Харківський апеляційний господарський суд
05 лютого 2009 року Справа № 53/195-08
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Олійника В.Ф., судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.
при секретарі - Бухановій Т.А.
позивача - Сизової Л.В. (довіреність № 010-01/1680 від 25.03.05 р.),
відповідача - Любимого О.М. (довіреність б/н від 01.11.08р.)
третя особа -не з*явилася
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" (вх.№2666 Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008 року
по справі № 53/195-08 (колегія суддів у складі: головуючого судді Прохорова С.А., суддів: Тихого П.В., Присяжнюка О.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Харків
3-я особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-промбуд", м. Зміїв
про стягнення 80000,00 грн., -
встановила:
В липні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" звернулося до суду з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "ЗПК" на його користь заборгованості в сумі 80 000 грн., обґрунтовуючи заяву тим, що 25.02.05 р. позивач уклав з ПП «Дарт»(позичальник) кредитну угоду, на підставі якої останньому було надано кредит. У забезпечення виконання зобов*язань за кредитною угодою між банком і позичальником було укладено нотаріально посвідчений договір застави від 25.02.05р. за яким предметом застави виступав, крім іншого майна, млин Р6-АВМ-15. Позивач вказує, що на даний момент ПП «ЗПК», яке придбало частину заставленого майна, в т.ч. млин у ПП «Орієнтир»за договором купівлі-продажу, продало вказаний млин 04.07.08р. -ТОВ «Електро-промбуд»та отримав грошові кошти у розмірі 80 000 грн. Підприємству «Орієнтир», в свою чергу, майно, що складає предмет застави, було відчужено заставодавцем -ПП «Дарт». У відповідності з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу»застава зберігає силу, а згідно ст. 28 того ж Закону застава не припинила свою дію.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2008 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25.07.2008 року. Суд мотивував своє рішення тим, що відповідач набув право власності на млин Р6-АВМ-15 на підставі господарського правочину, який виконано сторонами правочину у повному обсязі. Жодних правовідносин з позивачем стосовно млина Р6-АВМ-15, придбаного у ПФ "Орієнтир", відповідач не мав, що свідчить про відсутність зобов'язань відповідача перед позивачем стосовно перерахування грошових коштів.
ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" (далі-ВАТ «Укрексімбанк») в апеляційній скарзі порушує питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового про стягнення з відповідача на користь ВАТ «Укрексімбанк»грошових коштів в сумі 80000,00 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги обґрунтовує тим, що грошові кошти, отримані ПП «ЗПК»за договором № 1 від 04.07.2008р. є коштами, одержаними із вартості заставленого майна і позивач у відповідності зі ст.ст. 1, 19, 27 Закону України «Про заставу»має право у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, тому ці кошти підлягають стягненню в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005р.
Одночасно позивач зазначив, що не надавав згоди ПП «Дарт»щодо умов реалізації предмету застави (за вигідними цінами), яка була обумовлена мировою угодою, укладеною між ними.
Приватне підприємство "ЗПК" у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, посилаючись на те, що згода позивача (заставодержателя) на відчуження заставодавцем заставного майна передбачена умовами мирової угоди, затвердженою Балаклійським районним судом 11.06.2007р.. Заставні правовідносини трансформовано у інші, предметом якого є реалізація майна та отримання грошових коштів на користь позивача. Право власності на раніше заставлене майно на відплатній основі перейшло до іншої особи, а в подальшому -відповідачу та згодом -3-й особі.
Відсутність зобов'язальних правовідносин між ним і позивачем унеможливлює задоволення позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-промбуд" відзив на апеляційну скаргу до суду не направило і не використало свого диспозитивного права на участь у судовому засіданні, хоча було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи.
03.02.2008 р. в засіданні суду оголошувалась перерва до 05.02.2008 р. до 11:30 год.
Дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом апеляційної інстанції, 25.02.05р. між ВАТ “Укрексімбанк» та ПП “Дарт» була укладена кредитна угода № 6805К9 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 168000,00 євро терміном погашення - 25.02.2008р. (далі -кредитна угода).
В забезпечення кредитної угоди № 6805К9 від 25.02.2005р. між ВАТ “Укрексімбанк» та ПП «Дарт»було укладено Договір застави № 6805Z16 від 25.02.2005р., згідно з яким банку було передано ПП «Дарт»в заставу обладнання в тому числі і млин Р6-АВМ-15 заставною вартістю 164 800 грн. Договір застави посвідчено нотаріусом.
Майно відповідача, що було передано в заставу, станом на час розгляду справи згідно відомостей про обтяження рухомого майна, наданих позивачем (витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.07.08р., т. 2 а.с. 7-8) знаходиться в Державному реєстрі. Застава зареєстрована 02.03.05р.
У зв'язку з непогашенням заставодавцем - ПП «Дарт» зобов'язань за кредитною угодою, позивачем було вчинено виконавчі написи, в процесі виконання яких, на прилюдних торгах було частково реалізоване заставне майно (т. 2 а.с. 6, 9).
Оскільки залишок майна у виконавчому провадженні не було реалізовано, між Банком і ПП «Дарт»було укладено мирову угоду (т. 1 а.с. 51).
11.06.2007 року Балаклійським районним судом Харківської області було визнано вказану мирову угоду, укладену з метою запобігання здешевлення та переоцінки заставного майна позивача в процесі виконавчого провадження і ПП «Дарт»було зобов'язано протягом 3-х місяців з моменту визнання судом мирової угоди здійснити реалізацію майна, яке є предметом застави та обтяжене іншим чином в ході виконавчого провадження, за найбільш вигідними цінами по узгодженню з позивачем, з подальшим направленням грошових коштів на погашення заборгованості за кредитною угодою від 25.02.2005р. В порушення умов мирової угоди без здійснення реальних розрахунків і без погодження з позивачем умов реалізації ПП «Дарт» реалізувало заставне майно в тому числі і млин Р6-АВМ-15 Приватній фірмі «Орієнтир» за договором №7 від 11.06.2007р., а в подальшому Приватна фірма «Орієнтир»поставила заставне майно ПП «ЗПК»згідно договору №2 від 30.07.2007р., за яке покупець розрахувався векселем (т. 2 а.с. 24-25). 04.07.2008 року ПП “ЗПК» продало ТОВ “Електро-промбуд» (покупець) за договором №1 частину заставного майна, а саме: млин Р6-АВМ-15 та отримало грошові кошти у розмірі 80 000 грн. Покупець в своїх поясненнях (т.1 а.с. 37) повідомив про виконання взаємних зобов*язань за договором в повному обсязі, придбання у власність обладнання -млина Р6-АВМ-15 за що перерахував на р\р продавця грошові кошти в сумі 80 000 грн. (в т.ч. НДС 13333,33 грн.).
Станом на 24.07.2008р., обов'язок по сплаті заборгованості за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2005р. ПП «Дарт»не було виконано.
ПП «Дарт»постановою господарського суду Харківської області від 15.09.08р. у справі № Б-15/156-07 було визнано банкрутом і стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура. Позивач у справ про банкрутство є конкурсним кредитором першої черги з вимогою 734 318 грн. Згідно зазначеної вище постанови у структурі балансу зникли необоротні активи (основні засоби), що свідчить про те, що ПП «Дарт»реалізувало належні йому основні засоби. Однак, кошти від реалізації майна не були сплачені у повному обсязі, що підтверджує відсутність предмету застави і яке не входить до ліквідаційної маси, оскільки не належить боржнику -ПП «Дарт».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач набув право власності на млин Р6-АВМ-15 на підставі господарського правочину, який виконано сторонами у повному обсязі. Жодних правовідносин з позивачем стосовно млина Р6-АВМ-15, придбаного у ПФ "Орієнтир", відповідач не мав, що свідчить про відсутність зобов'язань відповідача перед позивачем стосовно перерахування грошових коштів. Крім того, реалізація млина відбулася за згодою позивача.
За таких підстав, позивач у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання має право одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами саме з ПП "Дарт".
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача, а тому відмовив позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення вартості майна з особи до якої з підстав, зазначених в законі предмет застави перейшов у власність.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про заставу», в редакції, чинній на момент відчуження первісним заставодавцем предмета застави, заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу»застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
До того ж, в розумінні ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 338 ЦК України лише за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.
Як вже встановлено судом, майно за Договором застави було внесено до Державного реєстру обтяжень - 02.03.05р. і станом на 11.07.08. наявне в реєстрі обтяжень, тому ПП "ЗПК" не може вважатися добросовісним набувачем.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 06.08.08р. у справ за позовом ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк»до особи 1., особи 2., Української міжрегіональної біржі «Відродження», ВДАІ Управління міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
При цьому слід зазначити, що право звернення на предмет застави, згідно ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором .
Однак, згідно приписів мирової угоди від 05.06.07р. заставодавця було зобов'язано здійснити реалізацію майна, яке є предметом застави на умовах договору.
За наслідками виконання боржником зобов'язання заставодавцю згідно з ч. 1 ст. 52 Закону «Про заставу», якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов*язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов*язання, все одержане при цьому заставодавцем стає предметом застави, про що заставодавець зобов*язаний негайно повідомити заставодержателя.
Таким чином грошові кошти з такого моменту набули статусу предмета застави.
Крім того, відповідач на вимогу ухвали суду апеляційної інстанції від 13.01.09р. не надав доказів набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.08р. про визнання права власності на млин за ПП «ЗПК».
Вищевказане спростовує доводи відповідача в запереченнях на апеляційну скаргу.
На підставі ст. 1 Закону України «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодержателем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Грошові кошти, отримані Приватним підприємством «ЗПК» за договором № 1 від 04.07.2008р. є коштами, одержаними з вартості заставного майна, то вони у відповідності до ст.ст. 1, 19, 27 Закону України «Про заставу»підлягають стягненню в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 6805К9 від 25.02.2008 р.
В статті19 Закону України «Про заставу»зазначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Враховуючи вищезазначене, висновок суду першої інстанції, що ПП «ЗПК»набув права власності на млин Р6-АВМ-15 на підставі господарського правочину не відповідає фактичним обставинам справи.
Вирішуючи питання про скасування заходів про забезпечення позову, вжиті ухвалою суду першої інстанції від 25.07.08р., колегія суддів виходить з того, що зазначені заходи застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача, тому вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання не підлягають скасуванню.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008 року прийняте при неповному з'ясуванні судом фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" підлягає задоволенню, оскаржуване рішення -скасуванню.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008 року по справі № 53/195-08 скасувати та прийняти нове рішення.
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "ЗПК" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Геологічна, буд. 10-а, код ЄДРПОУ 34114238) на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" ( 61057, м. Харків, вул.. Чернишевського, 11, код ЄДРПОУ 00032112) 80 000 грн. вартості заставленого майна, 1200 грн. державного мита, сплаченого за подання позовної заяви і апеляційної та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заходи про забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2008р. залишити без змін.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Суддя Гончар Т.В.
Суддя Кравець Т.В.