01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
19.01.09 р. № 8/247
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Шкурдової Л. М.
Мостової Г.І.
секретар судового засідання Олійник О.Л.
В судове засідання з'явились представники сторін
від позивача:
від відповідача:
не з'явився
не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Деа»на рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2008 року
по справі №8/247 (суддя Плеханова Л.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма
Аптека-95»
до Приватного підприємства «Деа»
про стягнення 9660,12 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства «Деа» та, з урахуванням уточнень до позову, просив стягнути 5686,21 грн. основного боргу та 2229,26 грн. штрафних санкцій (а.с. 3-4, 39).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.09.2008р. по справі №8/247 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6915,47грн., в тому числі 4686,21грн. основного боргу та 2229,26грн. штрафних санкцій (а.с.45-46). Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач в повному обсязі поставив товар, а відповідач оплатив цей товар частково.
Не погоджуючись із рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2008 року та залишити позов без розгляду.
В судове засідання 19.01.2009р. представники учасників провадження не з'явилися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Їх нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Вивчивши матеріали справи колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
22.11.2007р. між ТОВ «ФФ Аптека-95» та ПФ «Деа» укладено договір купівлі-продажу №1025/м-с (а.с.7-8), за яким позивач прийняв на себе зобов'язання передавати у власність відповідача окремими партіями товар (лікарські препарати), а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість. Загальна кількість товарів, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами підгрупами, видами, типами остаточно узгоджуються у видатково-прибуткових накладних (п.2.1 договору). Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару (п.3.1 договору).
Згідно п.5.1 договору, відповідач проводить оплату кожної партії товару на розрахунковий рахунок позивача у відповідності до строків вказаних у накладній, згідно п.2.1 договору, на кожну партію товару.
З урахуванням уточнень до позову, позивач просив стягнути з відповідача 5686,21 грн. основного боргу та 2229,26 грн. штрафних санкцій (а.с.39). Зазначену вимогу позивач обґрунтовує передачею відповідачу товару по накладним №72655 та №72622 від 07.12.2007р., №73416 та №73440 від 11.12.2007р., оригінали/копії яких в матеріалах справи відсутні.
Як стверджує позивач, відповідач розрахувався по договору №1025/м-с за поставлений на підставі зазначених накладних товар лише частково, а його заборгованість становить 5686,21 грн.
В якості доказів виконання договору №1025/м-с, зокрема передачі товару відповідачу, позивачем додано до позову витяг з реєстру відвантажень товару та обліку банківських виписок. В позові містяться посилання, що копії первинних документів (накладних) будуть надані суду для огляду.
Відповідач, апеляційну скаргу та пояснення по справі обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що його заборгованість становить саме 5686,21 грн., оскільки товар одержаний від позивача ним оплачувався. Вказану обставину відповідач підтверджує наданими платіжними дорученнями.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги, не зв'язаний її доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого суду -скасуванню, з наступних підстав.
Згідно п.4 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують зокрема обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Статті 4-3, 33 ГПК України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пункт 1.1 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 27.07.1998 р. №263 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.1998 р. за №508/2948, передбачає, що типові форми первинного обліку "Прибутковий касовий ордер" та "Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей" є обов'язковими для застосування всіма підприємствами, організаціями, філіями, відділеннями, іншими структурними підрозділами, що розташовані за межами їх територій, незалежно від форм власності та господарювання.
Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку (п.2.2 Інструкції).
Згідно п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів.
Документи (накладні, довіреності та ін.), які б належним чином підтвердили факт відвантаження відповідачу певних товарів встановленої вартості та факт прийняття їх повноважною особою відповідача в матеріалах справи відсутні, місцевим судом вони не витребовувалося. В справі також відсутні докази надання позивачем місцевому суду для огляду копій накладних та видатково-прибуткових накладних, про що зазначає у відзиві на апеляційну скаргу і позивач.
Надані позивачем витяги з реєстру відвантажень товару та обліку банківських виписок (а.с.27-28) не є первинним документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і, відповідно до ст. 34 ГПК України, не є підтвердженням передачі позивачем товару відповідачу.
Ухвалами апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. та від 24.11. 2008р. у позивача були витребувані документи на підтвердження: відвантаження товарів відповідачу та прийняття їх повноважною особою відповідача (накладні, довіреності, акти прийому-передачі, інше). Відповідача було зобов'язано пред'явити в судове засідання для огляду оригінали зазначених документів.
Для виконання ухвал апеляційного суду позивачу був наданий достатній термін часу.
Позивач не виконав належним чином вимоги цих ухвал та не подав в повному обсязі витребувані апеляційним господарським судом матеріали, необхідні для з'ясування асортименту, номенклатури, ціни товару та строків відвантаження товарів відповідачу та прийняття їх повноважною особою відповідача (накладні, довіреності, акти прийому-передачі, інше). Зокрема не було надано: копії накладних №72655 та №72622 від 07.12.2007р., №73416 та №73440 від 11.12.2007р., інших доказів відвантаження товарів відповідачу.
Відсутність вказаних доказів унеможливлює вирішення спору по суті. Будь-яких причин того що вказане невиконання сталося з поважних причин представник позивача не навів і доказів наявності таких причин не надав.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що відповідач не заперечує проти наявності заборгованості. Згідно апеляційної скарги, вимогу про стягнення 5686,21грн. відповідач не визнає, наполягає на проведенні звірки розрахунків, а в якості виконання зобов'язання надав апеляційному суду платіжні доручення.
З урахуванням викладеного, судова колегія апеляційного суду вважає, що місцевий суд здійснив розгляд справи без належної перевірки обставин справи, без залучення до справи необхідних доказів він безпідставно вирішив вказаний спір по суті, тобто припустився порушення матеріального та процесуального права.
Таким чином, оскаржене рішення підлягає скасуванню на підставі п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що за відсутності витребуваних судом доказів неможливо встановити як обсяги товару фактично переданого позивачем відповідачу по зазначеним ним накладним, так і своєчасність та повноту виконання відповідачем зобов'язань по оплаті одержаного товару, апеляційний господарський суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи з вищенаведених підстав.
Частина 2 статті 99 ГПК України визначає, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд скасовує рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2008р. по справі №8/247, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»залишає без розгляду.
Відповідно до ст.81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право повторно звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 81, 99, 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Деа»на рішення господарського суду Київської області від 04.09.2008 року задовольнити.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 04.09.2008 року по справі №8/247 скасувати повністю та залишити позов без розгляду повністю.
3. Наказ господарського суду Полтавської області від 15.09.2008 р. по справі №8/247 визнати таким що втратив чинність.
4. Матеріали справи №8/247 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набиває чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Шкурдова Л. М.
Мостова Г.І.
Дата відправки 04.02.09