79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.01.09 Справа№ 9/252
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.
При секретарі Марочканич І.О.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп»ютерні системи», м. Київ,
До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту», м. Львів,
Про стягнення 54758,14 грн. основного боргу, 6606 грн. 88 коп. - пені, 866,25 грн. - відсотків річних, 2464 грн.12 коп. - інфляційних витрат, 646,95 грн. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За участю представників:
Від позивача: Борійчук О.П. за довіреністю від 01.12.2008р.,
Від відповідача: не прибув.
Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп»ютерні системи», м. Київ, до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту», м. Львів, про стягнення 54758,14 грн. основного боргу, 6606 грн. 88 коп. пені, 866,25 грн. -відсотків річних, 2464 грн. 12 коп. інфляційних витрат, 646,95 грн. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути з відповідача на свою користь 54758,14 грн. основного боргу, 6606 грн. 88 коп. пені, 866,25 грн. -відсотків річних, 2464 грн. 12 коп. інфляційних витрат, 646,95 грн. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Проти відкладення справи заперечує, з тих підстав, що на його думку, відповідач, без поважних причин, не направив на виклик суду повноважного представника, що в матеріалах справи достатньо доказів, для розгляду справи по суті, так як відповідач з часу подання позивачем позову до суду “не сплатив жодної копійки». Просить позов задовільнити повністю.
Відповідач, без поважних причин, повторно, повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду від 25.12.2008р., від 09.01.08р. -не виконав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, під розписку -31.12.2008р. рекомендованою кореспонденцією № 360585 та повторно, під розписку,14.01.2009р. рекомендованою поштою № 3927310 (оригінали поштівок -в матеріалах справи).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за заявою відповідача від 05.01.2009р., яка поступила на адресу суду по пошті 08.01.09р. за вхідним № 36, 09.01.09р. розгляд справи було відкладено на 29.01.09р. і відповідач, як зазначено вище, повідомлявся під розписку 14.01.09р.
Відповідач, без поважних причин, письмового відзиву на позовну заяву не представив (не надіслав), вимог ухвал господарського суду від 25.12.08р. та від 09.01.09р. не виконав.
Справа розглядається за правилами статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду даної справи ВСТАНОВЛЕНО:
Між позивачем (Закритим акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи», скорочена назва - ЗАТ «ІНКОМ») та відповідачем (Закритим акціонерним товариством «Завод комунального транспорту») 20.05.2008 року був укладений договір Договір № СЛв-0729 з додатком № 1 “Найменування та кількість матеріалів та робіт», додаткова угода від 02.06.2008 року, які є підписаними двома сторонами та засвідчені печатками сторін.
На підставі Договору № СЛв-0729 від 20.05.2008 року (далі - Договір) Додаткової угоди від 02.06.2008 року до цього Договору, Закрите акціонерне товариство «Інформаційні комп'ютерні системи»(Виконавець - за договором) взяло на себе зобов'язання виконати з власних матеріалів роботи з монтажу обладнай для облаштування митного складу відеоспостереженням (надалі-роботи) на території замовника (відповідача у справі) протягом 15 (п»ятнадцяти) днів з моменту підписання договору, а замовник (Закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту») зобов'язувався прийняти виконані роботи і сплатити їх вартість ( п. 1.1. договору).
Повний перелік, обсяг та основні умови виконання робіт, а також використовувані при цьому виконавцем обладнання та матеріали обумовлені в Додатку № 1 до договору, що є невід»ємною частиною цього договору ( п. 1.2. договору).
Позивач своєчасно виконав роботи за Договором та Додатковою угодою до нього на загальну суму з урахуванням вартості використаних матеріалів і обладнання 54758,14 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 14 коп.), що підтверджується належним чином оформленим Актом виконаних робіт від 02.06.2008 р., який є підписаний двома сторонами та засвідчені печатками сторін.
Згідно п. 4. Додаткової угоди до Договору від 02.06.2008р. оплата виконаних робіт здійснюється Відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами Акту виконаних робіт.
Як зазначено вище у цьому рішенні, відповідний Акт виконаних робіт до договору від 20 травня 2008 року № СЛв-0729 був підписаний 02.06.2008р., отже Відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи не пізніше 05.06.2008р.
Однак Відповідач в порушення п. 4 Додаткової угоди до Договору від 02.06.2008р. оплати за виконані позивачем роботи не здійснив.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, на час подання позову до суду складала 54758,14 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 14 коп.), розмір якої не змінився і на час розгляду справи в господарському суді.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України ( далі за текстом ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором.
Стаття 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частина 2 цієї статті передбачає, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Частиною 3 статті 216 ГК України передбачено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.
Стаття 217 ГК України встановлює, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частиною 2 цієї статті визначено, у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що крім зазначених у частині другій цієї статті госпо дарських санкцій, до суб'єктів господарювання за пору шення ними правил здійснення господарської діяльнос ті застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Частиною 4 цієї статті визначено, що господарські санкції застосовуються у встановле ному законом порядку за ініціативою учасників госпо дарських відносин, а адміністративно-господарські сан кції -уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання ( частині 1 статті 218 ГК України).
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Згідно вимог статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнають ся господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 2 цієї статті, суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Виходячи з вимог частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'я зань встановлюються у відсотках, розмір яких визначає ться обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України ( далі за текстом ЦК України), строк що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 6606 грн. 88 коп., яка нарахована відповідно до п. 6.4. договору, який передбачає, що у випадку порушення Відповідачем термінів оплати більш ніж на 5 (п'ять) робочих днів Відповідач зобов'язаний виплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язань.
Пеня нарахована відповідно до статей 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов»язань» в редакції Закону від 10 січня 2002р., ч. 6 статті 232 ГК України, ч. 2 статті 343 ГК України.
Пеня нарахована Позивачем на відповідача за період з 14.06.2008 року до 14.12.2008 року (за шість місяців) за прострочення здійснення оплати у розмірі 6606,88 грн. від суми основного боргу - 54758,14 грн., ставка НБУ за який нараховується пеня -12%, подвійна облікова ставка (12% х 2) (Розрахунок розміру пені приведений Позивачем у тексті позовної заяви).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 866 грн. 25 коп. -три відсотки річних та 2464 грн. 12 коп. -інфляційних витрат, які нараховано відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (Розрахунок розміру трьох відсотків річних та інфляційних витрат приведений Позивачем у тексті позовної заяви).
Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок трьох відсотків річних: сума основного боргу складає 54758 грн. 14 коп., період прострочення платежу: 06.06.2008р. - 15.12.2008р. = 193 дні (54758,14грн. х 3%) : (366 днів 2008 року) х 193 дні прострочення платежу = 866 грн. 25 коп.
Розрахунок суми інфляційних збитків: станом на червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008р. складала 54758 грн. 14 коп., індекс інфляції у червні складав 100,8%, у липні 2008р. -99,5%, у серпні 2008р. -99,9%, у вересні 2008р. -101,1%, у жовтні 2008р. - 101,7%, у листопаді 2008р. -101,5%, відтак розмір інфляційних витрат за червень 08р. складатиме суму 438,07 грн. (54758,14 грн. x 100,8%) - 54758,14грн. ), за липень 08р. -273,79 грн. (54758,14 грн. x 99,5%) - 54758,14 грн. ), за серпень 08р. -54,76 грн. (54758,14 грн. x 99,9%) - 54758,14грн.), за вересень 08р. - 602,34 грн. (54758,14грн. x 101,1%) - 54758,14 грн.), за жовтень 08р. -930,89 грн. (54758,14грн. x 101,7%) - 54758,14грн.), за листопад 08р. - 821,37 грн. (54758,14грн. x 101,5%) -54758,14 грн.), що разом складає суму 2464 грн. 12 коп. ( 438,07 + 273,79 + 54,76 + 602,34 + 930,89 + 821,37).
Позивач, з метою врегулювання спору у досудовому порядку, звертався до Відповідача з претензією за № 6961 від 12.11.2008 року про стягнення заборгованості та санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Претензія позивача залишена відповідачем без реагування.
В судовому засіданні досліджувалися наступні документи: Договір № СЛв-0729 від 20.05.2008 року на 3-х арк., Додаток № 1 до Договору № СЛв-0729 від 20.05.2008 року на 1-му арк., Додаткова угода від 02.06.2008р. до Договору № СЛв-0729 від 20.05.2008 року на 2-х арк., Акт від 02.06.2008р. до Договору № СЛв-0729 від 20.05.2008 року на 2-х арк., свідоцтво про державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи», довідка АБ № 170115 від 09.09.2008р. про включення ЗАТ «Інком»до ЄДРПОУ, Статут Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи», Претензія №6961 від 12.11.2008р., Витяг із Протоколу № 151 Загальних зборів Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи»від 08.08. 2008р., докази про оплату державного мита: платіжне доручення № 94520 від 17 грудня 2008р., докази про оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: платіжне доручення № 94522 від 17 грудня 2008р., докази, які підтверджують відправлення Відповідачеві копії позовної заяви (опис-вкладення, квитанція), докази, які підтверджують відправлення Відповідачеві Претензії №6961 від 12.11.2008р. (опис-вкладення, квитанція), оригінали поштівок про надсилання сторонам ухвал суду № 3927310, № 3905685, № 3905693, заява відповідача про відкладення розгляду справи від 05.01.09р., яка поступила по пошті за вхідним № 36 від 08.01.09р.), довіреність на представника позивача, клопотання про доручення доказів до справи, документи про надсилання відповідачеві листа про врегулювання спору у добровільному порядку.
Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, дійшов до висновку, що позов документально обгрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати: державне мито в сумі 646 грн. 95 коп. та витрати в сумі 118 грн. 00 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача виходячи з вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд,-
1. Позов задовільнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Заводу комунального транспорту» (місцезнаходження: почтовий індекс: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45 (код ЄДРПОУ 32483661) на користь Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп»ютерні системи» (скорочена назва -ЗАТ “ІНКОМ»), місцезнаходження: почтовий індекс: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (код ЄДРПОУ 21670779) 54758 грн. 14 коп. основного боргу, 6606 грн. 68 коп. пені, 866 грн. 25 коп. відсотків річних, 2464 грн. 12 коп. інфляційних витрат, 646 грн. 95 коп. державного мита та витрати в сумі 118 грн. 00 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача
3. Наказ видати в порядку ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
Суддя