Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"04" лютого 2009 р. Справа № 55/240-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Бухан А.І. , Шевель О. В.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
прокурора -Бєлашова А.М. -пос.№198 від 29.09.2008р.
позивача -не з'явився
1-го відповідача - не з'явився
2- го відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3090Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2008р. у справі № 55/240-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", с. П'ятигірське
до 1. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, м Харків; 2. Головного управління державного казначейства України у Харківській області, м. Харків
про стягнення 325 311,52 грн.
встановила:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Харківській області збитків: прямих - 198535, 40 грн. вартості кукурудзи, 8998, 12 грн. затрат на збереження кукурудзи, упущеної вигоди -117778,00 грн. та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що слідчим СВ Куп'янського МРУ УВСУ у Харківській області було накладено арешт на товар, який був переданий ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів " на підставі договору зберігання № 435 від 19.12.2005 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08 грудня 2008 року у справі № 55/240-08 (суддя Гребенюк Н.В.) в позові відмовлено.
Позивач - ТОВ "Курганський бройлер", з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08 грудня 2008 року у справі № 55/240-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ТОВ "Курганський бройлер" та стягнути з Державного бюджету в особі Державного казначейства України у Харківській області на користь ТОВ "Курганській бройлер" прямі збитки - вартість кукурудзи -у розмірі 198 535,40 грн.; затрати на збереження кукурудзи - у розмірі 8 998,12 грн., упущену вигоду - у розмірі 177 778,00 грн. та стягнути з відповідачів на користь ТОВ "Курганський бройлер" понесені ним судові витрати, посилаючись на невірне застосування господарським судом норм матеріального права.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог апеляційної скарги позивача заперечує, вважає рішення господарського суду Харківської області у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи та всі необхідні докази.
Головне управління державного казначейства України у Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог апеляційної скарги позивача також заперечує, стверджує, що рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2008 року у справі № 55/240-08 прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, воно є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що Головне управління Державного казначейства України у Харківській області стосунків з позивачем не мало, його прав та інтересів не зачіпало, обов'язку щодо представлення інтересів Держави по відшкодуванню коштів не має. Крім того, позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених вимог, які б підтверджували протиправну поведінку, дій чи бездіяльності, шкідливий результат такої поведінки, наявність вини Головного управління Державного казначейства України у Харківській області.
Представник прокуратури у судовому засіданні з позиціями Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головного управління державного казначейства України у Харківській області, викладеними ними у відзивах, погоджується у повному обсязі.
Повноважні представники позивача, 1-го та 2-го відповідачів у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №№4952352, 4952107 та 4952093 від 29.12.2008р. Враховуючи, належне повідомлення сторін про проведення судового засідання, а також те, що явка сторін у судове засідання апеляційним судом не була визнана обов'язковою, суд реалізував своє право в межах статті 75 ГПК України, розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, заслухавши представника прокуратури, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Звертаючись до господарського суду Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" посилалось на те, що воно є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Курганський бройлер". 19 грудня 2005 р. між ним та ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" був укладений договір зберігання № 435 (далі Договір), у відповідності до умов якого позивач передав на зберігання, а ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" прийняло на зберігання кукурудзу третього класу в кількості 452,65 т., яка належить позивачу на праві власності. Факт передачі кукурудзи на зберігання підтверджується складською квитанцією № 3178, яка підписана обома сторонами. Позивач вказує на те, що станом на 27 червня 2006 р. у ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" залишилось кукурудзи в кількості 142,65 т., що підтверджується складською квитанцією № 3237 від 27.06.06 р.
Відповідно до п. 2.2 та 2.3 Договору, кінцевий строк зберігання продукції вважається до 01 липня 2006 р., проте поклажедавець може вимагати від зернового складу повернення продукції зі зберігання, навіть, якщо передбачений договором строк не скінчився, а зерновий склад повинен повернути продукцію після остаточного розрахунку поклажедавця за надані послуги.
Позивач зазначає про те, що у червні 2006 р. ним було направлено на адресу ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" лист з проханням про відпуск залишку кукурудзи, яка знаходиться на збереженні за договором № 435 від 19.12.2005 р., проте останній на цей лист повідомив, що не має можливості провести відпуск кукурудзи, у зв'язку з тим, що на кукурудзу накладений арешт, що підтверджується протоколом про накладення арешту на майно від 21.06.2006 р. в рамках порушеної справи у 2006 р. СВ Куп'янського МРВ УМВС України у Харківській області за ознаками ч. 1 ст. 358, ч. Зет. 190 КК України.
Позивач мотивує заявлені вимоги тим, що він не має змоги своєчасно отримати кукурудзу від ЗАТ"ККХ" в кількості 1471,811 т., у зв'язку з чим несе реальні затрати. Вказує на те, що ст.1174 ЦК України передбачено відшкодування шкоди за рахунок держави, спричиненої незаконними діями посадової або службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування, з цих підстав, з посиланням на ст.ст. 22, 204, 319, 320, 321, ч.З ст. 386, 1166 ЦК України, просить суд стягнути з Державного бюджету в особі Державного казначейства України у Харківській області на свою користь збитки, що становлять 325 311,52 грн.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області у своїх запереченнях проти позову, у відзиві на апеляційну скаргу, вказує на те, що в провадженні слідчого відділення Куп'янського міськрайвідділу ГУМВС України в Харківській області знаходиться кримінальна справа № 55060003, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. З ст. 190 КК України. По вказаній справі постановою слідчого від 21.06.2006 р. було накладено арешт на кукурудзу фуражну, яка постановою слідчого від 01.09.2006 р. була визнана речовим доказом та приєднана до кримінальної справи та було проведено виїмку. На цей час досудове слідство по вищезгаданій справі триває. Даний факт був підтверджений і представником прокуратури у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог посилався на те, що заявлені позовні вимоги ТОВ "Курганський бройлер" є цілком необґрунтованими та безпідставними, враховуючи наступне.
У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22, ст.611, ч.1 ст.623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України вказує на те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головне управління Державного казначейства України у Харківській області стосунків з позивачем не мали, його прав та інтересів не зачіпали, обов'язку щодо представлення інтересів Держави по відшкодуванню коштів не мають.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду, вважає висновок господарського суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування заявлених вимог, які б підтверджували протиправну поведінку, дій чи бездіяльності, шкідливий результат такої поведінки, наявність вини відповідачів, цілком обґрунтованим та правомірним.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних доказів його звернення до ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" з вимогою повернення йому залишку кукурудзи в кількості 142,65 т., що передана на зберігання ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів" за Договором, а також не надана і відповідь на вимогу (у разі її пред'явлення).
Також позивачем не представлено суду і докази звернення до правоохоронних органів з питанням про зняття арешту, як вказує позивач, з кукурудзи, що належить ТОВ "Курганський бройлер".
Разом з цим, із протоколу арешту на майно від 21.06.2006р., наданому позивачем до позовної заяви, не вбачається, що арешт було накладено на усе зерно, у тому числі, і на зерно, що належить ТОВ "Курганський бройлер".
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно з протоколом від 21.06.2006р., арешт майна був накладений на майно, що є предметом кримінальної справи № 55060003 між іншими сторонами (ФХ «Колос», СООО «Надія», ПК «Олком»та ЗАТ "Куп'янський комбінат хлібопродуктів").
Таким чином, позивачем не надано належних доказів накладення арешту саме на його майно, що було предметом передачі за договором зберігання № 435 від 19.12.2005 р.
Крім того, позивачем не надано доказів звернення у встановленому законом порядку саме до зберігача майна (з відповідними: вимогою чи позовною заявою), що позбавляє вимоги позивача належної переконливості.
Враховуючи, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені всі обставини у справі, колегія суддів вважає, що ухвалене ним рішення від 08 грудня 2008р. у справі № 55/240-08 є законним та всебічно обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 08 грудня 2008р. у справі № 55/240-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Головуючий суддя Погребняк В.Я.
суддя Бухан А.І.
суддя Шевель О.В.