"27" січня 2009 р. Справа № 11/481/08
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг»
(02160, м.Київ, пр.Возз'єднання, 15)
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Шевченка
(Миколаївська область, Доманьовський р-н, с.Олександрівка)
Суддя Василяка К.Л.
від позивача:
від відповідача: Якименко О.П., дов. №563 від 20.04.2006р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення 65 254,24 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, причин неявки не пояснив. Як вбачається з матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом.
Відповідач надав відзив в якому він підтверджує порушення виконання умов договору в частині своєчасних розрахунків за отриманий товар, надає докази часткового погашення основного боргу, та заперечує проти стягнення з нього штрафних санкцій, мотивуючи порушення строків розрахунку наявністю форс-мажорних обставин, що відповідно до умов п.6.1 договору звільняє сторони від відповідальності за невиконання зобов'язання.
На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями відповідача.
Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали суд, -
24 квітня 2008 року між позивачем (продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством ім.Шевченко (покупець) було укладено договір поставки № АП-08-0132, відповідано до умов якого продавець зобов'язався поставити відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 140309,2 грн., а відповідач -прийняти товар та провести остаточний розрахунок, в строк до 01.09.2008р.
25.04.2008р. на виконання умов договору відповідач отримав від позивача засоби захисту рослин на вищевказану суму, що підтверджується видатковою накладною № Ап-08-0183 та довіреністю серії ЯКР № 084918 від 25.04.2008р.
Відповідач частково провів розрахунки за отриманий товар, сплативши частину заборгованості в сумі 88363,1 грн., що підтверджується платіжним дорученням №165 від 24.04.08р. на суму 68 262,1 грн. та платіжним дорученням №335 від 20.08.08р. на суму 20000,0 грн.
В строки, встановлені договором, відповідачем остаточного розрахунку проведено не було, таким чином станом на дату розгляду справи за ним залишається заборгованість в сумі 52047,1грн.
Під час розгляду справи відповідач надав суду додаткові докази часткового погашення відповідачем основного боргу у сумі 13000,0 грн.: платіжні доручення №488 від 24.11.2008 на суму 2000,0 грн., №493 від 25.11.2008 на суму 1000,0 грн., № 523 від 11.12.2008р. на суму 5000,0 грн. та №26 від 26.01.2009р. на суму 5000,0 грн., які позивач в розрахунки не включив.
Отже, на час розгляду справи, заборгованість відповідача за отриманий, відповідно до договору поставки, товар складає 39047,1 грн.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, з врахуванням їх часткового погашення боржником після подання позову позивачем, в сумі 39047,1 грн., яка підлягає стягненню.
Згідно зі ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з умовами п.5.5 договору поставки, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України, та встановили розмір процентної ставки -15 відсотків.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 % річних в сумі 1689,75 грн. за період з 02.09.2008р. по 19.11.2008р. (79 днів) з суми боргу 52047,1 грн. та 1457,32 грн. втрат від інфляції за такий самий період.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 15% річних та збитків від інфляції обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.5.2 Договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.
Так розмір пені, розрахований позивачем за період з 02.09.2008р. по 19.11.2008р. (79 дн.) при подвійній обліковій ставці НБУ 20%, складає 2253,0 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до п. 5.4 договору, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання більше ніж на 30 днів, відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 15% від ціни договору. Позивачем нараховано штраф у розмірі 15% від основного боргу, який становить 7807,07 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що суд позбавлений можливості не стягувати пеню та штраф в разі їх обґрунтованого заявлення в позовних вимогах, а тільки має повноваження на підставі ч.3 статі 83 ГПК України зменшувати їх розмір у виняткових випадках, беручи до уваги, що відповідач є сільгоспвиробником, займається ризиковим видом діяльності, результат якої залежить не тільки від волевиявлення фізичних осіб, враховуючи часткове погашення ним суми боргу в більшій його частині, а також те, що боржник не уникає від погашення боргу, а здійснює його систематично та шукає шляхів погашення боргу та враховуючи стягнення позивачем з боржника збитків від інфляції та 15 відсотків річних, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 500 грн., та штрафу -до 1000,0 грн.
Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог з врахуванням того, що основний борг було погашено боржником після подання позову заявником і сплачене держмито підлягає стягненню з відповідача.
У відповідності до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» №2505-ІV від 25.03.2005р., з 31.03.2005р. ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду становить 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви було сплачено до Державного бюджету України держмито в сумі 750,0 грн. (платіжне доручення №83 від 03.11.2008р.), а державне мито від суми фактично прийнятих в провадження позовних вимог становить 625,55 грн., то різниця у сумі 97,45 грн. підлягає поверненню з держбюджету.
Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -
1 Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Шевченка, 56455, Миколаївська область, Доманівський р-н, с.Олександрівка (р/р 26001301344 в Ощадбанк № 3171 смт Доманівка, МФО 386177, код ЄДРПОУ 03764494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг», 02160, м.Київ, пр.Возз'єднання,15 (р/р 260010307001 в ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит, Севастопольська філія, МФО 384812, код ЄДРПОУ 30262667) 39047,1 грн. основного боргу, 1457,32 грн. збитків від інфляції, 1689,75 грн. -15% річних, 500,0 грн. пені, 1000,0грн. штрафу, 625,55 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути позивачу з Державного бюджету України надлишково сплачене по пл. дорученню №83 від 03.11.2008р. у сумі 97,45 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя К.Л.Василяка