79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.02.09 Справа № 11/211
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді -Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу ДП “Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахти “Відродження», с. Межиріччя, Сокальського району, Львівської області, №09-1230 від 08.12.2008р.
на рішення господарського суду Львівської області від 27.11.2008р.
в справі № 11/211
за позовом Прокурора м.Нововолинська в інтересах держави в особі ДП “Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта “Новолинська №9», м.Нововолинськ
до відповідача ДП “Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахти “Відродження», с. Межиріччя, Сокальського району, Львівської області
про стягнення 1846,96 грн.
За участю представників :
від прокуратури: не з'явився
від позивача - не з'явився
від відповідача - Ганас А.Б. - представник
Відповідачу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Прокуратура та позивач явку своїх предстаників в судовое засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.11.2008р. у справі №11/211 (суддя Сало І.А.) позовні вимоги прокурора м.Нововолинська в інтересах держави в особі Державного підприємства “Волиньвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта “Нововолинська №9» задоволено частково та стягнено з Відокремленого підроздулу шахта “Відродження» Державного підприємства “Львіввугілля» 1625,16грн. основного боргу, 36,07грн. -3% річних., 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 185,76грн. пені відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ДП “Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахти “Відродження» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає, що судом не враховано того, що прокуратурою позов подано в інтересах ДП “Волиньвугілля» в особі її структурного підрозділу Шахта №9 “Нововолинська», тобто в інтересах суб'єкта господарювання, а не в інтересах держави, отже позов слід було залишити без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник відповідача, не заперечуючи наявність заборгованості зазначає про порушення судом норм процесуального права, так як на його думку прокурором позов подано неправомірно.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 27.11.2008р. у справі №11/211 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
На органи прокуратури відповідно до ст.121 Конституції України покладено завдання представництва інтересів держави у суді у випадках, передбачених законом. Право на звернення до господарського суду в інтересах держави визначено п.6 ст.20, ст.36 Закону України “Про прокуратуру» та ст.2 ГПК України.
В Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. зазначено, що інтереси держави є оціночним поняттям і лише прокурор визначає в чому саме відбулося або могло відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.
В даному випадку між державними суб'єктами господарювання виник спір, отже прокурором обгрунтовано та правомірно заявлено позов, який на законних підставах розглядався місцевим господарським судом по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі накладної №328 від 06.11.2007р. по дорученні серії ЯОЛ №772954 від 06.11.2007р. позивачем поставлено відповідачу 10 клинових стійок загальною вартістю 1625,16грн.
Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких ВП «Шахта №9" «НВ" поставила продукцію, а ВП Шахта «Відродження" зобов'язалось провести оплату, при цьому строк оплати сторонами визначений не був.
П.2 ст.530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем направлялися відповідачу претензії від 11.09.2008року № 782-6, від 15.07.2007року № 594-6, від 15.05.2008року № 451-6, від 31.03.2008року № 310-6, від 15.02.2008року № 147-6 та від 04.01.2008року № 8-6, які останнім були залишені без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами виникли правовідносини, які за своєю суттю є разовим договором купівлі-продажу, оскільки однією із сторін угоди виступає продавець, другою -отримувач (покупець). Згідно приписів ч.1 ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встанорленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем заявлено вимогу про стягнення 36,07грн. річних, яка місцевим господарським судом задоволена правомірно.
Отже, як вірно з'ясовано судом першої інстанції, заборгованість відповідача складає 1625,16грн..Враховуючи, що відповідачем не подано доказів погашення залишку боргу, колегія суддів погоджується про підставність задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу.
При цьому слід також зазначити, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені, так як відсутній письмовий договір між сторонами і не було у встановленому порядку визначено умови про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 27.11.2008 року у справі №11/211 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП “Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу шахти “Відродження» залишити без задоволення.
2. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.