 976,80 грн. (а.с. 30, Т.1), які мають значення в даній справі для встановлення грошового характеру зобов'язань. Господарським судом Кіровоградської області 20.01.12 року у справі № 2/214 було видано наказ про примусове виконання зазначеної постанови (а.с. 32, Т.1). Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.06.12 року у справі № 11/89 про банкрутствоВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат», ліквідовано юридичну особу банкрута - ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат», заборгованість банкрута перед кредиторами, в тому числі перед ТОВ «Шляхове будівництво Спецпроммонтаж» на суму 9 792 594,80 грн., визнано погашеними (а.с. 33, Т. 1 зворотний бік). Таким чином, у Боржника наявна заборгованість перед Заявником, виникнення якої пов'зано з погашенням заборгованості за договорами № 22/1 від 08.02.08 року та № 24/1 від 11.02.08 року, де право вимоги Заявника до Боржника виникло на підставі договору № 28\11\2008 про відступлення права вимоги від 28.11.2008 р., беручи до уваги досліджений судом договір № 07/11-08 про переведення боргу від 07.11.2008 року, що підтверджено матеріалами справи. Факт повідомлення 29.11.2008 року ВАТ «Кіровоградський м'ясокомбінат» Боржника про відступлення ним свого права вимоги до Боржника - Заявнику підтверджено повідомленням про відступлення права вимоги (а.с. 34, Т.1).
Згідно до абз. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Судом встановлено, що 11.02.09 року Боржником було отримано вимогу № 13/12 від 11.02.09 року Заявника про сплату боргу в сумі 9 000 000,00 грн. заявлену на підставі договору про відступлення права вимоги № 28\11\2008 від 28.11.2008р. за договором переведення боргу від 07.11.08 року № 07/11-08, що підтверджено долученою до матеріалів справи вимогою, на якій наявний підпис керівника Боржника з відміткою про отримання (а.с. 35 , Т. 1), на яку Боржником було відмовлено листом № 25\02\09-01 від 25.02.09 року з посиланням на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.09 року у справі № 2/214.
Також судом встановлено, що 27.06.12 року Боржником було отримано претензію № 13\12\55 від 27.06.12 року про сплату боргу у сумі 9 000 000,00 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги № 28\11\2008 від 28.11.2008р. за договором переведення боргу від 07.11.08 року № 07/11-08, що підтверджено долученою до матеріалів справи вимогою, на якій наявний підпис керівника Боржника з відміткою про отримання (а.с. 37, Т. 1).
Відповідно до матеріалів справи, директор Боржника Петюх П.П. листом № 09\07\12-06 від 09.07.12 року повідомив Заявника про те, що претензію Заявника № 13\12\55 від 11.06.12 року про сплату боргу у сумі 9 000 000,00 грн. по договору про відступлення права вимоги № 28\11\2008 від 28.11.2008р. Боржник визнає в повному обсязі та повідомляє, що матеріальне становище Боржника є скрутним, сплатити грошові кошти в розмірі виставлених вимог не має Боржник можливості та в розрахунок по Договору № 28\11\2008 від 28.11.08 р. зобов'язався виписати простий вексель зі строком погашення до 29.07.12 року. Матеріалами справи підтверджено, що 23.07.12 року Боржником видано Заявнику вексель серії АА № 2508134 зі строком платежу 14.08.12 року на суму 400 000,00 грн.
На підставі наявних доказів судом встановлено, що 14.08.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. на прохання Заявника, як законного векселедержателя простого векселя серії АА № 2508134, складеного 23.07.12 року Боржником зі строком платежу 14.08.12 року на суму 400 000,00 грн., який подав вказаний вексель зазначеному нотаріусу для вчинення протесту, а векселедержатель платежу не отримав, при цьому у протесті про неоплату вказано, що з мотивів відсутності платоспроможності, на підставі чого, нотаріусом опротестовано вказаний вексель про неоплату проти векселедавця. Протест про неоплату векселя від 14.08.12 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. зареєстровано в реєстрі за номером 2192 (а.с. 40, Т.1). 14.08.12 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. здійснено виконавчий напис на підставі зазначеного вище протесту простого векселя серії АА № 2508134 про неоплату вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. на користь Заявника, який є векселедержателем простого векселя серії АА № 2508134, складеного 23.07.12 року Боржником за строком платежу 14.08.12 року на суму 400 000,00 грн., а також витрати пов'язані з опротестуванням векселя у сумі 1400,00 грн. та витрати пов'язані з вчиненням виконавчого напису у сумі 5 000,00 грн. Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 2193 (а.с. 41, Т.1).
Як зазначено, згідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі написи нотаріусів.
Судом встановлено, що 16.08.12 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ відкрито виконавче провадження ВП № 33944600 про примусове виконання виконавчого напису № 2193 виданого приватним нотаріусом Коваленко О.М. про стягнення до Боржника на користь Заявника боргу у сумі 400 000,00 грн.
Заявник у своїй заяві вказує на те, що станом на поточну дату заборгованість перед ним, в тому числі за вказаним векселем серії АА № 2508134 Боржником, а ні в добровільному порядку, а не в межах виконавчого провадження, ні частково, ні повністю, не погашена. В судовому засіданні Боржник даного посилання Заявника, не заперечує. На підтвердження наявності заборгованості Заявник вказує на те, що 01.10.12 року між ним та Боржником було складено акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.12 року, копію якого долучено Заявником до матеріалів справи (а.с. 57, Т.1), згідно якого станом на вказану дату Боржником визнано наявність заборгованості у сумі 9 000 000,00 грн. перед Заявником, в тому числі за вказаним векселем у сумі 400 000,00 грн.
Таким чином, детально дослідивши матеріали справи, перевіривши відомості на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог судом встановлено, що Заявником доведено суду наявність безспірної грошової заборгованості Боржника перед Заявником, яка підтверджена виконавчим документом та яка не сплачена Боржником більш ніж протягом 3 місяців після відкриття виконавчого провадження на примусове виконання виконавчого документа у сумі 400 000,00 грн.
Судом встановлено, що Заявник звернувся до суду із своєї заявою 27.11.12 року.
Відповідно до п. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" № 4282-VI від 22 грудня 2011 року, встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 01 жовтня по 30 листопада - 1118 гривень (відповідно, розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати на вказаний період становить 335 400,00 грн.).
На підставі викладеного судом встановлено, що безспірні грошові вимоги Заявника до Боржника становлять суму, що перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати станом на дату звернення Заявника до суду.
Судом встановлено, що з дати відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса ВП № 33944600, минуло більш ніж 3 місяці.
Жодних заперечень вимог Заявника Боржником не надано; жодних доказів, які спростовують факти на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог, Боржником суду не надано. Боржником не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні. У встановлений строк для добровільного виконання судового рішення заборгованість не погашена ні в повному обсязі, ні частково.
Виходячи з викладеного, на підставі дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що безспірна, грошова заборгованість Боржника перед Заявником становить 400 000,00 грн., яка не була сплачена більш ніж 3 місяці від встановлених строків та перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати станом на дату звернення Заявника до суду.
Як зазначено, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15»), за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.
Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом - «Рекомендації») визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.
Крім викладеного, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".
Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржник має наступні ознаки фінансової неплатоспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".
На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог та змісту ст. 1 Закону про банкрутство.
Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано, пояснень, що свідчать про спростування вимог Заявника, суду не надано.
За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій.
Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.
Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство, кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до п. 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», правом запропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна наділений кредитор, а стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, та у випадках, передбачених статтею 52 Закону, яка регулює особливості банкрутства відсутнього боржника, - державний орган з питань банкрутства, за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, у порядку розгляду та подання до господарського суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», управлінням об'єктами державної власності є здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; … .
Відповідно до пояснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України б/№ (а.с. 74, Т. 1), Державне підприємство "Український карантинний розсадник", належить до цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінрегіону.
Судом встановлено, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.11 року № 1114-р "Питання управління Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства об'єктами державної власності", Державне підприємство "Український карантинний розсадник", код ЄДРПОУ 35411469, належить до цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінрегіону (Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства).
Відповідно до п. 13 ст. 5-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань: здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій, корпоративні права щодо яких належать державі, що перебувають у його управлінні, у тому числі веде їх реєстри.
Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону, уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні (п. 34).
Згідно п. 1, ч. 2 п. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку; Державний орган з питань банкрутства: пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що ініціюючим кредитором у заяві № 13/16 від 22.11.12 року заявлено клопотання про призначення розпорядником майна Вороніної Г.В.
В свою чергу, судом встановлено, що в матеріалах справи наявний лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/8-19939 від 11.12.2012 р., згідно якого з метою виконання п. 5 ухвали господарського суду Київської області та керуючись наказом Міністерства юстиції України від 05.03.12 р. № 368/5-а «Про затвердження Порядку внесення господарському суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», Мінрегіон України, як уповноважений орган управління відповідним державним органом, погоджує кандидатуру арбітражного керуючого Вороніну Анну Володимирівну для призначення її розпорядником майна Державного підприємства «Український карантинний розсадник» (а.с. 94, Т. 1).
Від Головного управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України надійшов лист № 13.2-20/11 від 03.01.13 р. «Щодо пропозиції по кандидатурі арбітражного керуючого», відповідно до якого Міністерство юстиції України пропонує господарському суд Київської області призначити розпорядником майна у справі № Б8/132-12 про банкрутство Державного підприємства «Український карантинний розсадник» арбітражного керуючого Вороніну Анну Володимирівну, ліцензія серії АВ № 547787 від 23.09.2010 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 3?, ч. 3 ст. 3?, абз. 1 ч. 2 ст. 3? Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що в Заявник в своїй заяві просить суд призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Вороніну Г.В. До заяви Заявника долучено заяву арбітражного керуючого Вороніної Анни Володимирівни - арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство б/№, в якій остання повідомляє суд про те, що вона згодна на призначення розпорядником майна у справі про банкрутство Боржника, а також повідомляє суду низку відомостей, в тому числі про те, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 547787 від 23.09.10 р., протягом трудової діяльності керівні посади не обіймала, проте має юридичний досвід, зокрема працювала секретарем суду, юрисконсультом, юристом, виконує повноваження ліквідатора у двох справах про банкрутство; судимості за вчинення корисливих злочинів та зборони суду займатися діяльності арбітражного керуючого не має; управління Боржником раніше не здійснювала; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство. До заяви арбітражного керуючого Вороніної А.В. долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № 547787, виданої 23.09.10 р.
Розглянувши клопотання Заявника щодо призначення розпорядника майна, лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/8-19939 від 11.12.2012 р., лист Головного управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України № 13.2-20/11 від 03.01.13 р. «Щодо пропозиції по кандидатурі арбітражного керуючого», заяву арбітражного керуючого Вороніної А.В. щодо участі у справі про банкрутство, судом встановлено наступне.
Детально дослідивши вказані листи, заяву арбітражного керуючого Вороніної А.В. щодо призначення розпорядника майна, з долученим доказом, керуючись ст. ст. 3?, 13 Закону про банкрутство, суд дійшов висновку про те, що кандидатура арбітражного керуючого Вороніної А.В. відповідає встановленим вимогам до арбітражного керуючого, розпорядника майна зокрема, та може бути призначена розпорядником майна у справі про банкрутство. До суду надійшли належні докази погодження вказаної кандидатури арбітражного керуючого розпорядником майна Боржника, який є державним підприємством, що встановлено судом та підтверджено матеріалами справи. Зокрема, на вимогу п. 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», призначення кандидатури арбітражного керуючого Вороніної А.В. розпорядником майна Боржника погоджена державним органом з питань банкрутства, - Головним управлінням юстиції у Київській області Міністерства юстиції України, що підтверджено його листом № 13.2-20/11 від 03.01.13 р. «Щодо пропозиції по кандидатурі арбітражного керуючого», за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, яким є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що підтверджено його листом № 7/8-19939 від 11.12.2012 р.,які наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що матеріалах справи наявна лише одна кандидатура щодо призначення розпорядником майна Боржника, конкуренція кандидатур у справі відсутня.
На підставі викладеного вище, зважаючи на встановлену відповідність кандидатури арбітражного керуючого Вороніної А.В. встановленим Законом про банкрутство вимогам, погодження її кандидатури на призначення розпорядником майна Боржника належними органами, суд керуючись ст. 3?, 13 Закону про банкрутство, п. 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» дійшов висновку про призначення арбітражного керуючого Вороніної А.В. розпорядником майна Боржника у цій справі про банкрутство. Жодних заперечень від учасників провадження щодо призначення арбітражного керуючого Вороніної А.В. розпорядником майна Боржника до суду не надходило. Клопотань про призначення інших кандидатур арбітражних керуючих розпорядником майна Боржника, до суду не надходило.
Судом встановлено, що за подання заяви № 13/16 від 22.11.12 року про порушення справи про банкрутство, Заявником сплачено судовий збір у сумі 5 365,00 грн., що підтверджено квитанцією № ПН7392 від 21.11.12 р.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що справа порушена з причин несплати Боржником заборгованості Заявнику, що стало підставою для порушення провадження у справі, господарські витрати - судовий збір, сплачений Заявником у сумі 5 365,00 грн. покласти на Боржника.
Керуючись ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 11, 13, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4-3, 32-36, 49, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361 суд, -
1. Визнати безспірні грошові вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А", ідентифікаційний код юридичної особи: 34929165, місцезнаходження: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33, в сумі 400 000,00 грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.).
Задовольнити заяву б/№ арбітражного керуючого Вороніної А.В. про участь у справі про банкрутство.
2. Ввести процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, та призначити арбітражного керуючого Вороніну Анну Володимирівну (реєстраційний номер облікової картки платника податків 3008021646, місце проживання фізичної особи-підприємця: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Архангельська, буд. 5, кв. 84; ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ№ 547787, видана державним департаментом з питань банкрутства 23 вересня 2010 року) розпорядником майна Боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469.
3. Зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А" (ідентифікаційний код юридичної особи: 34929165, місцезнаходження: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33) протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети у п'ятиденний термін після публікації подати до господарському суду.
Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
4. Розпоряднику майна Вороніній Анні Володимирівні разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника та повідомити їх про результати розгляду заяв та про дату попереднього засідання у справі.
Розпоряднику майна Боржника до 29 березня 2013 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов'язків; до 01 червня 2013 року провести аналіз фінансового стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; надати суду звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника; до 15 квітня 2013 року повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів, виконати інші дії передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
До 25 квітня 2013 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 30 квітня 2013 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.
Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 15 квітня 2013 року на 15 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).
Призначити на 10 червня 2013 року на 14 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.
5. Визнати обов'язковою участь в засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна.
6. Покласти на боржника - Державне підприємство "Український карантинний розсадник" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В) 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого згідно квитанції №ПН7392 від 21.11.12 року Заявником / Кредитором - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А" (ідентифікаційний код юридичної особи: 34929165, місцезнаходження: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33) за подання заяви про порушення справи про банкрутство.
7. Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
8. Ухвалу надіслати: державному реєстратору за місцем знаходження Боржника,
Копію ухвали надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2), Кредитору - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А" (на дві адреси), Боржнику, розпоряднику майна Боржника Вороніній А.В. (на дві адреси), всім іншим учасникам провадження; Державній податковій інспекції за місцем знаходження Боржника, Управлінню Пенсійного фонду України за місцем знаходження Боржника, Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем знаходження Боржника.
Суддя П.Ф. Скутельник