Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"04" лютого 2009 р. Справа № 55/243-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Білоусова Я.О., судді Пуль О.А. , Олійник В.Ф.
при секретарі Тяпкіній В.А.
за участю представників сторін:
позивача - Володченка Я.П. за довіреністю б/н від 01.09.2008р.,
відповідача - Щербакова О.В. за довіреністю №459 від 09.07.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 57 Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.08 у справі № 55/243-08
за позовом ВАТ "Харківський завод "Гідропривід", м. Харків,
до Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків,
про стягнення 111157,86 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2008р. (суддя Гребенюк Н.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 109999,60 грн. основного боргу, 536,86 грн. 3% річних, 1869,99 грн. інфляційних, 1798,50 грн. пені, 1142,04 грн. державного мита та 117,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 3% річних у сумі 1,50 грн. відмовлено.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2008р. скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору №П/НХ-081289 від 27.06.2008р., відповідач повинен виконати зобов'язання по оплаті товару у певному, чітко визначеному порядку, який в свою чергу цілком залежить від визначення дати поставки, яке міститься в п. 5.4 договору. Апелянт зазначає, що позивач, здійснивши поставку товару, маючи інтерес щодо її оплати відповідачем, мав можливість ініціювати підписання сторонами акту приймання передачі, однак не зробив цього.
На думку апелянта, за відсутності акту приймання передачі, відповідач не мав можливості здійснити оплату товару згідно порядку розрахунків, визначеному договором №П/НХ-081289 від 27.06.2008р., а враховуючи те, що Акт приймання передачі досі сторонами не підписаний, то строк здійснення оплати згідно договору ще не настав.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що позивачем не дотриманий порядок обов'язкового досудового врегулювання спору, передбачений п. 12.1 договору №П/НХ-081289 від 27.06.2008р., ст. 5 ГПК України та ст. 222 ГК України.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2008р. по справі №55/243-08 є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
Згідно вимог Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 28.03.08 р. № 274, у інформаційному бюлетені "Вісник Державних Закупівель" №6(304)/05.2008 було розміщено інформацію про проведення тендеру, а саме закупівлі СТГО "Південна залізниця" (далі відповідач) запасних частин до вантажних вагонів, який був призначений на 06.06.08 р.
За результатами вказаних торгів (тендеру) по лоту "демпфер ЦВ63" переможцем стало ВАТ "Харківський завод Гідропривід" (далі позивач) внаслідок чого між позивачем та відповідачем було укладено договір №П/НХ-081289 від 27.06.08 р., у відповідності до умов якого позивач зобов'язується поставити і передати у зумовлені строки у власність відповідача певну продукцію відповідно до специфікації № 1, яка є його невід'ємною частиною, а відповідач, в свою чергу, прийняти її та своєчасно здійснити оплату відповідно до умов даного договору. Відповідно до п. 1.2 договору, найменування товару- демпфер ЦВ63. Відповідно до п. 3.1 договору, асортимент товару передбачається у специфікації № 1, яка додається до даного договору. В специфікації № 1 до договору №П/НХ-081289 від 27.06.08 р. зазначено найменування товару, № марки, одиниця вимірювання, кількість, ціна та загальна сума.
Пунктом 6.4 договору №П/НХ-081289 від 27.06.08 р. передбачена загальна сума договору, яка складає 189999,60 грн.
Пунктами 7.1 та 7.2 договору №П/НХ-081289 від 27.06.08 р., сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом оплати за кожну партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару, за умов своєчасного надання позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.
Згідно п. 10.1 договору №П/НХ-081289 від 27.06.08 р., договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №П/НХ-081289 від 27.06.08 р., позивач поставив відповідачеві товар "Демпфер ЦВ-63-110-4,5/2,5" в кількості 100 шт. на загальну суму 189999,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000279 від 17.07.08 р., яка підписана обома сторонами. В графі "замовлення" вказаної накладної зазначений рахунок-фактуру № СФ-0000265 від 17.07.08 р. Рахунок-фактуру № СФ-0000265 від 17.07.08 р. на загальну суму 189999,60грн. позивачем було виставлено до оплати відповідачеві 17.07.08р.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності серії ЯОХ № 163544/219 від 17.07.08 р., яка видана на отримання цінностей від ВАТ "Харківський завод Гідропривід".
Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково у сумі 80000 грн., що підтверджується витягами банку від 05.08.08 р., від 15.09.08 р., від 06.10.08 р., в графі призначення платежу яких зазначено: "сплата за з/ч зг рах 265 від 17.07.08 по дог №П/НХ-081289 від 27.06.08 р.". Вказаний факт свідчить про те, що товар передавався позивачем та розрахунки за нього здійснювались відповідачем саме на виконання договору №П/НХ-081289 від 27.06.08 р.
03.10.08р. позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих.№ 89-юр) про сплату заборгованості у розмірі 129999,60 грн. за договором №П/НХ-081289 від 27.06.08 р., що підтверджується поштовим описом з відміткою про відправку та поштовим чеком. Відповідач відповіді на вимогу не надав, грошові кошти не перерахував.
Отже, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі договору №П/НХ-081289 від 27.06.08 р. в липні 2008р. поставив відповідачеві товар. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 109999,60грн.(основний борг), яка відповідачем до цього часу не погашена.
В зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій, після уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 111869, 59 грн. заборгованості з урахуванням інфляції, 1798,50 грн. пені та 538,36 грн. 3 % річних.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи те, що відповідач товар отримав, що підтверджується належними доказами, а саме накладною та довіреністю на отримання товару, проте докази здійснення відповідачем повного розрахунку в матеріалах справи відсутні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовну вимогу позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 109999,60 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що між сторонами не було підписано акту прийому - передачі товару, як це було передбачено п. 5.4 договору №П/НХ-081289 від 27.06.08р., тому не відбулась подія, яка є обов'язковою для виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару, оскільки згідно п.5.4 договору, датою поставки товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару. Пунктом 7.2 договору, сторонами було погоджено порядок розрахунку, який здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом оплати за кожну партію товару не пізніше 45 банківських днів з дати поставки товару, за умови своєчасного надання позивачем рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.
Враховуючи, що порядок розрахунків, визначений сторонами у договорі №П/НХ-081289 від 27.06.08р., не передбачає, що підставою для розрахунків є акт приймання передачі, та те, що товар позивач поставив відповідачеві 17 липня 2008 року, про що свідчить видаткова накладна №РН-0000279, то наведені відповідачем заперечення є необґрунтованими.
Крім того за договором поставки обов'язок складання такого акту не покладений на будь-яку з сторін договору, а значить суд вважає безпідставним твердження представника відповідача, що інтерес до його підписання повинен бути у позивача.
Посилання апелянта на не дотримання позивачем обов'язкового досудового порядку врегулювання спорів, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (вих.№ 89-юр) про сплату заборгованості у розмірі 129999,60 грн. за договором №П/НХ-081289 від 27.06.2008 року, яка містить реквізити необхідні для претензії, як то: найменування сторін, поштові реквізити, обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, вимоги заявника, суму претензії, платіжні реквізити заявника претензії, перелік документів, що додаються до претензії, а також довіреність на підтвердження повноважень особи яка її підписала.
Колегія суддів також зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України вирішено, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Отже, встановлення п. 12.1 договору №П/НХ-081289 від 27.06.08р. порядку досудового врегулювання спору не є обмеженням юрисдикції господарського суду, тому, посилання апелянта на недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1869,99 грн. з та частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 536,86 грн., оскільки позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки в розрахунках.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 11.3 договору передбачено, що відповідач за несвоєчасну оплату товару сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 1798,50 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідності до умов, передбачених законом та договором, та обґрунтовано була задоволена судом першої інстанції.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2008 року по справі №55/243-08 прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства і підстави для його скасування відсутні,
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -
постановила:
Апеляційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2008р. у справі №55/243-08 залишити без змін.
Повний текст постанови підписаний 07.02.2009р.
Головуючий суддя Білоусова Я.О.
Судді Пуль О.А.
Олійник В.Ф.