справа № 2-3293/2008
19 січня 2009 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі :
Головуючого судді: Сапронової Л.В.
При секретарі: Шершньовій Д.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за незаконне використання землі, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка |грунту| площею|майданом| 1,353 га|, що підтверджується державним актом про право власності на землю|грунт| серії НОМЕР_1 від 18 липня 2007 р. Але на протязі 8 років відповідачі використовують його земельну ділянку в своїх особистих цілях, вирощуючи соняшник. Просив суд стягнути з|із| ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на його користь 1227 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та стягнути з|із| ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на його користь вартість вирощеної реалізованої продукції (насіння соняшнику ) в сумі 4100 грн. як упущену вигоду.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з тих же підстав.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що на земельній ділянці позивача вони нічого не садять, межі земельних ділянок в натурі не виділялись, вони користуються тільки своєю земельною ділянкою.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі державного акту НОМЕР_1 від 18 липня 2007р ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,353 г, яка розташована на території Райської сільської Ради, цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства.
З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.10.2008р складеного інспектором земельного відділу Новокаховського міськвиконкому, слідує , що зі слів ОСОБА_1 на його земельній ділянці, ОСОБА_2 проводить господарську діяльність.
З висновку дільничного інспектору ВДІМ Н.Каховського МВ УМВС України від 20.09.2008р вбачається, що розглянувши заяву ОСОБА_1 було встановлено, що ОСОБА_2 за усною згодою сільської ради використовує земельну ділянку на протязі 8 роки для того, щоб на земельній ділянці не росли бур'яни.
З Акту обстеження земельної ділянки від 15.12.2008р вбачається, що рельєф земельної ділянки площею 1,353 га. спокійний, зелені насадження відсутні, інженерні комунікації через ділянку не проходять.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона є головою Райської сільради, до вересня 2008 р. вона жодного разу не зустрічалася з позивачем, в натурі межі земельної ділянки не визначалися, хто садив соняшник на земельній ділянці, нібито позивача, вона сказати не може.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що вона є дружиною позивача, в вересні 2008р вона разом з чоловіком поїхала на належну останньому земельну ділянку і побачили, що на ній комбайн збирає соняшник, відповідачка відмовляється вирішити між ними спір добровільно.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що восени 2008р він був присутній при розмові позивача з відповідачкою, що вона сплатить ОСОБА_1 200 грн., але при цьому додала, що обробляє тільки свою земельну ділянку.
Згідно зі ст. 125, 126 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Відповідно до п. 1.12, 2.1, 2.6,2.10 Наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 року N 43 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею", складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
До державного акта на право власності на земельну ділянку, що видається товариствам всіх видів або співвласникам, обов'язково додається затверджений список членів даного товариства або співвласників.
Кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів. На план наносяться: - межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів; - поворотні точки меж земельної ділянки;
лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки;
річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші елементи ситуації;
межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці;
-межі вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників і землекористувачів(додається їх список);
-межі угідь та зон обмежень щодо використання земельної ділянки.
Відповідно до ст. 198 ЗК України, кадастрові зйомки- це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
Відповідно до ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганнявчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевогосамоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Позивачем не надано суду жодного належного доказу в обґрунтування свої позовних вимог, зокрема, не надано доказів того, що відповідачі реалізували вирощену на його ділянці продукцію на суму 4100 грн., дану суму ОСОБА_1 вказує як упущену ним вигоду за 8 років безпідставно, оскільки в судовому засіданні встановлено, що до вересня 2008 року він взагалі не цікавився навіть місцем розташування своєї ділянки, акт, на яку, до речі, отримав лише в липні 2007 року.
Суд не приймає до уваги розрахунок розміру шкоди, наданий позивачем, оскільки з показань свідка ОСОБА_7 , який складав цей розрахунок, вбачається, що межові знаки на земельній ділянці, на яку йому вказав позивач, були відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу передано у власність земельну ділянку площею 1,353 г, яка розташована на території Райської сільської Ради, для ведення особистого селянського господарства, але геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами позивачем не надано.
Суд не приймає до уваги акт про перенесення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 10.01.2006р, так як позивачу державний акт на земельну ділянку видано в липні 2007р, а даний акт складено в січні 2006р.
За таких обставин, на підставі ст.125, 126, 152, 198 ЗК України, п. 1.12, 2.1, 2.6, 2.10 Наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 року N 43 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею", керуючись ст.ст. 10-60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після її подачі, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Л.В.Сапронова