Справа: №2-а-680/12 Головуючий у 1- й інстанції Нікушин В.В
Суддя - доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
07 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2012 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішень та державних актів, -
Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2012 р. відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що дана справа повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із п. 1. ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (ч. 2 ст. 17 КАС України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у даній справі виступає, зокрема, Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області - тобто суб'єкт владних повноважень в розумінні норм КАС України, до того ж оскаржується правовий акт індивідуальної дії даного суб'єкта владних повноважень - рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Так, відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, в тому числі, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
З наведених норм вбачається, що висновок суду першої інстанції щодо неможливості розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства є таким, що суперечить нормам чинного законодавства.
Дана правова позиція викладена також у рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010, № 10-рп/2010, відповідно до якого ч. 3 ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
При цьому Конституційним Судом України зазначено про те, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
У зв'язку з викладеним Конституційний Суд України прийшов до висновку про те, що положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.
Конституційний Суд України наголосив, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 КАС України).
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо неможливості розгляду позовних вимог позивача щодо скасування державного акту на право власності у зв'язку з тим, що п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України вказано, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.
Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.
Так, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.
Державний акт на право власності на земельну ділянку, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, він лише фіксує (засвідчує) надання права власності певному громадянину (юридичній особі) на підставі певного рішення (розпорядження) компетентного органу (органу місцевого самоврядування або виконкому місцевої ради), а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Дана правова позиція викладена також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2011 р. справа № К-59891/09 та від 02 лютого 2012 року справа № К-9047/09-С.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування рішень Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2012 р. - скасувати в частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог про скасування рішень Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду в цій частині.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2013.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М
Кузьменко В. В.