79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.02.09 Справа № Б-23/83
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу Управління ПФУ в Городенківському районі
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2008р.
у справі № Б-23/83
за заявою Управління ПФУ в Городенківському районі, м.Городенка
до ДП «Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі в тваринництві», м.Городенка
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника -Дирбавка Р.М.
від боржника -Демчак В.М.
В ході судового засідання сторонам права і обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України роз»яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2008р. припинено провадження у справі № Б-23/83 (суддя Рочняк О.В.) про визнання банкрутом ДП «Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі в тваринництві», м.Городенка.
Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор -УПФУ в Городенківському районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що до заяви про порушення справи про банкрутство ДП «Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі в тваринництві», м.Городенка додано усі необхідні докази, що підтверджують неплатоспроможність боржника та можливість застосування судових процедур передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон). Крім того, як зазначає скаржник, вимоги управління до боржника в частині адміністративно-господарських санкцій є безспірними, визнані боржником та підтверджені виконавчими документами, а тому підлягають включенню до складу безспірних вимог кредитора.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Ч.3 ст.6 вищевказаного закону визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно ч.3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено, що сума основної заборгованості ДП "Городенківське сільськогосподарське підприємство по племенній справі у тваринництві" перед Управлінням Пенсійного фонду в Городенківському районі становить: 33697грн. 37коп. - недоїмка із сплати страхових внесків та 4140 грн. 87 коп. - заборгованість по відшкодуванню витрат на виплат та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, що менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитор включив до складу грошового зобов"язання боржника пеню та фінансові санкції за несвоєчасну сплату старахових внесків до Пенсійного фонду всупереч ст. 1 Закону, де чітко вказано, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, суд підставно дійшов висновку, що сума недоїмки (пені, штрафу) не може включатись до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно впливати на порушення справи про банкрутство боржника.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2008р. у справі № Б-23/83 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.