83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.02.09 р. Справа № 6/11
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Настич Л.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл» м.Вінниця
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» м.Волноваха, Донецької області
третьої особи _________________________________________________________________
про стягнення 244 627грн. 52коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача - Сидоров П.В. - представник по довіреності від 01.08.2008р.
від відповідача - Маркелова О.П. - представник по довіреності №4 від 06.02.2009р.
від третьої особи -
Відповідно ст.77 ГПК України у судовому
засіданні з 09.02.2009р. по 11.02.2009р.
оголошувалася перерва, для представлення
сторонами додаткових документів по справі.
Такі документи були надані суду у повному
обсязі.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл» м.Вінниця, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» м.Волноваха, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 132 515грн., пені у сумі 23 349грн. 89коп., плату за користування грошовими коштами із розрахунку 20% річних від вартості партії товару, у відношенні якої мало місце, за кожну добу прострочення у розмірі 18 418грн. 22коп., 10% штрафу у сумі 58 651грн. 50коп., 3% річних у сумі 2 946грн. 92коп., інфляційних у сумі 8 745грн. 99коп. відповідно договорів поставки №0932-3080512181 (05/05В) від 07.05.2008р., №0932-3080512181/1 (05/05В) від 08.05.2008р. (Усього 244 627грн. 52коп.)
Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№179 від 11.02.2009р. заборгованість у сумі 132 515грн. визнав у повному обсязі та пояснив, що дана заборгованість утворилася у результаті важкого фінансового становища, що склалося на підприємстві. Але також відповідач заперечив проти нарахування позивачем штрафних санкцій, які перевищують суму заборгованості на 90%. Тому просить суд у порядку ст.223 ГК України, зменшити штрафні санкції, а також надати можливість оплатити заборгованість частинами.
Позивач у запереченні проти відзиву відповідача від 10.02.2009р., заперечив проти зменшення штрафних санкцій судом, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -
07 травня 2008р. та 08.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл» м.Вінниця та Відкритим акціонерним товариством «Волноваський комбінат хлібопродуктів» м.Волноваха, Донецької області були укладені договори поставки №0932-3080512181 (05/05В), №0932-3080512181/1 (05/05В) згідно умов яких позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов»язання поставити товар, а відповідач (далі по тексту-Покупець) зобов»язався прийняти та своєчасно оплатити Шрот соєвий ДОСТ 12220-96 виробництва ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» в кількості 500 тн за вибором позивача.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договорів, по накладним №1113 від 12.05.2008р., №1262 від 05.06.2008р. за довіреностями серії ЯПВ№042295 від 07.05.2008р., серії ЯПВ№042341 від 05.06.2008р. згідно виставленого рахунку №1113 від 12.05.2008р. здійснив поставку шроту соєвого у адресу відповідача на загальну суму 616 515грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні, довіреності по яким відповідач одержав товар, рахунок, а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р., підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками і переконав суд у факті поставки товару у адресу Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» м.Волноваха, Донецької області.
Пунктом 4.2 договорів поставки №0932-3080512181 (05/05В) від 07.05.2008р, №0932-3080512181/1 (05/05В) від 08.05.2008р. сторони встановили, що відповідач здійснює оплату за кожну відвантажену партію товару протягом 5 робочих днів з дати поставки. Але відповідач свої зобов»язання за договорами виконав частково, в результаті чого у Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» м.Волноваха, Донецької області перед позивачем виник борг у сумі 132 515грн., який до теперішнього часу ним не погашений.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.
Пунктом 6.4 укладених договорів сторони передбачили, що у випадку порушення терміну оплати відповідачем, який вказаний в п.4.2 останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договорів поставки №0932-3080512181 (05/05В) від 07.05.2008р., №0932-3080512181/1 (05/05В) від 08.05.2008р. та своєчасно не оплатив отриманий ним товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 23 349грн. 89коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Крім того, пунктом 5.2 укладених договорів сторони передбачили, що у випадку порушення терміну оплати, який вказаний в п.4.2. більш ніж на 2 робочих дні відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі 58 651грн. 50коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.4 договорів поставки №0932-3080512181 (05/05В) від 07.05.2008р, №0932-3080512181/1 (05/05В) від 08.05.2008р. сторони встановили, що відповідач сплачує позивачу плату за несанкціоноване користування грошовими коштами із розрахунку 20% річних від вартості партії товару, у відношенні якої мало місце прострочення за кожну добу прострочення, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами у розмірі 18 418грн. 22коп. також обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 8 745грн. 99коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар у сумі 132 515грн. не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 946грн. 92коп. суд вважає необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, оскільки за приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, як вбачається з пункту 6.4 договорів поставки №0932-3080512181 (05/05В) від 07.05.2008р, №0932-3080512181/1 (05/05В) від 08.05.2008р. сторони встановили, що відповідач сплачує позивачу плату за несанкціоноване користування грошовими коштами із розрахунку 20% річних від вартості партії товару, у відношенні якої мало місце прострочення за кожну добу прострочення, тобто сторони умовами даних договорів передбачили інший розмір процентів.
Суд відхиляє прохання відповідача відносно надання йому можливості оплатити заборгованість частинами, оскільки відповідачем не вказані причини, а також не надані ним документи, які б обґрунтовували дані вимоги. Крім того, відповідач не позбавлений права після прийняття господарським судом рішення по справі №6/11 звернутися до суду з відповідною заявою в порядку ст.121 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 536, 546, 549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл» м.Вінниця до Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» м.Волноваха, Донецької області про стягнення 244 627грн. 52коп. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» (85700 м.Волноваха, Донецької області, вул.100 років Червоного Хреста,2, а/я27, п/р26008001000080 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива» МФО 380056, ЄДРПОУ 00957376, св-во.№24702200, ІПН009557817117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл» (21034 м.Вінниця, вул.Немирівське шосе,26, п/р2600300114543 у Вінницькій філії ВАТ «Укрексімбанк» м.Вінниця, МФО 302429, ЄДРПОУ 34625935, ІПН346259302286) борг за поставлений товар у сумі 132 515грн., пеню у сумі 23 349грн. 89коп., плату за користування грошовими коштами із розрахунку 20% річних від вартості партії товару у відношенні якої мало місце прострочення у розмірі 18 418грн. 22коп., 10% штрафу у сумі 58 651грн. 50коп., інфляційні у сумі 8 745грн. 99коп., витрати по сплаті держмита у сумі 2 416грн. 81коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
В решті частині позову відмовити.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 11.02.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя