Копія
Ухвала
Іменем України
03.02.2009 Справа № 2-31/5169-2008А/5002
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Дадінської Т.В. , Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
представника позивача: Закритого акціонерного товариства "Санаторію "Слава"- Стиранка Ірини Євгенівни, довіреність №б/н від 10.01.2009;
представника відповідача: Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим - Бисикало Тетяни Анатоліївни, довіреність №2222/9/10 від 19.10.2007;
прокурора: Прокуратури Автономної Республіки Крим - Цуркан Сергія Анатолійовича, посвідчення №505 від 13 червня 2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Привалова А.В., судді Осоченко І.К., Чонгова С.І.) від 05.11.08 у справі № 2-31/5169-2008А,
за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" (вул. Червонофлотська, 1,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
за участю: Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95000)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2008 року (повний текст складено та підписано 10 листопада 2008 року) позов Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим, за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, задоволено.
Постановлено визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2008 року №0000042304/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 1400000,00грн. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" 03,40грн. державного мита, 8000,00грн. витрат за проведення судової експертизи.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим 17 листопада 2008 року подала заяву про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим подала 05 грудня 2008 року, тобто в строк, встановлений частиною 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2008 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Санакоєвої М.А., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Дадінську Т.В.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, закрите акціонерне товариство "Санаторій "Слава" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим з позовними вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Алушті від 11.04.2008 №0000042304/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 1400000,00грн.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що висновок відповідача у акті перевірки про те, що основним критерієм права на включення відповідних сум у податковий кредит є оплата за виконані роботи, є невірним та безпідставним, тому податкове повідомлення-рішення, яке винесено податковою інспекцією на підставі зазначеного висновку, викладеного у відповідному акті перевірки, підлягає визнанню нечинним.
Згідно з статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокуратура Автономної Республіки Крим, заявою від 13.06.2008 повідомила суд про вступ представника прокуратури Автономної Республіки Крим у розгляд справи (а. с. 166 т. 1).
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, закрите акціонерне товариство "Санаторій "Слава" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алуштинської міської ради 17.12.2004 та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №00245128 від 12.01.2005, виданого Державною податковою інспекцією у місті Алушті.
Так, 20.03.2008 Державною податковою інспекцією в місті Алушті було проведено виїзну позапланову перевірку з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість закритим акціонерним товариством "Санаторій "Слава" за січень 2008, про що було складено відповідний акт №369/23/02650854 від 20.03.2008.
Даною проведеною перевіркою були встановлені порушення підпункту 7.7.2 підпункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 на суму 1400000,00грн.
Отже, на підставі вказаного акту перевірки, Державною податковою інспекцією в місті Алушті було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042304/0 від 21.03.2008, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 у розмірі 1400000,00грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової інспекції у місті Алушті. За результатами розгляду скарги, Державною податковою інспекцією у місті Алушті було прийняте рішення №0000042304/1 від 11.04.2008, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 у розмірі 1400000,00грн.
Таким чином, незгода позивача із прийнятим рішенням стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини З статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ухвалою в порядку статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою відповіді на питання - чи відповідають висновки Державної податкової інспекції у місті Алушті, викладені в акті №369/23/02650854 від 20.03.2008 виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість закритим акціонерним товариством "Санаторій "Слава" (код ЄДРПОУ 02650854) за період січень 2008 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої у декларації з податку на додану вартість за січень 2008, документам первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, призначав у справі судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялось.
Відповідно до висновку №65 судово-бухгалтерської експертизи від 19.08.2008, висновки Державної податкової інспекції в місті Алушті Автономної Республіки Крим викладені в акті №369/23/02650854 від 20.03.2008 "Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість закритим акціонерним товариством "Санаторій "Слава" на розрахунковий рахунок за січень 2008" про зменшення суми, що заявлена до бюджетного відшкодування на 1400000,00грн., нормативно та наданими документами не підтверджується.
Основна частина податкового кредиту закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" складається з суми податку на додану вартість за податковими накладними товариства з обмеженою відповідальністю "Ербек", складених за авансовими платежами за проектні та будівельно-монтажні роботи, пов'язані із реконструкцією основних фондів групи 1 (корпусів №9,10, будівлі котельної), які підлягають амортизації, а саме:
- від 05.12.2007 на суму 500000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 83333,33грн. - "БМР реконструкція Сан.Слава, корпус 9,10";
- від 07.12.2007 на суму 500000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 83333,33грн. - "БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10";
- від 17.12.2007 на суму 400000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 66666,67грн. - "БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10";
- від 27.12.2007 на суму 5000000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 833333,33грн. - "БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10";
- від 12.12.2007 на суму 1000000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 166666,67грн. - "БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10";
- від 10.12.2007 на суму 1000000,00грн., у тому числі податок на додану вартість 166666,67грн. - "БМР реконструкція Сан Слава, корпус 9,10"; згідно з договором №2смр від 20.01.2007.
Судом першої інстанції було встановлено, що при дослідженні та складанні податкових накладних від постачальників із записами у реєстрі отриманих податкових накладних закритим акціонерним товариством "Санаторій "Слава" за грудень 2007, у графі 8 реєстру отриманих податкових накладних відображена сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до складу податкового кредиту в розмірі 1463752,19грн. і в розмірі 866826,05грн., та дані суми податку на додану вартість підтверджується накладними.
Крім того, актом перевірки визначено, що до перевірки не були надані документи, що підтверджують виконання робіт, які значаться в податкових накладних, тобто фактично у грудні 2007 року будівельно-монтажні роботи не підтверджуються актами прийому виконаних робіт на загальну суму 8400000,00грн., у тому числі податок на додану вартість - 1400000,00грн., а тому, право на бюджетне відшкодування в січні 2008 року у закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" відсутнє.
Згідно з підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В пункті 7.4.1. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлені норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Матеріалами справи встановлено, що віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість здійснено позивачем з дотриманням вимог підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 7.5.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Так, платником податку є особа, яка згідно із Законом України "Про податок на додану вартість", зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Отже, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із Законом України "Про податок на додану вартість".
Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".
Таким чином, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункти 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до пункту 7.3.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування, в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/ВР-97 від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Так, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України (підпункт 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Отже, суд першої інстанції, правомірно, на думку судової колегії визнав, що висновок відповідача про виникнення у позивача права на відшкодування податку на додану вартість лише при наявності складених актів прийомки виконаних робіт є безпідставним.
Таким чином, судом першої інстанції також зазначено, що відповідно до пункту 7.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість", при від'ємному значенні між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у січні 2008 відкрите акціонерне товариство "Санаторій "Слава" має право на бюджетне відшкодування в частині від'ємного значення попереднього податкового періоду (грудень 2007), фактично сплаченої відкритим акціонерним товариством "Санаторій "Слава" постачальнику товарів (послуг).
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем суду не було надано доказів порушення позивачем вимог чинного законодавства щодо включення до податкового кредиту сум податків, сплачених підприємством у зв'язку з придбанням відповідних послуг від товариства з обмеженою відповідальністю "Ербек" на суму 8400000,00грн., у тому числі податку на додану вартість - 1400000грн.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищенаведене є підставою для задоволення позовних вимог закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Алушті №0000042304/1 від 11.04.2008.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Привалова А.В., судді Осоченко І.К., Чонгова С.І.) від 05.11.08 у справі № 2-31/5169-2008А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Привалова А.В., судді Осоченко І.К., Чонгова С.І.) від 05.11.08 у справі № 2-31/5169-2008А підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2.Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Привалова А.В., судді Осоченко І.К., Чонгова С.І.) від 05.11.08 у справі № 2-31/5169-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Т.В. Дадінська Г.П.Ілюхіна