"03" лютого 2009 р.
Справа № 16/145-08-3854
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 03 лютого 2009 року:
від позивача: Парух О.А., за довіреністю;
від відповідача: Лужанський П.С., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Одеського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2008 року
по справі № 16/145-08-3854
за позовом: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Одеського регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
до відповідача: Спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Татра-Юг» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 1 148 409,97 грн.
У судовому засіданні 03.02.2009 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови
Встановив:
У вересні 2008 року Одеське регіональне відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи звернулось з позовом до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Татра-Юг» у вигляді ТОВ про стягнення заборгованості за інноваційним договором № 78/км 5-95 від 20.04.1995р. (зі змінами та доповненнями) в сумі 962 640,00 грн., з яких основний борг складає 900 000,00 грн., пеня -62 640,00 грн.
Вподальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1 080 000,00 грн. основного боргу та 68 409,97 грн. пені, посилаючись на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 78/км 5-95 від 20.04.1995 р. в частині своєчасного та повного повернення отриманих на підставі вказаного договору грошових коштів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.11.2008р. по справі № 16/145-08-3854 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено частково. Стягнуто зі Спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Татра-Юг» у вигляді ТОВ на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Одеського регіонального відділення 1 080 000,00 грн. основного боргу, 5 000,00 грн. пені, 11484,10 грн. державного мита та 118,00 грн. на ІТЗ судового процесу. Стягнуто з позивача до Державного бюджету України 9 784,10 грн. недоплаченого держмита.
Не погодившись з рішенням суду від 10.11.2008 р., Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Одеського регіонального відділення ДІФКУ звернулась з апеляційної скаргою, в якій вказує, що не погоджується з рішенням суду в частині зменшення пені до 5 000,00 грн.
Скаржник наводить такі доводи:- при зверненні до суду позивач просив стягнути лише пеню, не нараховуючи відповідачу інфляційні та три проценти річних від простроченої суми; - судом не досліджено дійсний фінансовий стан відповідача, не зазначено, чому зменшення пені в даному спорі є винятковим випадком; - судом не взято до уваги, що борг відповідача неодноразово реструктуризовано.
З викладених підстав, скаржник просить оскаржуване рішення змінити в частині стягнення пені та задовольнити вимогу в цій частині повністю.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 20.04.1995 р. між Державним інноваційним фондом України (Інвестор) та Спільним українсько-чеським підприємством “Татра-Юг» (Підприємство) укладено інноваційний договір № 78/км 5-95, предметом якого є реалізація інноваційного проекту “Виробництво трамвайних вагонів».
Відповідно до умов договору Інвестор зобов'язався внести для здійснення Проекту цільовий вклад у вигляді інноваційної позики у строки і розмірах, що визначені у календарному плані робіт (додаток № 2), а Підприємство -виконати всі роботи по реалізації Проекту і повернути Інвестору його вклад у строки та розмірах, що вказані у плані повернення платежів (додаток № 4).
Загальна вартість Проекту -110 млрд. карбованців, строки виконання проекту: початок -квітень 1995 року, кінець -квітень-травень 1997 року (пункти 2.1, 2.2 договору).
Кінцевий строк перерахування всіх платежів Інвестору -25.05.1997 року (пункт 4.9 договору)
20.04.1995р. між Державним інноваційним фондом України та СП «Татра-Юг» було укладено додаткову угоду № 1 до інноваційного договору №78/КМ5-95 від 20.04.1995 р., згідно якої у зв'язку із розширенням проекту сума вкладу інвестора збільшується на 200 млрд. карбованців, тобто загальна сума вкладу Державного інноваційного фонду України становила 310 млрд. карбованців.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 до інноваційного договору №78/КМ5-95 від 20.04.1995 р. сторонами було встановлено строк повернення цільового вкладу -до 12.07.1997 р.
30.05.1996 р. між Державним інноваційним фондом України та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 до інноваційного договору № 78/КМ5-95 від 20.04.1995 р., згідно якої Державним інноваційним фондом України було прийнято на себе зобов'язання з додаткового фінансування у розмірі 200 мільярдів карбованців. Пунктами 2, 3 додаткової угоди №2 до інноваційного договору № 78/КМ5-95 від 20.04.1995 р. було узгоджено графік повернення грошових коштів, отриманих в рамках зазначеного інноваційного договору: 110 млрд. крб. -до 12.07.1997 р.; 200 млрд. крб. -до 20.11.1997 р.; 200 млрд. крб. -до 30.06.1998 р.
25.03.1997р. між Державним інноваційним фондом України (Цедент) та Одеським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України (Цесіонарій) було підписано договір щодо уступки вимоги № 57у/78-97, згідно з яким Цедент повністю уступив Одеському регіональному відділенню Державного інноваційного фонду України права, які випливають з інноваційного договору № 78/КМ5-95 від 20.04.1995р., укладеного між Державним інноваційним фондом України та СП «Татра-Юг». Загальна сума цесії у відповідності до пункту 1.3 договору уступки вимоги № 57у/78-97 складає 5 100 000 грн.
09.10.1997р. між Одеським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України та відповідачем була підписана додаткова угода № 3 до інноваційного договору №78/КМ5-95 від 20.04.1995р., якою було передбачено збільшення обсягу фінансування для завершення інноваційного проекту на 6 000 000 грн., таким чином загальна сума вкладу складає 11100000 грн. При цьому, зазначеною додатковою угодою було встановлено наступний графік повернення інноваційних коштів: 1100000 гривень до 12.07.2001 р., 2000000 грн. - 20.11.2001р., 2000000 грн. - 30.06.2002 р., 6000000 грн. - 31.12.2002 р.
Як вбачається з матеріалів справи, факт перерахування на користь СП «Татра-Юг» та отримання ним інноваційних коштів відповідачем не заперечується.
Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 13.04.2000р. «Про утворення Української державної інноваційної компанії» на базі Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, що ліквідуються, було утворено Українську державну інноваційну компанію як небанківську фінансово-кредитну установу, яка підпорядкована Державному агентству з інвестицій та інновацій. При цьому, зазначеною Постановою було установлено, що Компанія є правонаступником майнових прав і обов'язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень.
З огляду на викладене, 17.08.2000 р. між СП «Татра-Юг» та Одеським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії була підписана додаткова угода №Д 22 до інноваційного договору №78/КМ5-95 від 20.04.1995р., згідно з якою відповідачем було визнано свою заборгованість перед Одеським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії в сумі 11100000 грн.
18.06.2001р. Кредитною радою Української державної інноваційної компанії було прийнято рішення № 16 про пролонгацію строку погашення кредиту, а також рекомендовано правлінню компанії погодитися з пропозицією щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 3 відсотків річних та постановлено укласти з позичальником кредитний договір до інноваційного договору №78/КМ5-95 від 20.04.1995 р.
25.06.2001 р. між Українською державною інноваційною компанією в особі Одеського регіонального відділення (Кредитор) та СП «Татра-Юг» (Позичальник) було укладено додаткову угоду № ПР-4 до інноваційного договору №78/КМ5-95 від 20.04.1995р. Пунктом 1 зазначеного додаткового погодження сторонами було викладено у новій редакції умови основної угоди щодо предмету договору. Так, Кредитор зобов'язався внести для здійснення Проекту цільовий вклад у вигляді фінансового кредиту у строки і розмірах, що визначені у календарних планах робіт інноваційного договору та зазначених вище додаткових угод, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався виконати роботи по реалізації проекту і повернути Кредитору фінансовий кредит та щомісячно сплачувати кредитні відсотки за користування кредитом у розмірах, вказаних у графіку погашення фінансового кредиту та розрахунку платежів за користування фінансовим кредитом (додаток № 1 до цієї додаткової угоди). Крім того, зазначеною додатковою угодою було визначено остаточний строк погашення заборгованості позичальника перед кредитором -до 01.01.2003 р. Відповідно до умов додаткової угоди № ПР-4 строк виконання проекту було встановлено до 31.12.2006 р.
У відповідності до п. 8.3. договору № 78/КМ5-95 від 20.04.1995 р. (в редакції додаткової угоди № ПР-4) у разі порушення строків погашення фінансового кредиту та сплати відсотків, визначених графіком погашення фінансового кредиту та розрахунком платежів за користування фінансовим кредитом, позичальник зобов'язався сплатити Кредитору пеню. При цьому, пеня нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту та відсотків у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно погашеної частини кредиту та відсотків за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
18.04.2006р. Одеським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії та СП «Татра-Юг» було здійснено звірку взаємних розрахунків та фінансових зобов'язань сторін за інноваційним договором № 78/КМ5-95 від 20.04.1995р., згідно з якою заборгованість відповідача перед Одеським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії станом на дату звірки складала 9 148 992,65 грн.
18.04.2006 р. між Українською державною інноваційною компанією в особі Одеського регіонального відділення та СП «Татра-Юг» була укладена додаткова угода № 5 до інноваційного договору № 78/КМ5-95 від 20.04.1995 р., відповідно до якої було пролонговано строк виконання проекту до 2010 року. Пунктом 3 додаткової угоди № 5 до інноваційного договору № 78/КМ5-95 від 20.04.1995 р. сторони узгодили, що станом на дату підписання даної додаткової угоди заборгованість Позичальника за договором, на яку нараховуються відсотки та пеня, складає 9148992, 65 грн., у тому числі 9063333,01 грн. - заборгованість із сплати кредиту, 36533, 19 грн. -заборгованість по відсоткам, 49126,45 грн. -заборгованість по пені. Крім того, сторонами було викладено у новій редакції графік повернення коштів та сплати відсотків СП «Татра-Юг», при цьому, додаток №1 до додаткової угоди № ПР-4 від 25.06.2001р. визнано таким, що припинив свою дію.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 1007 Українську державну інноваційну компанію було перейменовано в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.
З цих підстав, 15.04.2008 р. між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в особі Одеського регіонального відділення та СП “Татра-Юг» була укладена додаткова угода № 6 до інноваційного договору № 78/КМ5-95 від 20.04.1995р., якою було викладено у новій редакції найменування та реквізити сторін.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно наявних у справі документальних доказів (інноваційний договір № 78/км 5-95 від 20.04.1995 року з додатковими угодами та додатками до них, договір уступки права вимоги № 57у/78-97 від 25.03.1997 року, акт звірки від 18.04.2006 року) позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання як кредитодавець.
Наявність та розмір кредитної заборгованості, наведений позивачем у розрахунках, доданих до позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог, відповідачем на оспорені.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З урахуванням вимог викладених норм чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушення відповідачем зобов'язань за інноваційним договором № 78/км 5-95 від 20.04.1995 року з урахуванням додаткових угод № 1 від 20.04.1995 року, № 2 від 30.05.1996 року, № 3 від 09.10.1997 року, № Д 22 від 17.08.200 року, № ПР-4 від 25.06.2001 року №5 від 18.04.2006 року, № 6 від 15.04.2005 року в частині повернення коштів у строк, встановлений додатком № 1 до додаткової угоди № 5 від 18.04.2006 року до договору № 78/км 5-95 від 20.04.1995 року, що призвело до утворення заборгованості в сумі 1 080 000,00 грн. за період з 30.04.2008 року до 30.09.2008 року.
За таких обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом, відповідач припустився порушень ст. ст. 526, 1054 ЦК України, і до нього може бути застосована відповідальність, передбачена пунктом 8.3 договору № 78/км 5-95 від 20.04.1995 року (в редакції додаткової угоди № ПР-4 від 25.06.2001 року) та статтею 546 ЦК України, з нарахуванням на суму боргу пені.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, змінювати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.4 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань».
Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про наявність підстав для застосування ч.3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, врахував обставини, що мають істотне значення діяльність відповідача в межах Програми освоєння виробництва обладнання і комплектуючих виробів для виготовлення трамвайних вагонів та оновлення рухомого складу підприємств міського електротранспорту України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1998 року №992 “Про затвердження Програми освоєння виробництва обладнання і комплектуючих виробів для виготовлення трамвайних вогонів та оновлення рухомого складу підприємств міського електротранспорту України», а також врахував обставини фінансування закупівлі за рахунок бюджетних коштів.
Таким чином, зменшення судом розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідає обставинам справи та засадам справедливості і розумності, притаманним цивільному праву (ст.3 ЦК України).
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 10.11.2008 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України колегія, суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2008 року по справі № 16/145-08-3854 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк