Ухвала
Іменем України
26.01.2009 Справа № 22-а-1896/08
Попередня справа № 5020-7/098-12/1
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Єланської О.Е. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
представник позивача Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії Доденкова Людмила Юріївна довіреність № 1546 від 30.07.08,
представник відповідача Державної інспекції з контролю за цінами в м.Севастополі Бакликова Наталія Анатоліївна довіреність № 152 від 31.03.08,
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м.Севастополі на постанову Господарський суд мiста Севастополя (суддя Харченко І.А. ) від 06.10.08 по справі № 22-а-1896/08
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії (вул. Ген. Петрова 15, Севастополь,99011)
до Державної інспекції з контролю за цінами в м.Севастополі (вул. В. Морська 38,Севастополь,99011)
про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м.Севастополі № 7 від 05.03.2008 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Севастопольської філії ВАТ "Укртелеком"
Постановою Господарського суду міста Севастополя від 06 жовтня 2008 року (суддя Харченко І.А.) у справі № 5020-7\098-12\195 (№ 22а-1896\08) позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської філії до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі № 7 від 05.03.2008. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Севастопольської філії ВАТ «Укртелеком», задоволено повністю.
Не погодившись з постановою суду, Державна інспекція з контролю за цінами в м. Севастополі звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 06 жовтня 2008 року, прийняти нове рішення, у якому визнати рішення № 7 від 05.03.2008. Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі законним, у позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Севастопольської філії відмовити у повному обсязі та стягнути штрафні санкції на загальну суму 8390,73 грн. у держбюджет Ленінського району.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова Господарського суду м. Севастополя прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновку суду обставинам справи та не доведенні обставин справи. Апелянт зазначає, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем п.16 ст. 32 Закону України від 18.11.2003. № 1280-1У «Про телекомунікації», п. 83 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, п. 16 Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги.
У судовому засідання 26 січня 2009 року представник апелянта Бакликова Наталія Анатоліївна доводи апеляційної скарги підтримала.
Представник позивача Доденкова Людмила Юріївна у судовому засіданні 26 січня 2009 р. доводи апеляційної скарги не визнала, просила залишити постанову Господарського суду м. Севастополя від 06 жовтня 2008 року у справі № 5020-7\098-12\195 без змін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи представників апелянта та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи, рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в місті Севастополі від 5 березня 2008 року за № 7 до Севастопольського філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»були застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в сумі 8390,73 грн., у тому числі 2796,91 грн. -сума необґрунтовано одержаної виручки, 5593,82 грн. - штрафні санкції (а. с. 8).
Підставами для застосування економічних санкцій були висновки акту перевірки від 28 лютого 2008 р. про порушення позивачем вимог пункту 16 статті 32 Закону України «Про телекомунікації» щодо права споживачів на безкоштовне отримання від оператора, провайдера телекомунікаційної мережі розшифрування рахунків, та порушення пункту 16 Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги під час переоформлення телефону після смерті абонента ОСОБА_1 на її доньку ОСОБА_2
Відповідно до п.16 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. № 1280-1У (з наступними змінами) споживачі під час замовлення таабо отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку. Аналогічні вимоги містить абз. 10 п.31 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 720.
Виходячи із норм зазначеної статті Закону та Правил, законодавець передбачає безоплатне отримання від оператора тільки рахунків. При цьому, законодавець не зобов'язує оператора чи провайдера телекомунікаційних мереж кожного разу до кожного виставленого рахунку безоплатно надавати розшифрування нарахованої суми.
Крім того, згідно ч.7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у господарській діяльності»від 05 квітня 2007 р. № 877-У (з наступними змінами і доповненнями) у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.
У зв'язку з тим, що норма п.16 ч.1 ст. 32 Закону «Про телекомунікації»від 18 листопада 2003 р. № 1280-1У і абз. 10 п.31 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 720 припускають неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання щодо оплатності чи безоплатності надання розшифровки, а також з урахуванням ч.7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у господарській діяльності» від 05 квітня 2007 р. № 877-У, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності порушень з боку позивача.
Крім того, як слідує із акту Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі від 28 лютого 2008 р., відповідачем здійснений попередній розрахунок за період з 01 березня 2007 р. по 31 січня 2008 р. плати за надання розшифровок, яка одержана позивачем. Доказів кількості надання розшифровок за плату за зазначений період і обґрунтованості нарахування пред'явленої позивачу до сплати суми 2604,41 грн. відповідач не надав.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодного факту відмови «Укртелекому» від безоплатного надання споживачам розшифрування нарахованої суми при їх особистому зверненні при наявності претензій до конкретного розрахункового періоду. Таки доказі також не надані суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. № 298\519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047\6238, в актах перевірок, зокрема, зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення, детально відображається механізм скоєння порушення, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.
В порушення цієї норми в акті перевірки від 28.02.2008. не зазначені документи первинного бухгалтерського обліку, які використовувалися відповідачем для розрахунку необґрунтовано одержаної виручки та застосованих економічних санкцій. Доказів щодо відмови позивача щодо надання документів первинного бухгалтерського обліку при проведенні перевірки, відповідач не надав.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача, що будь-яке звернення споживача до оператора чи провайдера є претензією до нарахованої суми не засновано на законі.
Як слідує із акту Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі від 28.02.2008., перевіркою правильності переоформлення договору за користуванням телефоном було встановлено порушення порядку застосування позивачем тарифів при переоформленні договору за користування телефоном у разі настання смерті абонента.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Інспекції про порушення позивачем пункту 16 Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги під час переоформлення телефону після смерті абонента ОСОБА_1 на її доньку ОСОБА_2, не відповідає діючому законодавству за такими обставинами:
До Севастопольської філії ВАТ «Укртелеком»звернулася ОСОБА_2 із заявою про переоформлення на неї телефону № 71-52-77, встановленого за адресою: м. Севастополь, вул. Кольська,7-1 після смерті її матері ОСОБА_1 - абонента ВАТ «Укртелеком». При цьому було надано договір дарування частини дому на її ім'я. Відповідно до паспортних даних ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 67).
Згідно п.83 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 720, договір переоформляється на члена сім'ї або на співвласника квартири за письмовою заявою абонента або у разі настання смерті абонента. Згідно п. 3 цих Правил члени сім'ї абонента -особи, які зареєстровані і проживають разом з абонентом в одному житловому приміщенні. Оскільки заявниця ОСОБА_2 не була зареєстрована та не проживала разом з абонентом, позивачем обґрунтовано було застосовано положення п. 82 Правил, яким передбачено, що якщо право власності на нерухомість переходить особі, яка не зареєстрована за місцем встановлення телефону, договір з абонентом розривається, а новому власнику квартири телефон установлюється на загальних підставах.
За такими обставинами, апеляційну скарга Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду міста Севастополя від 06 жовтня 2008 року у справі № 5020-7\098-12\195 (№22а-1896\2008) підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі на постанову Господарського суду міста Севастополя від 06 жовтня 2008 року у справі № 5020-7\098-12\195 (№22а-1896\2008) залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Севастополя від 06 жовтня 2008 року у справі № 5020-7\098-12\195 (№22а-1896\2008) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя З.І.Курапова
Судді О.Е.Єланська В.А.Омельченко