"12" січня 2009 р.
Справа № 16/161-08-4314
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Байрачна О.А. за дов. 15-1/2 від 05.01.2009р,.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» до дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 135891,35 грн., -
Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» (далі по тексту ПП «ВКП «Нігинсахкампром») звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі по тексту ДП «Одеський облавтодор») 81160,02 грн. основного боргу по договору поставки № 34 від 16.03.2006р., 36846,65 грн. інфляційних витрат, 7904,83 грн. 3% річних, 16456,62 грн. -процентів за користування чужими грошовими коштами та 3523,23 грн. -пені, а всього 145891,35 грн. загальної заборгованості по вищезазначеному договору. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ДП «Одеський облавтодор» договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ПП «ВКП «Нігинсахкампром» товару.
У судовому засіданні 24.11.2008р. представником позивача було надано скорегований розрахунок суми боргу, відповідно до якого позивачем було зменшено заявлену до стягнення суму основного боргу до 71160,02 грн. з урахуванням наданих відповідачем доказів на підтвердження сплати на користь позивача грошових коштів у сумі 10000 грн. Крім того, відповідно до вказаного скоригованого розрахунку заборгованості ПП «ВКП «Нігинсахкампром» був відповідно зменшений розмір заявлених до стягнення інфляційних витрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами, а також пені. При цьому, слід зазначити, що розрахунок розміру 3% річних був викладений позивачем альтернативно у двох варіантах.
Незважаючи на викладене, у судовому засіданні 08.12.2008р. представник позивача наполягав на задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача суми індексу інфляції, 3 % річних, процентів за користування чужими коштами та пені у первісній редакції викладеній у позові, при цьому, представником позивача була заявлена основна сума боргу вже у уточненому розмірі - 71160,02 грн.
Таким чином, відповідно до пояснень представника ПП «ВКП «Нігинсахкампром», останній просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних, процентів за користування чужими коштами та пені на загальну суму 135891,35 грн. Наведена редакція позовних вимог і є предметом судового розгляду в межах провадження у даній справі.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються повністю, посилаючись на те, що в порушення вимог договору поставки № 34 від 16.03.2006р. позивачем було поставлено товар неналежної якості, що, на його думку, підтверджується результатами лабораторного дослідження та, в свою чергу, є підставою для звільнення ДП «Одеський облавтодор» від відповідальності за заявленими до нього позовними вимогами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між ПП «ВКП «Нігинсахкампром» (Постачальник) та ДП «Одеський облавтодор» (Покупець) було укладено договір поставки № 34 від 16.03.2006р., відповідно до умов п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити та поставити порошок мінеральний активований в обсязі 2000 т Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити у відповідності до умов цього договору товар. У відповідності до умов п. 1.2 договору загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, і ціна продукції визначаються у специфікації, що додається до цього договору.
Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Таким чином, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст. ст. 264 - 271 ГК України, а положення статей ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.
У відповідності до п.4.1 договору поставка здійснюється на умовах FCA (франко-перевізник ІНКОТЕРМС-2000) не пізніше 3-х днів від перерахування коштів за залізничний тариф у розмірі 100% згідно з виставленим рахунком та погодженим обома сторонами відповідного замовлення, пунктом поставки продукції за цим договором є відповідна вказівка Покупця.
На виконання п.4.1 договору сторонами за угодою було погоджено лист № 1 замовлення на поставку 700т порошку мінерального активованого у тарі (біг- бег) в кількості 420 штук за ціною 130 грн. за тону порошку та 30 грн. за 1 біг-бег.
На виконання умов договору поставки №34 від 16.03.2006р., вимог ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України позивачем на умовах FCA було поставлено Покупцю через перевізника -Південну залізницю (станція Нігин) порошок, що підтверджується корінцями дорожньої відомості та квитанціями про приймання вантажу, які маються у матеріалах справи.
Так, за змістом наведених документів станом починаючи з 19.04.2006р. по 29.04.2006р. позивачем було поставлено 275 т порошку на суму 35750 грн. з використанням 167 біг-бегів загальною вартістю 5010 грн. Крім того, за період з 13.05.2006р. по 29.05.2006р. ПП «ВКП «Нігинсахкампром» було поставлено 411 т порошку на суму 53430 грн., для чого було використано 266 бег-бегів вартістю 7980 грн. При цьому, позивачем були понесені витрати, пов'язані з транспортуванням продукції у розмірі 34105,10 грн.
Таким чином, загальна вартість поставленого на користь Покупця товару з урахуванням транспортних витрат склала 136275,10 грн. ( 102170 грн. + 34105,10грн.)
Відповідно до п. 5.1. вищезазначеного договору Покупець зобов'язується здійснити оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника по факту поставки продукції. Крім того, у відповідності до умов п. 6.1 договору відповідачем було прийнято на себе зобов'язання з відшкодування Постачальнику транспортних витрат, пов'язаних із доставкою вантажу.
Згідно ст. 193 ГК України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але, як вбачається з банківських виписок та платіжного доручення № 410 від 21.08.2006р., в порушення наведених умов п.п. 5.1, 6.1 договору поставки № 34 від 16.03.2006р., вимог ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України ДП «Одеський облавтодор» було здійснено лише часткову оплату продукції, отриманої від позивача та транспортних витрат на загальну суму 65103,62 грн. Сума боргу у розмірі 71160,02 грн. до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вимогами про стягнення зазначеної грошової суми.
В свою чергу, як вбачається з відзиву на позов, ДП «Одеський облавтодор» проти зазначених вимог заперечує, посилаючись на поставку ПП «ВКП «Нігинсахкампром» всупереч положенням договору № 34 від 16.03.2006р. замість порошку мінерального активованого порошку неактивованого. Положеннями ч. 5 ст. 268 ГК України передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
На підтвердження своїх доводів відповідачем було надано суду протокол випробування мінерального порошку активованого, випущеного ДП «Нігінський кар'єр» № 323/07.08.06, зі змісту якого вбачається, що згідно з висновком лабораторії, поставлений мінеральний порошок є неактивованим. Таким чином, поставлена позивачем продукція, за думкою відповідача, не відповідає замовленій та вказаній в супровідних документах.
Відповідно до п. 3.5 договору при виявленні дефектів продукції, невідповідності кількості або якості, виклик представника постачальника, для складання двостороннього акту обов'язкова.
З огляду на викладене, 27.06.2007р. ДП «Одеський облавтодор» направив на адресу позивача вимогу за № 4-1/756, якою повідомив позивача про неналежну якість поставленої продукції та необхідність прибуття у триденний строк уповноваженого представника Постачальника для вирішення ситуації, що склалася. При цьому, як вбачається з пояснень представника відповідача у вимозі помилково було вказано замість номеру та дати протоколу випробувань мінерального порошку активованого, випущеного ДП «Нігінський кар'єр» № 323/07.08.06 номер та дата протоколу випробувань мінерального порошку для асфальтобетонних сумішей № 88/10.05.06 згідно заявки № 59 від 05.05.2006 року філії ДП «Одеський облавтодор» «Котовського райавтодору». Однак, незважаючи на наведені вимоги, представник позивача для складання двостороннього акту не прибув. У зв'язку з чим, 06.07.2006р. відповідач звернувся до Постачальника із вимогою № 4-1/810, відповідно до якої Покупець вимагав здійснити заміну продукції неналежної якості на якісну впродовж 7 днів, яку проведено не було.
Таким чином, стверджуючи, що поставлений позивачем порошок є неактивований та непридатний для виготовлення асфальто бетонних сумішей, оскільки по зерновому складу не відповідає вимогам ДСТУ Б.В.2.7-121-2003, відповідач наполягає на відсутності у нього зобов'язання з оплати поставленого товару.
В свою чергу, позивачем зазначені доводи відповідача заперечуються з підстав їх недоведеності.
Враховуючи зазначені позиції сторін та наявні у матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зупинитися на наступному.
У відповідності до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. При цьому, номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Положеннями частини 4 зазначеної статті ГК України також передбачено, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
У відповідності до п. 3.2 договору поставки, укладеного між сторонами по справі, якість продукції, що поставляється за цим договором, має відповідати державним стандартам, які діють в Україні, ДСТУ, ТУ, сертифікату виробника, та іншім технічних документам, які встановлюють вимоги до їх якості. При цьому, за змістом п. 3.3 договору Постачальник зобов'язався на кожну партію продукції, що є предметом поставки за цим договором, видати сертифікат, який посвідчує відповідність даної продукції вимогам відповідних стандартів або технічних умов. В свою чергу, при виявленні дефектів продукції, невідповідності кількості або якості, виклик представника Постачальника для складання двостороннього акту обов'язкова (п.3.4 договору).
За змістом статті 8 договору № 34 від 16.03.2006р. його учасниками передбачено, що товар вважається прийнятим по якості -згідно із сертифікатом якості або іншим документом та при прийманні продукції за кількістю та якістю сторони повинні керуватися Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (N П-6) та якістю (N П-7).
Як вбачається з матеріалів справи, Постачальником на підтвердження якості поставленої продукції було надано Покупцю сертифікат відповідності, виданий ПП «ВКП «Нігинсахкампром» терміном дії з 17.06.2005р. до 17.06.2006р., відповідно до якого продукція позивача -порошок мінеральний активований для асфальтобетонних сумішей - відповідає ДСТУ Б.В.2.7-121-2003 «Будівельні матеріали. Порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей. Технічні умови».
Однак, як було зазначено по тексту рішення вище відповідачем за наслідками лабораторного дослідження було встановлено, що поставлений позивачем порошок не відповідає якості, обумовленій у договорі поставки, а саме: є неактивованим.
Слід зазначити, що недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці й виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання й зберігання продукції визнаються прихованими недоліками.
В даному випадку, враховуючи, що дослідження питання щодо якості поставленого порошку потребує проведення лабораторного випробування, можна зробити висновок, що недоліки товару, на які посилається відповідач, мають характер прихованих.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 «Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, оскільки у ст. 271 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення та поставку виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно з Роз'ясненням президії ВАСУ від 12.11.93 N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (N П-6) та якістю (N П-7), а також договором.
Відповідно до пунктів 6, 9, 14, 16, 19, 20, 22, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.66 N П-7 (з доповненнями та змінами), приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходженні її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції покупцем. Приймання продукції по якості здійснюється відповідно зі стандартами, технічними умовами згідно супровідних документів, що посвідчують якість продукції (товарів). При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі при прийманні продукції представника постачальника. Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів по виявленні недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
Відповідно до п.п. 20, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.66 N П-7 (з доповненнями та змінами) при неявці представника виготовлювача (відправника) по виклику одержувача (покупця) у встановлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції провадиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За результатами приймання продукції по якості й комплектності за участю представників, зазначених у п. п. 19 і 20 даної Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.
Однак, відповідачем приймання порошку було здійснено без дотримання наведених вимог порядку такого приймання продукції, а саме: не було складено акту про приховані недоліки продукції та акту про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказом отримання від відповідача неякісного порошку ДП «Одеський облавтодор» вважає протокол № 323/07.08.2006, складений лабораторією служби автодоріг в Одеській області.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне: по-перше, за змістом вказаного протоколу випробуванню піддавався мінеральний порошок, випущений ДП «Нігінський кар'єр», яке згідно довідки з ЄДРПОУ від 18.11.2008р. є самостійною юридичною особою, видом діяльності якого в тому числі є добування вапняку, гіпсу та крейди. При цьому, поставка порошку по договору № 34 від 16.03.2006р. здійснювалася безпосередньо позивачем та будь-яких посилань про виробництво порошку ДП «Нігінський кар'єр» умови вказаного договору не містять. Більш того, у сертифікаті відповідності, який мається у матеріалах справи та був наданий відповідачу при поставці порошку, також зазначено, що виробником поставленого порошку є ПП «ВКП «Нігинсахкампром». По-друге, протокол № 323/07.08.2006, складений лабораторією служби автодоріг в Одеській області, не визначає відомості про документи, за якими отримано порошок і дату його отримання, у зв'язку з чим не можливо вважати, що випробуванню піддавався порошок, отриманий саме від позивача.
Більш того, суд звертає увагу відповідача, що протокол випробування № 323/07.08.2006 був складений 07.08.2006р. на замовлення відповідача № 154 від 25.07.2006р., в той час як вимоги за № 4-1/756 та 4-1/810, яким відповідач повідомляв Постачальника про неналежну якість поставленого товару, датовані відповідно 27.06.2006р. та 06.07.2006р. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що повідомлення Покупця про неналежну якість товару були надіслані Постачальнику до проведення лабораторного випробування, що, в тому числі, ставить під сумність правомірність правової позиції відповідача з приводу поставки йому неякісного товару.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що протокол № 323/07.08.2006 не може оцінюватися як належний та безперечний доказ факту поставки позивачем ДП «Одеський облавтодор» продукції неналежної якості.
Згідно ст. 193 ГК України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 692 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Наведені положення діючого цивільного законодавства України знайшли своє відображення в наступних умовах договору поставки, укладеного між сторонами по справі. Так, пунктами 5.1, 6.1 договору поставки № 34 від 16.03.2006р. відповідач зобов'язався здійснити оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника по факту поставки продукції з відшкодуванням позивачу транспортних витрат, пов'язаних із доставкою вантажу.
Однак, як було зазначено по тексту рішення вище в порушення наведених умов п.п. 5.1, 6.1 договору поставки № 34 від 16.03.2006р., вимог ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України ДП «Одеський облавтодор» було здійснено лише часткову оплату продукції, внаслідок чого сума основного боргу відповідача за вказаним договором складає 71160,02 грн.
На думку суду, позовні вимоги ПП «ВКП «Нігинсахкампром» про стягнення з відповідача 71160,02 грн. основного боргу по договору поставки № 34 від 16.03.2006р., базуються на умовах договору, положеннях діючого законодавства та підтверджуються обґрунтованим розрахунком позовних вимог та квитанціями про приймання вантажу. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.
Приймаючи до уваги невиконання Покупцем договірних зобов'язань по оплаті вартості придбаного ним за договором поставки № 34 від 16.03.2006р. порошку мінерального активованого, ПП «ВКП «Нігинсахкампром» звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами також про стягнення з відповідача 36846,65 грн. інфляційних витрат, 7904,83 грн. 3% річних та 16456,62 грн. -процентів за користування чужими грошовими коштами, 3523,23 грн. -пені.
Відповідно до ст. 610 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.2 договору № 34 від 16.03.2006р. відповідачем було прийнято на себе зобов'язання із сплати Постачальнику пені за прострочення платежу у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, на якому наполягає представник позивача, ПП «ВКП «Нігинсахкампром» нарахування пені було здійснено виходячи із основної суми заборгованості у розмірі 81160,02 грн. Проте, під час розгляду даної справи було встановлено, що розмір основного боргу відповідача складає 71160,02 грн. Виходячи з наведених приписів діючого законодавства України та з огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги щодо стягнення з ДП «Одеський облавтодор» 3523,23 грн. пені задовольнити частково - у сумі 3089,12 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
З огляду на викладене, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов'язань по договору поставки № 34 від 16.03.2006р. ПП «ВКП «Нігинсахкампром» додатково було нараховано до сплати ДП «Одеський облавтодор» 7904,83 грн. 3% річних та 36846,65 грн. інфляційних витрат.
Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви нарахування позивачем інфляційних витрат було здійснено також помилково: виходячи із основної суми заборгованості у розмірі 81160,02 грн., а не з уточненого розміру основного боргу у сумі 71160,02 грн. Більш того, нарахування 3% річних проводилося позивачем виходячи із суми боргу збільшеної на суму інфляційних, що не відповідає приписам ст. 625 ЦК України, якими визначається порядок нарахування 3% річних.
З огляду на викладене, з урахуванням висновків суду про наявність основного боргу відповідача перед ПП «ВКП «Нігинсахкампром» у розмірі 71160,02 грн., керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає правомірним позовні вимоги щодо стягнення з ДП «Одеський облавтодор» 7904,83 грн. 3% річних та 36846,65 грн. інфляційних витрат задовольнити частково, а саме присудити до стягнення із відповідача на користь ПП «ВКП «Нігинсахкампром» 4766,75 грн. 3% річних та 32235,49 грн. інфляційних витрат.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В обґрунтування зазначених вимог ПП «ВКП «Нігинсахкампром» посилається на приписи ст.ст. 692, 536 та 1048 ЦК України.
Дійсно, відповідно до ч. 3 ст.. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
На думку суду, покладений за приписами ч. 3 ст. 692 ЦК України на Покупця обов'язок із сплати процентів за користування чужими грошовими коштами є наслідком неналежного виконання ним зобов'язання з оплати поставленого товару, а відтак, за своєю правовою природою, є тотожним обов'язку сторони, що прострочила виконання грошового зобов'язання, із сплати 3% річних, встановленому приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом були задоволені вимоги позивача про стягнення з ДП «Одеський облавтодор» 4766,75 грн. 3% річних, суд доходить висновку, що задоволення позову ПП «ВКП «Нігинсахкампром» і в частині вимог про стягнення з відповідача 16456,62 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами призведе до повторного застосування до відповідача такої міри цивільної відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання як зобов'язання сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами, що, в свою чергу, призведе до порушення таких засад цивільного законодавства як справедливість та розумність.
Наведене дозволяє суду дійти висновку про неправомірність застосування в даному випадку приписів ст. 1048 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за правомірне у задоволенні вимог в частині стягнення з ДП «Одеський облавтодор» 16456,62 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами - відмовити.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявленого ПП «ВКП «Нігинсахкампром» позову в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 71160,02 грн., пені у сумі 3089,12 грн., 3% річних у сумі 4766,75 грн. та інфляційних витрат у розмірі 32235,49 грн. В іншій частині позову слід відмовити.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549, 611, 615, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 264 -271 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» / 65031, м. Одеса, вул.. Грушевського, 49, ЄДРПОУ 32018511/ на користь приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Нігинсахкампром» /32322, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, селище Сахкамінь, вул.. Радянська, 1, ЄДРПОУ 32057262/ - 71160 грн. 02 коп. /сімдесят одна тисяча сто шістдесят грн. 02 коп./ - основного боргу; 3089 грн. 12 коп. /три тисячі вісімдесят дев'ять грн.. 12 коп. / - пені, 4766 грн.75 коп. /чотири тисячі сімсот шістдесят шість грн. 75 коп./ - 3% річних; 32235 грн. 49 коп. / тридцять дві тисячі двісті тридцять п'ять грн. 49 коп./ інфляційних витрат; 1112 грн. 51 коп. / одна тисяча сто дванадцять грн. 51 коп./ - держмита; 89 грн. 98 коп. / вісімдесят дев'ять грн. 98 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 12.01.2009р.
Суддя Желєзна С.П.