"19" січня 2009 р.
Справа № 17/158-08-4961
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»;
до відповідачів: 1. Одеської залізниці;
2. Відкритого акціонерного товариства «ЦЗФ «Нагольчанська»;
про стягнення 2 655,36 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
Представники:
від позивача: Лотоцька О.В. -на підставі довіреності від 01.08.2008р.;
від відповідачів: 1. Слюсар М.М. -на підставі довіреності №122 від 08.01.2009р.;
2. не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: 24.11.2008р. за вхід.№6873 ТОВ «Украгрокомп» (далі -позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Одеська залізниця» та ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» з вимогою про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 2 655,36 грн.
Відповідач ДП «Одеська залізниця» в судове засідання з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Відповідач ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» в судові засідання призначені по справі не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва починаючи з 14.01.2009р. до 19.01.2009р. о 12 год. 00 хв.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» відповідно до залізничної накладної №49829453 від 16.01.2008 року на адресу ТОВ «Украгрокомп» відправлене вугілля марки «Антрацит АМ» у вагоні №63519359 -масою 69 000кг. Зазначене перевезення здійснювалося на підставі договору №0108/01, укладеного 01.08.2007р.
Зазначений вагон прийнятий ст. Карахаш Дон 502000 до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка в накладній в графі «Приймання вантажу до перевезення».
При отриманні вантажу, перевіркою встановлено нестачу вантажу у кількості 5300кг. в вагоні №63519359.
При огляді вагону № встановлено, що вантаж завантажений відповідно до Р4 сб17 п.4.3 п. 4.1. Технічних умов. Навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 200мм., поверхня вантажу помаркована вапном. На поверхні вантажу наявні поглиблення з ліва по ходу потягу над 6-7 люками довжиною 3000мм, шириною 2400мм глибиною 700мм, з права по ходу потягу над 1 люком довжиною 1500мм, шириною 1200мм глибиною 400мм, над 2 люком довжиною 600мм, шириною 800мм глибиною 200мм, над 3-5 люками довжиною 3500мм, шириною 2400мм глибиною 700мм. Течі вантажу не виявлено. Двері суцільнометалеві люка щільно зачинені. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунений шляхом маркування вапном.
За результатами обстеження складено комерційний акт АЕ №879832/75/15 від 20.01.2008р.
На підставі викладеного, позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які згідно наданого позивачем розрахунку становить 2 655,36 грн.
Зазначені обставини спонукали ТОВ «Украгрокомп» звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП «Одеська залізниця» та ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» про стягнення суми нестачі вугілля перевезеного залізницею в розмірі 2655,36 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2008р. порушено провадження у справі №17/158-08-4961 за позовом ТОВ «Украгрокомп» до відповідачів: 1. Одеської залізниці; 2. ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» про стягнення 2 655,36 грн.
Відповідач (ДП «Одеська залізниця») надав письмовий відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на ті обставити, що позивачем пропущено строк позовної давності встановлений для звернення з зазначеним позовом до суду.
14.01.2009р. ТОВ «Украгрокомп» звернулося до суду з заявою про відновлення строку позовної давності, встановленого для звернення з зазначеними позовними вимогами посилаючись на обставини, викладені у заяві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних правових підстав.
Відповідно до частини другої статті 9 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Це стосується і положень про позовну давність.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 1 ст. 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Пунктом 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту
Згідно ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Вимогами ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з п. 134а Статуту залізниць України, зазначений строк обчислюється з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що вугілля, яке було відвантажено ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» масою 69т позивачем було отримане 23.01.2008р., що підтверджується відміткою в Графі «Оформлення видачі вантажу» залізничної накладної №49829453. В свою чергу ТОВ «Украгрокомп» звернулося до суду лише 24.11.2008р., тобто на десятий місяць після встановлення недостачі отриманого вантажу.
Ухвалою суду від 17.12.2008р. у ТОВ «Украгрокомп» витребувано правове обґрунтування звернення до суду в строк, який перевищує визначений законодавством термін позовної давності.
Позивачем в обґрунтування поважності підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності було надано відповідну заяву в якій зазначено, що ним вказаний строк було пропущено у зв'язку з тим, що у ТОВ «Украгрокомп» нібито відсутній договір укладений між ТОВ «Третій фактор» та ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» на підставі якого, останній перероблював та відвантажував вугільну продукцію, з яким позивач не має жодних правовідносин, а отже у позивача були відсутні відомості щодо правових підстав відправлення вугілля саме ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», а не ТОВ «Третій фактор». Зазначений договір позивачем було отримано лише 29.12.2008р.
Розглянувши заяву ТОВ «Украгрокомп» про поновлення пропущеного строку позовної давності для звернення до суду з зазначеним позовом, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається позивач не є поважними, оскільки відсутність договору між ТОВ «Третій фактор» та ВАТ «Центральна» ніяким чином не стосується правовідносин з Одеською залізницею та ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», відповідно ці обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду з позовом до перевізника, та в ході розгляду справи заявити клопотання про витребування необхідних доказів
Вимогами Цивільного кодексу України (п. 1 ст. 924), встановлено, що саме перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Вищезазначене цілком кореспондується із ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншого підприємству.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Однак позивачем в обґрунтування підстав поновлення пропущеного строку для звернення з зазначеними позовними вимогами не було надано жодного доказу, який би свідчив про звернення ТОВ «Украгрокомп» ані до ДП «Одеської залізниці», ані до будь-якої іншої особи з відповідними претензіями чи листами, які б свідчили про зупинення чи переривання строків позовної давності, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про сплив строку позовної давності по зверненню до суду з позовом про стягнення зазначеної у позові суми боргу, причини пропуску строку суд вважає не поважними та відмовляє в поновленні строку позовної давності, тому у задоволенні позову слід відмовити з цих підстав.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 256, 258, 267, 924 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», п. п. 110, 111, 134, 136 Статуту залізниць України, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «Украгрокомп» слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Зуєва Л.Є.