ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
16.12.2008 р. № 16/3
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фк-Інвест»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва
провизнання дій протиправними та скасування рішення
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з моменту реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість останнім до ДПІ щоквартально подавалась податкова звітність у вигляді податкових декларацій з податку на додану вартість. При подачі чергової декларації за III квартал (липень, серпень, вересень) 2008 року та узгоджуючи її прийняття ДПІ у Печерському районі м. Києва в електронному порядку, на додатку 5 до вказаної податкової декларації з ПДВ: Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було отримано електронний напис, згідно якого установа ТОВ «ФК-ІНВЕСТ»(код ЄДРПОУ 31866731) не є платником ПДВ. Перевіривши цю інформацію на сайті податкової позивач з'ясував, що за ініціативою ДПІ у Печерському районі м. Києва 21.04.2008 року було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Фк-Інвест». При цьому, відповідного рішення (акта) про анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ «Фк-Інвест»на адресу останнього не надходило, хоча заявник знаходиться за юридичною адресою. Просить суд скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке міститься у акті Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 21.04.2008 року, як таке, що прийняте без належних підстав та з порушенням Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив про необґрунтованість позову, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
За результатами розгляду документів і матеріалів, наданих сторонами, пояснень їх представників, Окружний адміністративний суд м.Києва, встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фк-Інвест»зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 13.02.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 158459, ідентифікаційний код 31866731.
12.12.06р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість, про що 28.08.07 було видано свідоцтво № 100061517.
Як встановлено судом, 21.04.08 р. відповідачем було складено Акт № 360/15-7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з тим, що останній не подає податкові декларації з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що підтверджено довідкою від 7 квітня 2008 року № 767/15-7, та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.02.2007 року до 07.04.2008 року. У зв'язку з цим на підставі п.п «г»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2005 р. № 168/97-ВР відповідач прийняв рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 21.04.08 р. та зобов'язав позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про його анулювання.
Відповідно до п.п. «г»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або надає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 (далі -Наказ № 79) передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «г»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «г»цього пункту.
Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«г»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава -підпункт «г»пункту 9.8 статті 9 Закону), про що зазначено, зокрема, і в запереченні відповідача на позовну заяву.
Таким чином, прийняттю податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має передувати проведення документальної невиїзної перевірки платника податків та складення відповідного акта.
Зі змісту п. 1.11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі -Наказ № 327) вбачається, що для проведення невиїзної планової документальної перевірки податковий орган повинен надіслати платнику податків письмове запрошення і в разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.
З наданих позивачем пояснень та заперечень відповідача судом встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог Наказу № 327 щодо направлення позивачу запрошення на перевірку. Під час розгляду справи відповідачем зворотного доведено не було.
Крім того, відповідно до зазначеного вище наказу № 327 встановлені вимоги до акта, зокрема, невиїзної документальної перевірки. Оцінюючи надану відповідачем Довідку № 767/15-7 від 07.04.08 р., на підставі якої прийнято рішення по відношенню до позивача і яка, судячи з викладеного в запереченні на позов, є саме довідкою про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеною підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, суд приходить до висновку, що остання не відповідає вимогам, викладеним в Наказі № 327, а отже за своїм змістом та формою не є актом перевірки та не може вважатися підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.
Згідно з Наказом № 327 передбачено, що до підписання акта перевірки мають бути враховані зауваження посадових осіб платника податків (п.4.1). А відповідно до п.4.3. Наказу № 327 підписання акта посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби у разі проведення невиїзних документальних перевірок здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.
Відповідачем також не було доведено виконання вимог зазначеної норми Наказу № 327 та не спростовано посилання позивача про не запрошення його для підписання акта перевірки.
Більш того, відповідачем не було надано суду доказів вручення позивачеві акта перевірки чи складення акта про відмову позивача в його отриманні, що передбачають пункти 4.6-4.7 Наказу № 327.
Також суд звертає увагу на таке. Відповідно до положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.
Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта.
Не пізніше наступного робочого дня після затвердження один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи -за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (урученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи представнику платника.
Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти такий акт, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилався такий акт, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зазначена довідка разом з примірником акта про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Надалі примірник акта, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податку чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення їх до податкового органу, де зберігається облікова справа платника податків.
Як вбачається зі змісту Акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, останній складено 21.04.2008 р. Таким чином, згідно з зазначеним вище положенням, останній мав бути надісланий позивачу не пізніше наступного робочого дня, тобто не пізніше 22.04.2008 р. Відповідач, надавши суду заперечення на позов, додав до них копії документів, що свідчать про відправку позивачеві кореспонденції 29.04.2008 р., але, як свідчить поштове повідомлення адресат за адресою не розшуканий. Таким чином, акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вручений позивачу не був. Більш того, інформацію про анулювання свідоцтва позивач отримав листом ДПІ лише 31.10.2008 р. Крім того, як свідчать матеріали справи, позивачем подавалась податкова звітність з податку на додану вартість, а саме: за 4 квартал 2007 р. 17.01.08 р. вх. № 495348, за 1 квартал 2008 року 22.04.08 вх. № № 125730, 125741, 125747, 125742, уточнюючий розрахунок 19.05.08 р. вх. № 182134 без зауважень.
Крім того, суд звертає увагу й на те, що в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як на підставу для прийняття рішення, вказано, зокрема в п.2, що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.02.2007 року до 07.04.2008 року, проте в листі Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва № 46539/10/15-711 від 31.10.2008 р. зазначено, що «з 01.02.2007 р. по 07.04.2008 року ТОВ «Фк-Інвест»подавало декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність оподаткованих поставок, до бюджету податок не сплачувався».
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано процедуру анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, а тому не може прийняти як належний доказ посилання відповідача на п.п. «г» п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністью «Фк-Інвест»задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Фк-Інвест»як платника податку на додану вартість.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про анулювання реєстрації ТОВ «Фк-Інвест»(код ЄДРПОУ 31866731) як платника податку на додану вартість, яке міститься у акті Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 21.04.2008 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -22.12.2008 р.