83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.01.09 р. Справа № 21/206
Позивач: Державне підприємство “Донецька залізниця» в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська» м. Горлівка
про стягнення 2 049,60 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача:
відповідача: Лисенко О.В. - юр.
Державним підприємством “Донецька залізниця» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська» 2 049,60 грн. збору за зберігання вантажу.
В обґрунтування позову Донецька залізниця посилається на те, що:
- вагони з імпортним вантажем, які прибули на станцію призначення 29 квітня і 3 травня 2008р. не були одержані відповідачем і знаходились (були затримані) на станції Трудова в очікуванні здійснення митного оформлення та прийому вантажу одержувачем;
- за час затримки вагонів з вантажем, що перевищує одну добу, відповідно до вимог ст.46 Статуту залізниць України залізницею був нарахований збір за зберігання вантажів, від сплати якого відповідач частково відмовився, у тому числі по накопичувальній картці № 04050351 щодо сплати 433,10грн. (без ПДВ) і по накопичувальній картці № 06050357 щодо сплати 1 274,90грн. (без ПДВ);
- загальна сума збору за зберігання вантажу, від сплати якого відповідач безпідставно відмовся з урахуванням ПДВ складає 2 049,60 грн.
Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що складені залізницею накопичувальні картки №№ 04050351, 06050357, згідно яких нарахований збір за зберігання вантажів у вагонах, які надійшли на адресу фабрики і простоювали на коліях станції в очікуванні вивантаження, підписані з застереженнями; всі спірні вагони були під вивантаженням до закінчення терміну безоплатного зберігання, що визначається п.2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1, а саме: з 24-ї години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу і зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Розгляд справи закінчено 22.01.2009р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15-00год. 26.01.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
29 квітня і 3 травня 2008р. на станцію Трудова ДП “Донецька залізниця» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська» надійшли імпортні вантажі у 4-х вагонах, у тому числі:
- 29 квітня 2008 року у вагоні № 68666049;
- 3 травня 2008 року у 3-х вагонах №№ 68185511, 68630078, 68361419.
Зазначені вагони з вантажем від часу їх прибуття на станцію призначення до закінчення митного оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема “Порядку взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон України товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами», яким заборонена видача з місць загального користування до закінчення митного оформлення транспортних засобів з товаром (вантажем), що прибули на станцію призначення й перебувають під митним контролем (п.п.3.10, 3.12), знаходились на станції Трудова і перебували під охороною залізниці.
Товариство не зверталось до залізниці з пропозицією про подачу на свої під'їзні колії транспортних засобів з вантажем без проставлення на перевізних документах підпису й відбитків особистої номерної печатки посадової особи митниці. Ініціативи з боку залізниці щодо цього також проявлено не було (відповідних доказів суду надано не було).
Після здійснення митного оформлення вагони з вантажем залізницею були подані на під'їзні колії відповідача і прийняті останнім. Зазначені обставини сторонами не спростовуються.
Після прибуття транспортних засобів з вантажем на станцію призначення і у той час, коли вони знаходились під митним контролем, залізницею були складені акти загальної форми:
- № 2386 від 29.04.08р. і № 2512 від 3.05.08р. про затримку і час початку затримки вищезазначених вагонів в очікуванні подачі під вивантаження з вини клієнта - у зв'язку з виконанням операцій по розмитненню вантажу;
- № 2535 від 04.05.08р. та № 2568 від 5.05.08р. про час початку і закінчення затримки вагонів №№ 68666049, 68185511, 68630078, 68361419.
Акти загальної форми підписані робітниками станції і представниками відповідача, але останніми з застереженнями про відсутність вини підприємства у затримці вагонів. При цьому спору щодо часу подачі вагонів під вивантаження і часу забирання вагонів між сторонами не має.
З посиланням на ст.46 Статуту залізниць України залізницею на відповідача був нарахований збір за зберігання вантажу у вагонах №№ 68666049, 68185511, 68630078, 68361419 у загальній сумі 2 049,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 341грн.60коп.) та складені накопичувальні картки №№ 04050351, 06050357. Накопичувальні картки відповідачем підписані з застереженням, що термін платного зберігання вагонів під час їх знаходження під митним контролем не наступає. Залізницею здійснене контр застереження, що збір за зберігання вантажу нарахований у відповідності з вимогами п.8 розділу 7 Правил перевезення вантажів (частина 1).
Предметом спору є стягнення збору за зберігання вантажу у 4-х вагонах під час їх перебування під митним оформленням.
Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами законодавства на предмет чи повинен вантажоодержувач сплачувати залізниці збір за зберігання вантажу у вагонах під час їх перебування під митним контролем і знаходження під митним оформленням.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги те, що:
Відповідно до ч.1 ст.46 Статуту залізниць України обов'язком вантажоодержувача є прийняття і вивезення зі станції вантажу, що надійшов на його адресу. Зазначеною нормою передбачено, що терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Статтею 46 Статуту також обумовлено: “Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом».
“Правилами зберігання вантажів», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000р. за № 866/5087 у розвиток статті 46 Статуту передбачено, що “якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу (п.5). Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)» (абз.1 п.8).
Пунктом 3.12 “Порядку взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон України товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами», затвердженого спільним наказом Державної митної служби України і Міністерства транспорту України від 30.03.2001р. № 231/174 (згідно ст.5 Статуту залізниць України на підставі Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України і інші нормативні документи) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2001р. за № 360/5551 заборонена видача з місць загального користування до закінчення митного оформлення транспортних засобів з товаром (вантажем), що прибули на станцію призначення й перебувають під митним контролем.
З наведених норм випливає, що чинним законодавством України перевізнику заборонено видавати транспортні засоби з вантажем, що прибули на станцію призначення й перебувають під митним контролем, до закінчення митного оформлення, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що тільки сам факт знаходження вагонів з вантажем в очікуванні здійснення митного оформлення не є підтвердженням вини вантажоодержувача у затримці вантажів. Інших доказів вини відповідача у затримці вагонів залізницею не надано, а тому позов про стягнення збору за зберігання вантажу у спірних вагонах на станції Трудова є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Твердження залізниці про те, що якщо вантажоодержувач не використовує можливість забрати на під'їзну колію з дозволу митниці та під охорону вагони з вантажем, які перебувають під митним контролем, а використовує залізничні вагони як “склади на колесах», то такий одержувач повинен сплачувати залізниці збір за зберігання вантажів на підставі ст.46 Статуту, судом до уваги не взято, оскільки звернення вантажоодержувача до перевізника з пропозицією про подачу транспортних засобів з вантажем на свої під'їзні колії є його правом, а не обов'язком, у разі невикористання якого законодавством не передбачено настання для нього негативних наслідків, зокрема у вигляді сплати збору за зберігання вантажу.
При цьому судом враховано також ту обставину, що у відповідності з останньою частиною п.3.12 Порядку з метою вивільнення транспортних засобів іноземних держав дозволено (не зазначено кому, у зв'язку з чим суд вважає, цей дозвіл стосується як перевізника, так і вантажоодержувача) перевантажувати вантаж, що перебуває під митним контролем, в інші вагони під контролем митного органу, у зоні діяльності якого відбувається перевантаження, але позивач цим правом не скористався.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст.46 Статуту залізниць України, п.8 Правил зберігання вантажів, п.п.3.10, 3.12 “Порядку взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон України товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами» та керуючись ст.ст. 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Відмовити Державному підприємству “Донецька залізниця» у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська» про стягнення 2 049,60 грн. збору за зберігання вантажу на станції Трудова у вагонах, які знаходились під митним контролем.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18