Іменем України
"28" січня 2009 р.
справа № 5020-4/371-3/249
За позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство
матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект"
(вул. Шабаліна, 19 А, місто Севастополь, 99029)
до відповідача:
Приватного підприємства "С.Т.К. Капітель"
(пр-т Генерала Острякова, 171, кв. 1, місто Севастополь, 99055)
про:
стягнення 47 350,82 грн.
Суддя В.О. Головко
Представники:
позивач -Царіннік Н.В., довіреність № 5 від 05.01.09, ТОВ «ПМТЗ «Авто-комплект»;
відповідач -Федченко Д.Ю., довіреність № 8 від 26.01.09, ПП «С.Т.К. Капітель»;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "С.Т.К. Капітель" (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 64 926,85 грн., з яких: основна заборгованість в розмірі 59 233,30 грн., пеня -4 138,30 грн., інфляційне відшкодування -782,18 грн., 7% річних -773,07 грн.
Ухвалою від 03.10.2008 суддею Остаповою К.А. порушено провадження у справі.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 140 від 27.11.2008 справа № 5020-4/371 передана до провадження судді Головко В.О. у зв'язку з призначенням судді господарського суду міста Севастополя Остапової К.А. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду Указом Президента України від 13.11.2008 № 1037 "Про призначення суддів".
Ухвалою суду від 28.11.2008 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О., справі привласнено № 5020-4/371-3/249.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточняв позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 39 076,40 грн., пеню -4 660,65 грн., інфляційні збитки -2 107,47 грн., 3% річних -122,31 грн. та 7% річних -1 383,89 грн., а разом 47 350,82 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу № 5 від 01.01.2008 не сплатив вартість поставленого товару.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав лише в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 8 132,24 грн.; мотивує свої заперечення тим, що позивач неправомірно нарахував їх, оскільки договором передбачена відповідальність лише за порушення строків оплати товару, наданого на умовах відстрочення платежу. Позаяк він не звертався до позивача за наданням відстрочки, нарахування штрафних санкцій є неправомірним.
В судовому засіданні представник відповідача визнав позов в частині стягнення основного боргу; щодо нарахованих штрафних санкцій заперечував в повному обсязі.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект" (Постачальник) та Приватним підприємством "С.Т.К. Капітель" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 5.
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник передає у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами згідно з попередньою домовленістю сторін, на підставі наданої довіреності по видаткових накладних та рахунках, які являються невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
Протягом 2008 року Позивач поставив відповідачу товар на суму 178 856,10 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РНц-41525 від 29.02.2008, № РНц-41893 від 07.03.2008, № РНц-42243 від 14.03.2008, № РНц-42898 від 25.03.2008, № РНц-43360 від 31.03.2008, № РНц-43798 від 08.04.2008, № РНц-44901 від 23.04.2008, № РНц-45918 від 14.05.2008, № РНц-46378 від 21.05.2008, № РНц-46963 від 29.05.2008, № РНц-48044 від 12.06.2008, № РНц-48482 від 19.06.2008, № РНц-49751 від 08.07.2008, № РНц-51380 від 31.07.2008, № РНц-53755 від 08.09.2008, № ЯРн-21370 від 05.09.2008, замовленням-нарядом № Н-0000714 від 14.08.2008.
Разом із поставленим товаром позивач виставив відповідачеві рахунки: № СчБ-35987 від 29.02.2008, № СчБ-36048 від 07.03.2008, № СчБ-36118 від 14.03.2008, № СчБ-36256 від 25.03.2008, № СчБ-36343 від 31.03.2008, № СчБ-36455 від 08.04.2008, № СчБ-36660 від 23.04.2008, № СчБ-36873 від 14.05.2008, № СчБ-36962 від 21.05.2008, № СчБ-37099 від 29.05.2008, № СчБ-37322 від 12.06.2008, № СчБ-37377 від 19.06.2008, № СчБ-37604 від 08.07.2008, № СчБ-37890 від 31.07.2008, № ЯСч-29887 від 05.09.2008, № СТР-000467 від 14.08.2008.
Відповідач товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача в перерахованих вище накладних, а також відповідними довіреностями, але оплатив його частково.
За даними бухгалтерського обліку обох підприємств, заборгованість ПП "С.Т.К. Капітель" перед ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект" за отриманий товар станом на 01.01.2009 складає 39 076,50 грн., що підтверджується двостороннім актом звірення взаємних розрахунків, здійсненого сторонами на вимогу господарського суду м. Севастополя.
Згідно з п. 3.2. договору, оплата вартості товару, вказаного в рахунку, проводиться банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.
Відповідно до п. 3.3. договору, товар може бути відпущено з відстрочкою платежу на п'ять днів, якщо надано довіреність покупця.
Невиконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати за отриманий товар стало причиною для звернення позивача в суд із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
За невиконання умов договору для відповідача настає відповідальність, передбачена договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 4.3. договору, у разі порушення строків оплати товару при відстрочці платежу, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також пеню, нараховану відповідно до статей 230-231 Господарського кодексу України в розмірі подвійної ставки Національного Банку України, діючої в період нарахування пені, за весь час прострочення платежу від суми боргу за кожен календарний день прострочення, а також семи відсотків річних від простроченої суми заборгованості.
Згідно з частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Дослідивши зміст договору, суд дійшов висновку про те, що сторони в договорі встановили відповідальність покупця щодо порушення строків оплати отриманого товару лише в разі надання йому відстрочки платежу.
Разом з тим, виходячи з положень пункту 3.3. Договору та пояснень представника позивача, відстрочення платежу надавалось відповідачеві лише в разі надання його представником довіреності на отримання товару; якщо довіреність не пред'являлась -товар відпускався з умовою його оплати протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.
Таким чином, нарахування позивачем штрафних санкцій правомірно лише в разі поставки товару на умовах відстрочення платежу.
Судом встановлено, що за видатковими накладними № РНц-48044 від 12.06.2008, № РНц-48482 від 19.06.2008, № РНц-53755 від 08.09.2008 товар поставлявся без надання відстрочення платежу, тому нарахування за цими накладними 3% річних в сумі 122,31 грн. є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище, сторони в договорі визначили, що за порушення строків оплати товару (якщо він надавався на умовах відстрочення платежу) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф в розмірі 7% річних від простроченої суми.
Позивачем нараховано пеню в розмірі 3 710,88 грн. за накладними щодо поставки товару і 949,77 грн. за замовленням-нарядом.
У зв'язку з цим суд зазначає, що наданий позивачем договір купівлі-продажу № 5 від 01.01.2008, не передбачає проведення будь-яких ремонтних робіт, а також поставку товару на підставі замовлення-наряду. Тому нарахування пені за замовленням-нарядом суд вважає неправомірним. За таких же обставин суд вважає необґрунтованим нарахування 7% річних в сумі 277,02 грн. та збитків від інфляції в сумі 461,65 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд знаходить його вірним (за винятком нарахування пені в сумі 949,77 грн. за замовленням-нарядом). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 3 710,88 грн.
Аналогічно стягненню з відповідача підлягає 7% річних 1 106,87 грн. та інфляційні збитки від суми заборгованості за видатковими накладними в сумі 1 645,82 грн.
Разом з тим, нараховані позивачем за замовленням-нарядом 7% річних в сумі 277,02 грн. та інфляційні збитки в сумі 461,65 грн. стягненню з відповідача не підлягають, оскільки неможливо встановити точний період прострочення виконання зобов'язання щодо оплати робіт (товару) за цим замовленням-нарядом.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Основний борг ПП "С.Т.К. Капітель" перед ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект" в сумі 39 076,40 грн. підтверджено матеріалами справи та визнається позивачем.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 45 539,97 грн., з яких: 39 076,40 грн. -основний борг, 1 645,82 грн. -інфляційні збитки, 4 817,75 грн. -штрафні санкції (3 710,88 грн. -пеня + 1 106,87 грн. -7% річних).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "С.Т.К. Капітель" (проспект Генерала Острякова, 171, кв. 1, місто Севастополь, 99055; ЄДРПОУ 33647083, р/р 2600213861 в КД ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект" (вул. Шабаліна, 19-А, місто Севастополь, 99029; ЄДРПОУ 23662883, р/р 260068 в СФ ЗАТ «ПУМБ»в м. Севастополі, МФО 308092) суму заборгованості в сумі 45 539,97 грн., в тому числі: основний борг -39 076,40 грн., інфляційні збитки -1 645,82 грн., штрафні санкції -4 817,75 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 455,40 грн., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 82,77 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
06.02.2009
Розсилка:
1. ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-комплект"
(вул. Шабаліна, 19 А, м. Севастополь, 99029)
2. ПП "С.Т.К. Капітель"
(пр-т Ген. Острякова, 171, кв. 1, м. Севастополь, 99055)
3. Справа
4. Наряд