копія
Справа № 2215/1962/2012
Провадження № 22-ц/792/356/13
19 лютого 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Корніюк А.П.
суддів : П'єнти І.В., Талалай О.І.
при секретарі: Лапко Ю.В.
з участю: позивачки ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 30 листопада 2012 року за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
В травні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимог тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі до 06.03.1997 року, від якого мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 01.09.2011 року дочка навчається у Хмельницькому базовому медичному коледжі і так як відповідач має можливість сплачувати аліменти, тому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на період навчання дочки у розмірі 1/4 частини його доходу до закінчення дочкою навчання по березень 2014 року.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 30 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/9 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на період її навчання в Хмельницькому базовому медичному коледжі, починаючи з 21.05.2012 року по 25.01.2014 року включно, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяці допущено до негайного виконання.
Головуючий у першій інстанції - Сагайдак І.М.
Доповідач - Корніюк А.П. Категорія № 48
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. На його думку, суд не прийняв до уваги, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 і він та його дружина отримують мінімальну пенсію по інвалідності та за станом здоров'я не мають можливості працювати, мають на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Тому суд повинен був врахувати положення ч. 1 ст. 199 СК України, де зазначено, що обов'язок надавати матеріальну допомогу повнолітній дитини є тоді, коли батько має можливість надавати таку.
Апелянт ОСОБА_2 до суду не з'явився, направивши заяву щодо розгляду справи у його відсутності в зв'язку із станом здоров'я.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала і просить її відхилити.
ОСОБА_3 до суду не з'явилася, однак про день і час розгляду справи повідомлена належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Частиною 1 статті 183 СК України закріплено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з вимогами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, як то: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1, що видане Бахтерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області 23.11.1993р. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. ( а.с. 4).
06 березня 1997 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблено актовий запис № 42. (а.с.3).
Після розірвання шлюбу донька сторін ОСОБА_3 проживає разом із матір»ю та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідками, виданими виконкомом Григорівської сільської ради Старокостянтинівського р-ну. ( а.с. 82-83).
Відповідно до довідки, що видана Хмельницьким базовим медичним коледжем за №467 від 15.05.2012р. ОСОБА_3 дійсно є студенткою І І курсу акушерської справи денної форми навчання Хмельницького базового медичного коледжу і термін закінчення навчання в коледжі - березень 2014 року. Відповідно до Договору про навчання у Хмельницькому базовому медичному коледжі ОСОБА_3 навчається у вказаному закладі на платній основі і загальна вартість освітньої послуги становить 14575грн. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.2,5).
Згідно довідки головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16.11.2012р. №6689/02 вбачається, що відповідач перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії по інвалідності та його дохід за шість місяців 2012 року становив 5663грн. Також, як вбачається із змісту апеляційної скарги апелянт визнає, що він отримує щомісячно пенсію в розмірі 956грн., створив іншу сім'ю, має на утриманні малолітню дитину. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи. (а.с.16-23, 44).
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд обгрунтовано дійшов висновку, що відповідач спроможний надавати допомогу на утримання доньки на період навчання до досягнення нею 23 років саме в розмірі 1/9 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що апелянт не спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, котра продовжує навчання, колегія суддів вважає їх недоведеними, адже судом першої інстанції при ухваленні рішення в повній мірі враховано, що ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи, що його середньомісячний дохід становить 956грн. та на день вирішення спору будь-які утримання з його доходу не проводяться. При цьому судом першої інстанції також було враховано, що донька відповідача навчається на платній формі навчання, самостійних доходів немає і позивачка, як мати дитини, також надає допомогу на її утримання.
З огляду на положення ст. 198 СК України суди мають звертати увагу на те, що обов'язок утримувати дітей покладено на обох батьків та мають з'ясовувати матеріальний стан особи, з якою проживають діти або яка здійснює над ними піклування.
Встановлено, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 власних доходів не має, адже навчається на денному відділенні платної форми в Хмельницькому базовому медичному коледжі, стипендію не отримує, земельної частки (паю) не має .
Апелянтом не доведено ті обставини, що його матеріальне становище гірше за матеріальне становище доньки та позивачки, яка також має здійснювати утримання дитини.
Колегія суддів вважає, що стягнення аліментів із відповідача на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/9 частини його доходу не порушує баланс інтересів сторін, адже позивачка ОСОБА_1 має на утриманні двох дітей: повнолітню ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_8, 2000р. народження, працює в СК «Кузьминський» різноробочою і її дохід за шість місяців 2012 року становить 2844,04грн. та отримала орендну плату за земельну частку (пай) за 2012 рік в розмірі 1657,45грн. (а.с.73, 83-85).
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду від 30 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча /підпис/ Судді /підписи/
Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду А.П.Корніюк