01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
20.01.09 р. № 13/243-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Чорногуза М. Г.
при секретарі судового засідання -Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Чижевська Р.В. -представник за дов. № 170/10 від 26.12.2008 р.;
від відповідача: Мамаєв Д.Ю. -представник за дов. б/н від 19.01.2009 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства «Немішаєве»на рішення господарського суду Київської області від 29.09.2008 року,
у справі № 13/243-08 (суддя Наріжний С.Ю.),
за позовом
дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до
про
житлово-комунального підприємства «Немішаєве», смт Немішаєве, Київська область,
стягнення 131 094,31 грн.,
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
У червні 2008 року дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі по тексту -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулась до господарського суду Київської області із позовною заявою до житлово-комунального підприємства «Немішаєве»(далі по тексту -ЖКП «Немішаєве», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 131 094,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 30.12.2005 р., а саме на те, що останній частково розрахувався перед позивачем за поставлений природний газ, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 131 094,31 грн.
Відповідач у справі позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що борг в сумі 82736,03 грн. в повному обсязі сплачено 19.09.2008 р., в частині стягнення штрафних санкцій відповідач просить суд відмовити, через прострочення оплати населенням послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Також позивач зазначає, що підприємство вимушено укладати договори реструктуризації заборгованості з населенням, яких на даний час укладено більше 50 договорів, що заморожує можливість вчасної сплати.
Рішенням господарського суду Київської області від 29.09.2008 року у справі № 13/243-08 (далі по тексту -оскаржуване рішення) позов задоволено частково. Стягнуто з ЖКП «Немішаєве»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»4000,00 грн. - пені, 33 690,13 грн. - інфляційних збитків, 6 161,73 грн. - 3% річних, а також судові витрати: 1310,95 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 4 506,42 грн. пені відмовлено. Провадження у справі в частині основного боргу в сумі 82 736,03 грн. припинено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Київської області ЖКП «Немішаєве»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.09.2008 року у справі № 13/243-08.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.11.2008 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.
Позивач, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи; просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте з повним дослідженням усіх доказів та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу ЖКП «Немішаєве»- без задоволення.
Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.12.2008 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Зеленіна Н.І., суддя Чорногуз М.Г.
В судовому засіданні 20.01.2009 р. представник позивача зазначив, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ЖКП «Немішаєве»на рішення господарського суду Київської області від 29.09.2008 року не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду необхідно залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ і організацій №06/05-2150-ТЕ-17 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та передав відповідачу протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2006 р. природний газ на загальну суму 556340,34 грн., що підтверджується даними актів передачі-приймання природного газу, які скріплені підписами та печатками уповноважених сторін за Договором (а.с. 16-22).
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітнім.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково, у зв'язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 82 736,03 грн.
Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно с т. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з платіжного доручення № 989 від 15.09.2008 року (а.с. 52), до винесення місцевим господарським судом рішення по суті відповідачем сплачено на користь позивача суму основного боргу в розмірі 82 739,03 грн.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Що стосується вимоги позивача в частині стягнення пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. 7.2 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.5 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом.
Як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, на підставі п.п 7.2, 7.5 Договору, позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 8 506,42 грн. за період з 12.12.2007 р. по 12.06.2008 року.
Однак, місцевий господарський суд правомірно врахував ту обставину, що відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги. Причиною несвоєчасної оплати за використаний газ є те, що відповідач отримував природний газ для вироблення та постачання комунальних послуг споживачам в тарифах, які не відповідають фактичній вартості теплової енергії, а також те, що споживачі несвоєчасно розраховуються за спожиті послуги. Станом на 20.09.2008 р. заборгованість населення за комунальні послуги складає 794 000,00 грн. Таким чином, в діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком прострочення населенням комунальних послуг. До того ж відповідач частково виконав зобов'язання щодо оплати отриманого газу.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду щодо зменшення пені в розмірі 8 506,42 грн. до 4000,00 грн. на підставі ст. 83 ГПК України.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 33 690,13 грн. за період з лютого 2006 р. по квітень 2008 р. та 3% річних в розмірі 6 161,73 грн. за період з 11.02.2006 р. по 12.06.2008р.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат завищений, зокрема, нарахування за лютий 2006 року проведено з 01.02.2006 року, що суперечить умовам Договору.
Проте, здійснивши перевірку розрахунків позивача, колегія суддів встановила, що розрахунки є вірними і нарахування інфляційних втрат позивачем проведено з 11.02.2006 року у відповідності до п. 6.1 Договору, а не з 01.02.2006 року, як стверджує відповідач.
Одночасно, колегія суддів, перевіривши розрахунок відповідача, наданий в судовому засіданні, не бере його до уваги, оскільки, останній є помилковим і не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Таким чином, висновок місцевого господарського про задоволення вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в розмірі 33 690,13 грн. та 3% річних в розмірі 6 161,73 грн. є вірним.
З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, а також при повній та всебічній перевірці в апеляційній інстанції обставин справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду повністю підтримує висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні, щодо задоволення позовних вимог ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»
Отже, доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються а ні матеріалами справи, а ні чинним законодавством.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга Житлово-комунального підприємства «Немішаєве»на рішення господарського суду Київської області від 29.09.2008 року у справі № 13/243-08 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» на рішення господарського суду Київської області від 29.09.2008 року у справі № 13/243-08 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 29.09.2008 року у справі № 13/243-08 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 13/243-08 повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Чорногуз М. Г.
Зеленіна Н.І.
Дата відправки