"19" грудня 2008 р.
Справа № 22/175-08-4354
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "ГРАНІТ";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат";
про стягнення 418656,21 грн.;
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Кіянський С.О. - за довіреністю №2/2008 від 27.10.2008р.;
Від відповідача: Іршко О.В. - за довіреністю №1/09 від 10.01.2008р.;
СУТЬ СПОРУ: позивач Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар'єр "ГРАНІТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" 418656 грн. -заборгованість за договором, у тому числі 4136,13 грн. -3% річних , та 2038,08 грн. - інфляційних.
Представник позивача в судовому засіданні позивні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в засідання суду з'явився, відзив на позов надав, відповідно до якого повідомив що, використовував отриману від позивача продукцію для виготовлення залізобетонних виробів для подальшої поставки цієї продукції покупцям - підприємствам, які здійснюють діяльність з будівництва. Відповідачем не використовувалась отримана від позивача продукція для власних потреб. Платежі позивачу здійснювались із коштів, отриманих від контрагентів, які закуповували продукцію. Однак у зв'язку із ситуацією, яка склалась в будівництві відповідач не отримує від покупців власної продукції в теперішній час коштів, які могли бути спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем. Боржники відповідача пропонували власний товар (квартири) для погашання заборгованості. Однак, переговори з позивачем не призвели до результату мирного врегулювання спору.
Розглянувши матеріали справи
та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
04.01.2008р. між позивачем Відкритим акціонерним товариством "Первомайський кар'єр "ГРАНІТ" та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" було укладено договір поставки №12, відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов'язується передати у власність покупця - відповідача визначений у специфікації товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його повну вартість на умовах визначених договором.
Згідно з п.5.2 договору, оплата за товар здійснюється відповідачем на умовах стовідсоткової попередньої оплати. При цьому, відповідно до п.5.4. договору, у випадку, якщо вартість відвантаженої партії товару перевищить розмір перерахованої попередньої оплати відповідач зобов'язаний протягом трьох банківських днів перерахувати несплачену суму позивачу.
На виконання умов договору було здійснено поставку товару на загальну суму 2286041,78 грн. Станом на 25.07.2008р. заборгованість відповідача за поставлену продукцію перед позивачем склала 412482 гривні, яка складається з вартості продукції, відвантаженої на підставі накладних.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Сума заборгованості за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання складає 414520 грн. 08 коп.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний на вимогу кредитора при сплаті боргу врахувати 3% річних від простроченої суми.
Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем заборгованості розмір 3 % річних складає 4136 грн. 13 коп. (згідно наданого розрахунку).
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При вказаних обставинах, суд вважає що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ»(юридична адреса: 65025, м. Одеса, 21-й кілометр Старокиївської дороги, буд.22, поштова адреса: 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49, Код ЄДРПОУ 05392542, п/р 26005234731 в ВАТ «МТБ», м. Іллічівськ, МФО 328168, ІПН 053925415544, св-во платника ПДВ 23085076) на користь (55220, Миколаївська область, Первомайський району с. Болеславчик, вул. Гранітна, буд. 1, Код ЄДРПОУ 00292356, п/р №26009101916 в ВАТ «Раффайзен Банк аваль», м. Миколаїв, МФО 326182) суму заборгованості у розмірі 418656 (чотириста вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень) 21коп., в тому числі 4136,13грн. трьох процентів річних та 2038,08грн. інфляційного збільшення суми заборгованості, держмито 4186,56/чотири тисячі вісімдесят шість грн. 56коп./ та 148/сто сорок вісім/ грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.
Рішення підписано 22.12.2008р.
Суддя Торчинська Л.О.