10.02.2009 року Справа№ 20/203(14/11)-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Геворгян Е.М.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином в судовому засіданні 27.01.2009р. (а.с.142-143);
відповідача -Баумер Ернест Володимирович, юрист, дов. № 1 від 01.01.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Калібр» м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2008 року
у справі № 20/203 (14/11)-08
за позовом приватного підприємства “Калібр», м.Павлоград
до товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика дверей “БудМайстер», м.Павлоград
про стягнення 19 472 грн. 66 коп.
В судовому засіданні 27.01.2009р. була оголошена перерва до 10.02.2009р. (ст.77 ГПК України).
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2008р. (суддя Пархоменко Н.В.) по справі № 20/203 (14/11)-08 за позовом приватного підприємства “Калібр», м.Павлоград (далі -ПП “Калібр») до товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика дверей “БудМайстер», м.Павлоград (далі -ТОВ “Фабрика дверей “БудМайстер») про стягнення 19 472 грн. 66 коп. в задоволенні позову було відмовлено.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки обома сторонами не були дотримані вимоги укладеного між ними договору.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку позивач по справі -ПП “Калібр» м.Павлоград, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:
- господарським судом невірно застосовано п.5.1 договору, тим самим дана невірна оцінка накладній № 91 від 25.12.2006р.;
- крім того, господарським судом не взятий до уваги акт звірки згідно якого відповідач повністю визнав свою заборгованість перед позивачем.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач -ТОВ “Фабрика дверей “БудМайстер» м.Павлоград проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Також у відзиві зазначає, що позивач першим порушив умови договору не виконавши в повному обсязі замовлення № Д-384 від 11.12.2006р.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
17.10.2006р. між приватним підприємством “Калібр» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фабрика дверей “БудМайстер» (відповідач ) був укладений договір поставки № 169 відповідно до якого позивач зобов'язався забезпечити поставку брусу хвойних порід (товару) та передати його у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах договору (п.1.1 договору) (а.с.10-11). Докази визнання недійсним в встановленому законом порядку договору від 17.10.2006р., його розірвання відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
Згідно пункту 2.2. договору загальна кількість товару, що поставляється складає 2500 куб.м., за домовленістю сторони можуть узгодити зміну кількості товару, що поставляється шляхом підписання додаткової угоди, а за умовами пункту 2.3. договору покупець надає постачальнику в термін до 20-го числа поточного місяця письмову заявку на наступний календарний місяць з вказівкою асортименту, кількості та термінів поставки кожної партії (а.с.10).
Відповідно до додатку № 1 від 27.10.2006 року (а.с.12) до договору № 169 (пункт 2.4) в одній партії повинно бути 50% бруса довжиною 3м та 50% бруса довжиною 4м і 2м. Під партією слід розуміти кількість бруса яка дорівнює 50-60 куб.м.
На виконання умов договору відповідач надав позивачу заявку № Д-384 від 11.12.2006р. на поставку брусу:
- х/п 58*100 в об'ємі 50 м. куб. -до 20.12.2006року.,
- та брусу х/п 48*78 в об'ємі 25 м3 до 25.12.2006року (а.с.13).
Факт отримання зазначеної заявки не спростовується позивачем жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, визнається в ході наданих пояснень в суді апеляційної інстанції, у змісті апеляційної скарги (а.с.131).
Позивач заявку відповідача виконав частково і поставив за накладною № 91 від 25.12.2006 року :
- брус х/п 58*100 в об'ємі 14,91 м. куб.
- брус х/п 48*78 в об'ємі 5,11 м. куб.,
всього на загальну суму 18378,36 грн. (а.с.14-16).
Відповідно до пункту 5.1. договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється згідно виставлених рахунків на умовах 100% вартості товару по факту отримання товару на складі покупця (а.с.10).
19.07.2007 року відповідач частково сплатив товар на суму 2000,00 грн., не оплаченими залишилось 16 378,36 грн. (а.с.17-18).
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів поставки партії товару, яка передбачена заявкою відповідача та умовами договору, а оплата частини партії договором не передбачена.
Враховуючи, що судом першої інстанції було відмовлено в стягненні основної суми боргу, то господарським судом також правомірно було відмовлено в стягненні пені та трьох відсотків річних, як додаткових вимог (ч.1 ст.546, ст.625 ЦК України).
Також обґрунтовано не було задоволено клопотання позивача про припинення провадження у справі, в зв'язку з погашенням відповідачем боргу, оскільки відповідачем борг сплачено не добровільно, а на виконання рішення суду на підставі судового наказу.
Щодо посилання скаржника на неправомірне тлумачення господарським судом п.5.1 договору, то ці доводи не приймаються в силу вищенаведеного, а також в силу ч.1 ст.111-12 ГПК України.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2008р. по справі № 20/203 (14/11)-08 -залишити без змін; а апеляційну скаргу приватного підприємства “Калібр» м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
О.М.Лисенко