73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
02.02.2009 Справа № 16/228-08/14/3-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом Приватного підприємства "Авто СВ Люкс", м. Запоріжжя,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Задніпровський металокерамічний завод", м. Херсон,
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ", м. Запоріжжя,
про визнання дійсним договору купівлі продажу, та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ", м. Запоріжжя,
до відповідача-1 Приватного підприємства "Авто СВ Люкс", м. Запоріжжя,
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Задніпровський металокерамічний завод", м. Херсон,
про визнання недійсним правочину,
за участю представників
позивача за первісним позовом: на засідання суду не прибув,
відповідача за первісним позовом: на засідання суду не прибув,
третьої особи за первісним позовом: Козел А.В., представник, дов. № 220-юр від 20.10.08 р.
Позивач у первісній позовній заяві просить визнати дійсним договір купівлі-продажу № 02 від 18.09.2006 р. укладений сторонами про відчуження об'єкту нерухомого майна - 9/50 частини будівлі, літ. К-4, інв. №1000094, загальною площею 1 311,2 кв.м. по проспекту Маяковського, 11 у м. Запоріжжя. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 16, 220, 291, 328, 526, 657 ЦК України, ст. 41 Конституції України.
Представник позивача за первісним позовом, повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. У письмових запереченнях (а.с. 110) проти позовної заяви третьої особи у справі заперечує посилаючись на укладання сторонами у справі мирової угоди за умовами якої право власності на предмет спірного договору купівлі-продажу залишається за відповідачем у справі, у зв'язку з чим просить суд затвердити мирову угоду.
Представник відповідача за первісним позовом, повідомленого про час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив. Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами. У письмових поясненнях (а.с. 108-109) проти позову третьої особи заперечує посилаючись на укладання сторонами у справі мирової угоди за умовами якої право власності на предмет спірного договору купівлі-продажу залишається за відповідачем у справі, у зв'язку з чим просить суд затвердити мирову угоду.
Позивачем та відповідачем за первісним позовом 15.10.08 р. подано заяву про затвердження мирової угоди, за умовами якої право власності на предмет спірного договору купівлі-продажу залишається за відповідачем у справі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Враховуючи, що предметом спору є визнання дійсним договору, а не визнання права власності на нерухоме майно, подана сторонами на затвердження суду мирова угода не стосується прав та обов'язків сторін щодо предмету спору, тому не підлягає затвердженню судом в рамках даної справи.
Третя особа у позовній заяві (а.с. 33-36), з врахуванням уточнень від 11.11.08 р., просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 02 від 18.09.2006 р., укладений між ТОВ "ЗМЗ" та ПП "Авто СВ Люкс", про відчудження об'єкту нерухомого майна 9/50 частин будівлі літ. К-4, інв. №1000094 по проспекту Маяковського, 11 у м. Запоріжжя.
Представник третьої особи в ході судового засідання підтримав позовні вимоги та заперечував проти первісного позову та заяви сторін про затвердження мирової угоди, посилаючись на те, що ТОВ "ЗМЗ" ніколи не було власником нерухомого майна, що є предметом спірного договору купівлі-продажу, а відтак не мало права продажу вказаного майна.
За згодою представника третьої особи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд
18 вересня 2006 року між відповідачем та позивачем був підписаний договір купівлі-продажу № 02 за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача за плату належне продавцю на час укладання договору купівлі-продажу нерухоме майно - 9/50 частини будівлі, літ. К-4, інв. №1000094, загальною площею 1 311,2 кв. м. по проспекту Маяковського, 11 у м. Запоріжжя.
Відповідно до вимог ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
На підтвердження права власності продавця за договором (відповідача у справі) позивачем представлено суду рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі "Українська Товарна Біржа" від 21.08.2006 р. по справі № 0103/06 та витяг № 11788668 від 11.09.06 р. ОП Запорізького МБТІ про реєстрацію права власності відповідача на нерухоме майно -9/50 частин будівлі інв. №1000094 по проспекту Маяковського, 11 у м. Запоріжжя.
Разом з тим, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15.11.06 р. у справі № 22-6434 2006 р., залишеною без змін Верховним судом України (ухвала від 22.11.07 р.), задоволено апеляційну скаргу ТОВ "СП МДМ" та, зокрема, зобов'язано ОП Запорізьке МБТІ зареєструвати право власності на приміщення № 263 літ. К-4, що розташоване по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжі та право власності на 11/50 частин будівлі інв. № 1000094, літ К-4, що розташоване по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжі, за попереднім власником, що був зареєстрований у ПО ЗМБТІ станом на 24.07.2006 р. -дату винесення рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.
Таким чином, на дату підписання сторонами спірного договору та здійснення державної реєстрації права власності відповідача на предмет спірного договору купівлі-продажу від 18 вересня 2006 року № 02 власником зазначеного у договорі нерухомого майна було ТОВ "СП МДМ".
Крім того, позивачем не представлено суду, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу, а саме звернення позивача з відповідною заявою до нотаріуса та повідомлення відповідача про час дату і місце вчинення відповідної нотаріальної дії. Листи з вимогою до відповідача здійснити нотаріальне посвідчення договору не є належним доказом ухилення відповідача від вчинення зазначеної дії, оскільки остання передбачає участь обох сторін за договором. Таким чином, між сторонами фактично відсутній спір щодо нотаріального посвідчення договору.
Зазначені вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Позовні вимоги третьої особи у справі також не підлягають задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Враховуючи обов'язковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, виходячи з положень ст. ст. 209 та 657 ЦК України, укладений сторонами договір купівлі-продажу від 18 вересня 2006 року № 02 є нікчемним.
За вказаних обставин, позовні вимоги як за первісним позовом так і за позовом третьої особи у справі, а також заява сторін про затвердження мирової угоди не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивачів.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні первісного позову відмовити.
2. В задоволенні позовної заяви третьої особи у справі відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "12" лютого 2009 р.