"05" лютого 2009 р. Справа № 12/5269
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -Кочубинської Т.М., Фостаковського Д.С. за довіреністю, відповідача -Суслова В.А. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл» до відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Перше травня» про стягнення 1483988 грн. 07 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача, на виконання договорів поставки № 0932-3080425170 від 24.04.2008 року та № 0932-3080425170/1 від 14.05.2008 року, 744030 грн. боргу, 105303 грн. 62 коп. пені, 13162 грн. 95 коп. 3 % річних, 131629 грн. 53 коп. плати за несанкціоноване користування грошовими коштами в розмірі 30 % вартості партії товару, 456203 грн. штраф у розмірі 10 %, що разом складає 1450329 грн. 10 коп., та відшкодування судових витрат.
У судовому засіданні позивач подав заяви про зміну позовних вимог (вх. № 819 від 20.01.2009 року, вх. № 1856 від 05.02.2009 року), за змістом яких, у зв'язку з частковою сплатою, зменшив свої позовні вимоги в частині основного боргу на 40000 грн., збільшив їх на суму інфляційних втрат і остаточно просив стягнути 704030 грн. боргу, 105303 грн. 62 коп. пені, 13162 грн. 95 коп. 3 % річних, 73658 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 131629 грн. 53 коп. плати за несанкціоноване користування грошовими коштами в розмірі 30 % вартості партії товару, 456203 грн. штраф у розмірі 10 %, що разом складає 1483988 грн. 07 коп., та відшкодувати судові витрати. В такому розмірі представники позивача вимоги з підстав, викладених в позовній заяві і заявах про зміну позовних вимог, підтримали і просили суд задовольнити.
Відповідач подав письмовий відзив на позов. Із відзиву і пояснень представника відповідача в суді слідує, що відповідач позов не визнав повністю і в його задоволенні просив суд позивачу відмовити з мотивів його необґрунтованості і недоведеності.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.
Між сторонами по справі 24.04.2008 року було укладено договір поставки № 0932-3080425170 та 14.05.2008 року -додатково договір поставки № 0932-3080425170/1, відповідно до умов яких позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити шрот соєвий (далі - товар) в кількості, відповідно, 400000 і 800000 тон +/- 10 % на загальну суму 1392000 і 2784000 грн. відповідно. Згідно до п.п. 4.2., 6.4., 6.5. договорів, відповідач здійснює оплату поставленого товару десяти робочих днів з дати поставки, у випадку порушення терміну оплати відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, плату за несанкціоноване користування грошовими коштами із розрахунку 30 % річних від вартості неоплаченого товару за кожну добу прострочення, а також штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.
По видатковим накладним (9 шт. на а/с 12-20), довіреностям серії ЯОХ № 300439 від 29.04.2008 року, серії ЯОХ № 300357 від 14.05.2008 року і серії ЯОХ № 300384 від 01.06.2008 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4932030 грн.
Згідно банківським випискам із особового рахунку позивача (а/с 21-23), борг відповідача за поставлений по умовам договорів товар станом на 24.11.2008 року (дата подачі позову) становив 744030 грн., 15.12.2008 року, після подачі позову, відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 40000 грн., що підтверджується копією виписки із банківського рахунку позивача, розрахунки відповідачем здійснювались з простроченням платежів.
Наявність і розмір невиконаного грошового зобов'язання за спірними договорами в сумі 704030 грн. відповідачем допустимими доказами не спростовується, навпаки, підтверджується його запитом до позивача на підтвердження заборгованості від 05.01.2009 року.
За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.
Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних відповідає приписам п.п. 4.2., 6.4 договору, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.
З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються, заперечення проти позову відповідача -безпідставним і відхиляється.
Разом з тим, позивач заявив вимогу про стягнення штрафу в розмірі 10 % вартості неоплаченого товару і 30 % річних за несанкціоноване користування грошовими коштами, передбачених п. 6.4., 6.5. договору, в сумі, відповідно, 456203 грн. і 131629 грн. 53 коп., за порушення терміну оплати, вказаного в п. 4.2. договору. Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочи в сумі 131629 грн. 53 коп. та 3 % річних - 13162 грн. 95 коп. В даному випадку штраф і пеня являються штрафними санкціями, 30 % і 3 % - процентами, які позивач просить застосувати до відповідача за одне і те ж порушення господарського зобов'язання. Згідно ст. 61 Конституції України застосування відповідальності одного виду двічі за одне й те саме правопорушення не допускається. Згідно попередньому висновку судом визнано обґрунтованою вимогу позивача про стягнення пені і 3 % річних.
За таких обставин вимогу позивача про стягнення штрафу в сумі 456203 грн. і 30 % річних - 131629 грн. 53 коп., суд визнає безпідставною і в задоволенні позову в цій частині відмовляє.
На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 9203 грн. 37 коп. та 71 грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 9274 грн. 63 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Перше травня», ідентифікаційний код 00851426, Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2, р/р 2600430012424 в ЧФ АКБ «УСБ» м. Черкаси, МФО 354013 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віойл», ідентифікаційний код 34625935, 21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26, р/р 26003000114543 в ВФ Ват «Укрексімбанк» м. Вінниця, МФО 302429 -заборгованість в сумі 704030 грн., пеню - 105303 грн. 62 коп., 3 % річних - 13162 грн. 95 коп., інфляційні втрати -73658 грн. 97 коп., судові витрати -9274 грн. 63 коп.
В решті позову в частині стягнення 30 % річних в сумі 131629 грн. 53 коп., штрафу 10 % - 456203 грн., судових витрат -6083 грн. 26 коп., - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.
Рішення підписано 09.02.2009 року.
Суддя В.М. Грачов